Статті у фахових виданнях кафедри педагогіки та психології професійної освіти
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 5 of 238
- ItemСоціально-психологічні чинники соціалізації підлітків у кризовому середовищі(Національний авіаційний університет, 2024-10) Хоменко-Семенова, Леся Олексіївна; Khomenko-Semenova, Lesia; Рожківський, Андрій Миколайович; Rozhkivskyi, Andrii; Павленко, Олександр Олегович; Pavlenko, OleksandrУ статті проводиться теоретичний аналіз та емпіричне дослідження соціальнопсихологічних чинників соціалізації підлітків у кризовому середовищі Мета статті полягає у теоретичному визначенні та емпіричному дослідженні соціальнопсихологічних чинників соціалізації підлітків у кризовому середовищі; Результати. У ході емпіричного дослідження ми використали методики: авторська анкета спрямована на дослідження соціальних чинників формування соціалізації у підлітків в сучасному суспільстві; опитувальник «Ваш життєвий оптимізм» (В. А. Семиченко); багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» (А. Г. Маклакова і С. В. Чермяніна); тест Гілфорда «Соціальний інтелект». У ході дослідження було встановлено, що соціально-психологічними чинниками соціалізації підлітків є: Сім'я є одним із соціальних інститутів, психологічна сутність якого розглядається в багатьох дослідженнях. Система освіти, а саме шкільне середовище, виділяється як другий (поряд зі сім'єю) провідний інститут соціалізації. Ровесницька група відіграє ключову роль у формуванні соціалізації індивідів, що є об'єктом вивчення як соціології, так і психології. Засоби масової інформації (ЗМІ), такі як телебачення, радіо, інтернет, газети і журнали, грають значну роль у процесі соціалізації, сприяючи передачі культурних цінностей, стандартів поведінки і норм суспільства. Пандемія коронавірусу (COVID-19) відзначилася різкими змінами у всіх аспектах життя суспільства, включаючи соціалізацію. Війна відіграє критичну роль у соціалізації підлітків, впливаючи на всі аспекти їхнього життя, від соціальних навичок до емоційного стану. Висновок. Емпіричне дослідження показало наступні результати: за допомогою багаторівневого особистісного опитувальника «Адаптивність» (А. Г. Маклаков, С. В. Чермяніна) було виявлено, що 37% респондентів належать до групи задовільної адаптації. Вони здатні адаптуватися до змін, хоча цей процес потребує більше часу та зусиль; 62,8% респондентів мають високий або нормальний рівень адаптації, що свідчить про їхню легкість у пристосуванні до нових умов та змінних обставин. За допомогою тесту «Соціальний інтелект» Гілфорда було встановлено, що: у 44,2% респондентів рівень соціального інтелекту є середнім, 37,2% респондентів продемонстрували рівень соціального інтелекту вище середнього, що вказує на їхню високу здатність до ефективної взаємодії в соціумі. Діагностика рівня життєвого оптимізму за опитувальником «Ваш життєвий оптимізм» (В. А. Семиченко) показала, що у 39,5% респондентів рівень оптимізму знизився з високого до середнього, що пов’язано зі значними емоційними змінами та впливом негативних подій, таких як війна; 46,5% опитаних зберегли стабільний рівень оптимізму, демонструючи емоційну стійкість. За допомогою авторської анкети було виявлено основні соціальні чинники, які сприяють адаптації підлітків до кризового середовища, зокрема, вплив родини, ровесників, освітніх закладів та ЗМІ. Результати демонструють складний вплив сучасного кризового середовища на соціалізацію підлітків, а також варіативність їхньої адаптивності та емоційної стійкості.
- ItemУчасть в органах студентського самоврядування як чинник розвитку лідерських якостей студентської молоді(Національний авіаційний університет, 2024-10) Хоменко-Семенова, Леся Олексіївна; Khomenko-Semenova, Lesia; Шевченко, Ігор Вікторович; Shevchenko, Ihor; Оксамитна, Леся Богданівна; Oksamytna, LesiaThe article provides a theoretical analysis and empirical research into the problem of developing leadership qualities of student youth in student self-government bodies. The purpose of the article is to prove the influence of participation in student self-government bodies on the development of students' leadership qualities; Results. In the course of the empirical study, we used the following methods: Methodology "I am a leader" (E.S. Fedorov, O.V. Eryomin, modified by T.A. Mironova); Methodology "Diagnostics of leadership abilities" (E. Zharikov, E. Krushelnytsky; Methodology for diagnosing communicative and organizational inclinations - KOS (V. Sinyavsky and B. Fedoryshyn); Methodology "Self-assessment of leadership" (O.M. Kokun). The results of the study were processed using the following methods of mathematical statistics: to determine the relationship between leadership abilities and gender, the Pearson criterion; to assess the reliability of differences between groups, the t-Student criterion was used; Statistical calculations were performed using the Microsoft Excel XP computer program package. Conclusion. After conducting the study, we established that the leadership qualities of students are a set of personal qualities, such as: activity, motivation, desire for self-improvement, empathy and the ability to influence others, which allow student leaders to effectively achieve goals, serving by example and motivating peers. In higher education institutions, student self-government is an important mechanism for developing students' leadership potential. It creates an environment for the formation of responsibility, communication skills, organizational skills and social activity. The training "The Art of Leadership" was developed, the purpose of which is to develop the leadership qualities of student youth through their participation in student self-government bodies. After the training, a re-sampling showed positive dynamics in all indicators. A correlation analysis was carried out using the Pearson correlation coefficient, which showed that the development of one of the skills or inclinations contributes to the improvement of other important aspects of personal and professional development, which is valuable in the formation of leadership qualities and effective interpersonal interaction.
- ItemДосвід використання методу ретроспекції в психологічних дослідженнях(Національний авіаційний університет, 2024-10) Семиченко, Валентина Анатоліївна; Semychenko, Valentyna; Артюшина, Марина Віталіївна; Artiushyna, MarynaСтаття присвячена проблемі діагностики індивідуальних змін, що відбуваються з психікою людей в умовах різного роду суспільних криз. Метою статті є теоретичне та емпіричне обґрунтування використання методу ретроспекції для опрацювання даних психологічних досліджень. Цей метод базується на усвідомленні людиною тих змін, які відбуваються з її психікою, порівнюючи сьогоденне самосприйняття (інтроспективний аналіз) з тим, якою вона сприймала себе в минулому. У статті детально розкрито сутність та особливості методу ретроспективного аналізу, показано переваги його використання для вивчення динамічних процесів за умов, коли в часовій перспективі було втрачено можливість використати лонгітюдний спосіб організації дослідження. Описано процедуру застосування методу ретроспекції для аналізу ціннісних орієнтацій студентів як системостворюючого фактору структури особистості і відносин людини з навколишнім світом. Для діагностики ціннісних орієнтацій використовувалася методика М.Рокіча. Виявлені індивідуальні особливості і тенденції трансформації ціннісної сфери конкретних студентів і проведений ідеографічний аналіз їх специфіки. У результаті проведеного дослідження було доведено доцільність і розкрито методичні і технічні особливості введення ретроспективного підходу в практику проведення психологічних досліджень з врахуванням часового ракурсу аналізу, надано відповідні рекомендації. На основі аналізу результатів, отриманих на основі поєднання інтроспективного і ретроспективного самоаналізу студентами своїх ціннісних орієнтацій, було сформульовано висновки можливість та перспективність проведення подальших досліджень з використанням методу ретроспекції.
- ItemМетодичний інструментарій для дослідження образу «Я-професійного» у студентів авіаційних спеціальностей(Національний авіаційний університет, 2024-10) Патруль, Марія Вікторівна; Patrul, MariiaУ змістовому наповненні статті узагальнено наукові підходи до дослідження образу «Я-професійного» та враховуючи специфічні особливості професійної діяльності фахівців в авіаційній галузі, підібрано психологічний інструментарій для подальшого емпіричного дослідження. Мета дослідження полягає у теоретичному аналізі специфічних особливостей формування образу «Я-професійного» у студентів авіаційних спеціальностей, зокрема, його компонентів та підборі діагностичного інструментарію для подальшого емпіричного дослідження. Мета продукована важливістю дослідженням образу «Я-професійного» оскільки він суттєво впливає на процес навчання та професійну самореалізацію майбутнього фахівця. Позитивний образ «Я-професійний» сприяє відкритості до нових знань і розвитку, підвищуючи ефективність навчання, тоді як негативний образ може створювати психологічні бар’єри та гальмувати професійне становлення. Тому вивчення цього аспекту є критичним для успішної підготовки конкурентоспроможних фахівців у сфері авіації. Процедура дослідження передбачала залучення аналізу наукових робіт, індивідуалізацію специфіки професійної діяльності, узагальнення провідних ідей, моделювання структури компонентів образу «Я-професійний» у студентів авіаційних спеціальностей. На рівні такої методологічної системності виокремлено складові компоненти образу «Я-професійного» у студентів авіаційних спеціальностей. Акцентовано на тому, що формування феномену образу «Я-професійного» напряму пов’язано із змістом та вимогами майбутньої професії. За результатами дослідження було відібрано психодіагностичний інструментарій для вивчення образу «Я-професійного» у студентів авіаційних спеціальностей, який дозволить ґрунтовно дослідити специфіку та динаміку його структурних компонентів (когнітивного, емоційно-оцінного та поведінкового). У висновках підсумовано важливість проведення емпіричного дослідження із застосуванням комплексу психодіагностичних методик для дослідження образу «Я-професійного» у студентів авіаційних спеціальностей, зокрема виявлення його когнітивного, емоційно-оцінного та поведінкового компонентів. Отримані результати дозволять виявити особливості сформованості, динаміку та прогалини в розвитку образу та за необхідності дасть змогу запропонувати шляхи, методи та засоби, що сприятимуть рівномірному становленню образу «Я-професійного» впродовж професійної підготовки студентів авіаційних спеціальностей.
- ItemПосттравматичний стресовий розлад військовослужбовців під час воєнних дій(Національний авіаційний університет, 2024-10) Лузік, Ельвіра Василівна; Luzik, Elvira; Швидченко, Вікторія Валеріївна; Shvydchenko, Viktoriia; Грибун, Нікіта Ігоревич; Hrybun, NikitaСтаття присвячена висвітленню проблеми особливостей подолання посттравматичного стресового розладу серед військових внаслідок переживання важких травматичних подій.Теоретично доведено, що військові дії на території України,де знаходяться як цивільні так і військовослужбовці, що піддаються впливу травматичних подій, пов’язаних із загрозою життю, фізіологічних травм, та психологічних розладів, впливають на ментальне здоров’я нації. Як наслідок, ці події призводять до посттравматичного стресового розладу, який, за своєю структурою і лікуванням, є складним психічним захворюванням з наслідками. Саме тому проблема, що означена в статті, полягає в тому, що реакції людей на травматичні події мають широкий спектр, який підлягає аналізу та класифікації, а джерело травмуючої події вимагає, в свою чергу відповідного методологічного дослідження. Для спеціалістів, науковців та держави постає завдання розробки дієвих механізмів впровадження відповідних механізмівта заходів в роботі з військовослужбовцями і цивільними з їх особистісними станами, пов’язаними з профілактикою та усуненням вже існуючого посттравматичного стресового розладу. Дослідники та практикуючі спеціалісти в даній галузі бачать розв’язання задачі в розробці дієвих механізмів та впровадження відповідних методик і технологій для роботи з військовослужбовцями та цивільними, що потребують на профілактику чи усунення посттравматичного стресового розладу. Ключовою метою статті є теоретичне обґрунтування і практична реалізація особливостей подолання посттравматичного стресового розладу серед військовослужбовців та розробка ефективних методів їх психологічної реабілітації і соціальної адаптації після повернення із зони бойових дій. Для дослідження використано методи: теоретичного аналізу наукових досліджень і праць щодо посттравматичного стресового розладу; систематизація емпіричного матеріалу формування обґрунтованості поставленої мети з орієнтацією на особистісно орієнтовані підходи проблеми дослідження ПТСР. Результатом дослідження є теоретичне узагальнення опрацьованих даних проблеми посттравматичного стресового розладу; тлумачення поняття «посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) та надано його визначення у випадку військових дій; розроблено ряд ефективних методик для збереження загальної бойової готовності та соціальної інтеграції військовослужбовців після їх повернення до цивільного життя, що сприятимуть покращенню ментального здоров’я особистості. Висновки. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це складне психічне порушення, яке виникає внаслідок переживання екстремальних стресових ситуацій, таких як загроза життю, фізичне насильство або інші травматичні події. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) суттєво впливає на емоційну та когнітивну сфери, проявляючись через флешбеки, нічні кошмари, підвищену пильність і уникнення ситуацій, які нагадують про травматичний досвід, особливо в контексті війни. Через складну психологічну природу ПТСР його лікування вимагає всебічного підходу, який поєднує терапевтичні та медичні методи, зокрема когнітивно-поведінкову терапію та фармакотерапію. Програма «Відновлення через внутрішню силу» відіграє ключову роль у ефективній реабілітації та підтримці військових, допомагаючи запобігти негативним наслідкам ПТСР і сприяючи соціальній інтеграції постраждалих.