Особливості емоційних станів військовослужбовців нового призову у період адаптації

Abstract

Стаття присвячена проблемі адаптації військовослужбовців нового призиву, особливостям їх емоційних станів. Призив і проходження військової служби є потужним психоемоційним фактором, який впливає на психіку і змушує індивіда пристосовуватися до нових умов життя і побуту. Військова служба являє собою важливий, але важкий (часто – екстремальний) етап розвитку особистості. Переважна більшість військовослужбовців відразу починають відчувати суб'єктивний дискомфорт, емоційне пригнічення або напругу, виявляють ознаки підвищеної тривожності, деякої загальмованості. У роботі визначається, що при наявності певних акцентуацій характеру, емоційно-вольовій або нервово-психічній нестійкості, нерозвиненій здатності до саморегуляції психофізіологічних станів, вплив стресогенних факторів може привести до зриву регуляторних механізмів, дезадаптованої поведінки військовослужбовця. Нервово-психічна нестійкість військовослужбовців розуміється як нездатність індивіда зберігати психічну працездатність, неадекватний рівень нервово-емоційної напруги, який не відповідає виконуваній діяльності, нестабільність психічних функцій при дії стресогенних впливів. Переважна частина нервово-психічних розладів у молодих військовослужбовців носить адаптаційний характер, обумовлений труднощами їх адаптації до нових умов життя і діяльності, характерними для військової служби. Адаптація є процесом освоєння молодими солдатами запропонованих їм соціальних ролей, службових і громадських функцій та включення їх в систему особистих контактів і відносин. Таким чином, в структурній схемі процесу адаптації можна виділити три основні напрямки: 1) освоєння службово-посадових функцій; 2) включення в суспільне життя колективу; 3) встановлення міжособистісних, дружніх зв'язків і відносин.

The article focuses on the problem of adaptation of servicemen of the new draft and the features of their emotional states. The conscription and military service "is a powerful psycho-emotional factor" that affects the mentality and makes the individual adapt to new conditions of life. Military service is an important but difficult (often extreme) stage of personal development. The overwhelming majority of servicemen immediately begin to feel subjective discomfort, emotional suppression or stress; they show signs of increased anxiety and some poor mental agility. The article determines that with the presence of various character accentuations, emotional-volitional or neuropsychic instability, undeveloped ability to self-regulation of psychophysiological states, the influence of stressful factors can lead to disruption of regulatory mechanisms, maladaptive behavior of a military man. Neuropsychic instability of serviceman is thought to be as the inability of an individual to maintain mental capacity, an adequate level of neuro-emotional stress, which corresponds to the activity performed, the stability of mental functions under the influence of stressful factors. Most neuropsychic disorders in young servicemen are adaptable, that is, due to the difficulties of their adaptation to the new conditions of life and activity peculiar to military service. Adaptation is the process of assimilation by young soldiers of their social roles, service and social functions, and their inclusion in the system of personal contacts and relations. Thus, in the structural diagram of the adaptation process, three main areas can be distinguished: 1) mastering of official job functions; 2) inclusion in the public life of the collectivity; 3) the establishment of interpersonal, friendships and relationships.