Сарагоса як топос національного супротиву в однойменному романі Беніто Переса Гальдоса

Abstract

„Сарагоса” (1874) – один із найяскравіший творів першої серії історичних романів „Національні епізоди” іспанського письменника Беніто Переса Гальдоса. Роман розповідає про облогу французами іспанського міста Сарагоси з 20 грудня 1808 року до 21 лютого 1809 року. Жителі Сарагоси хоробро обороняли своє місто протягом двох місяців, не зважали на голод і хвороби, не віддаючи без бою жодну вулицю чи будинок. Французи подолали опір, однак вони прийшли вже на майже мертве і знищене місто, у якому загинуло 54 тис. мешканців. У сучасному місті, на одній із площ, стоїть пам’ятник загиблим жителям Сарагоси й околиць як нагадування про мужність і відвагу захисників. Із тих пір Сарагоса отримала титул „Завжди Героїчної”, а її військове знамено прикрасила почесна нагорода іспанських королів. Цей епізод став одним із найяскравіших в історії боротьби іспанців із Наполеоном і символом нової іспанської нації. Отож, іспанська модерна ідентичність формується через зіткнення з військами Наполеона, коли відбулося об’єднання всього іспанського народу проти загарбника. Яскравим прикладом сильного протистояння іспанців із французами є згадані події в Сарагосі. Символ цього міста має неабияке значення для формування іспанської національної ідентичності. Таким чином, Сарагоса у романі Гальдоса постає важливим топосом для вивчення. Звертаючись до поняття «топос», розуміємо під ним велику одиницю художнього простору. Топос може складатися з окремих елементів – «локусів», які є здебільше площинним простором. Проблема репрезентації топосу розглядається на матеріалі аналізу роману «Сарагоса».