Квазіреалії у романі-антиутопії Джорджа Орвелла «1984» у перекладацькому вимірі

Abstract

У статті досліджується типологія утворення і перекладу квазіреалій у романі Джорджа Орвелла «1984»українською мовою. Антиутопічний характер написання досліджуваного роману дає можливість простежити стратегії відтворення мови артлангу, аналіз яких здійснювався на прикладі квазіреалій та оказіоналізмів як структурної їх частини для досліджуваного роману. Таким чином, враховувався більше лексичний, а ніж граматичний пласт текстового полотна, який може стати перспективою подальших досліджень новомови Дж. Орвелла. Згідно із задумом автора, весь лексикон новомови артлангу поділяється на три складових: А-лексикон, Б-лексикон і В-лексикон. Щодо квазіреалій, то саме в Б-лексиконі, метою якого було навіювати бажані ідеї тому, хто цей лексикон вживає, переважає величезна кількість соціально-політичних оказіоналізмів, які передбачають амбівалентний смисл. Спосіб творення оказіональних слів зумовив і вибір способу перекладу, який транспонувався обома перекладачами – В. Шовкуном та В. Данмером – у бік калькування. Афіксальні словникові утворення були запропоновані письменником для «вирішення» граматичних труднощів англійської мови, переклад яких здійснювався обома перекладачами із залученням різних стратегій: В. Шовкун схилявся до вибору перекладацької стратегії відчуження із додатковим поясненням у самому тексті, в той час як В. Данмер обрав зрозумілішу для українського читача перекладацьку стратегію одомашнення, знехтувавши граматичними нормами мови оригіналу. Проаналізувавши переклад квазіреалій, пов’язаних із соціально-політичною оказіональною лексикою, українською мовою двох перекладачів, можемо зробити висновок, що бачення перекладачів збігається і при цьому дуже вдало відтворюється оцінність, експресивність та символічність значимості оказіональної лексики тексту-оригінала. Тобто, авторська інтенція у перекладах зберігається. The article examines the typology of the formation and translation of quasi-realias in George Orwell's novel “1984” into Ukrainian. The dystopian nature of the novel under study makes it possible to trace the strategies of reproduction of the artlang language, whose analysis was fulfilled on the example of quasi-realias and occasionalisms as their structural part in case of the novel under study. Thus, more lexical rather than a grammatical layer of the text canvas was taken into account, while the latter could become the prospect of further research of G. Orwell's new language. Following the author’s intention, the whole lexicon of the new artlang language is divided into three categories: A-lexicon, B-lexicon and C-lexicon. Concerning quasi-realias, it is in the B-lexicon that was intended to winnow desirable ideas to whoever uses this lexicon, a large number of socio-political occasionalisms assuming ambivalent meaning dominated. The way of occasionalisms’ word formation predetermined the choice of a method of translation, which was transposed by both translators - V. Shovkun and V. Danmer - towards calquing. The affixal word formations were suggested by the writer to "solve" the grammatical difficulties of the English language, translated by both translators with the involvement of different strategies: V. Shovkun tended to choose a translation strategy of foreignisation with additional explanation in the text itself, while V. Dunmer chose more understandable for the Ukrainian reader – the strategy of domestication, neglecting the grammatical norms of the original language. Having analyzed two Ukrainian translations of quasirealias related to sociopolitical occasionalisms, we can conclude that the translators' vision coincides with the very good value, preserving expressiveness and symbolism of the occasional vocabulary. That is, the author's intention in translation persists.