Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/31088
Назва: Ставлення Ісламської Республіки Іран до подій «Арабської весни» на Близькому Сході
Інші назви: Position of the Islamic Republic of Iran regarding the events of the ‘Arab Spring’ in the Middle East
Автори: Кияниця, Леонід Леонідович
Ключові слова: актуальні проблеми політології, Іран, Близький Схід, «Арабська весна»
Дата публікації: 2014
Видавництво: Херсон: Видавничий дім «Гельветика»
Бібліографічний опис: Кияниця Л.Л. Ставлення Ісламської Республіки Іран до подій «Арабської весни» на Близькому Сході / Л.Л. Кияниця // Теоретичні, методичні і практичні проблеми соціології, історії та політології : Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Херсон, 19-20 грудня 2014 р. – Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2014. – С. 151-155.
Короткий огляд (реферат): Важливим чинником іранської політики щодо решти країн Близького Сходу з часу революції 1979 р. стало прагнення сприяти «експорту» ідеї «ісламської революції», що інтерпретувалося вищим релігійним керівництвом Ірану як засіб усунення від влади прозахідних арабських режимів. Відповідно, події 2011 р. на арабському Близькому Сході з самого початку розглядалися правлячими колами Ісламської Республіки як форма реалізації геополітичних мрій засновників її політичного режиму. Можна стверджувати, що роль Ірану в зміні балансу сил на Близькому Сході після «Арабської весни» була визначена передусім зіткненням його геополітичних інтересів з прагненнями Саудівської Аравії та її союзників зупинити подальше розростання революційного процесу та не допустити використання регіональних криз, породжених «Арабською весною», в якості приводу для втручання з боку ревізіоністських держав та транснаціональних ісламістських мереж. У випадку з Іраном, який із 1979 р. сприймався більшістю регіональних акторів у якості держави-ревізіоніста, прагнення його теократичного керівництва використати «Арабську весну» як можливості поширити ідеї «ісламської революції» в регіоні наштовхнулися на проблему етноконфесійної роздробленості мусульманського населення Близького Сходу: плани Ірану, спробами втілення яких стали ситуація в Ємені та почасти події в Бахрейні, призвели до певної ескалації міжконфесійного протистояння за лінією «суніти-шиїти» в межах Близького Сходу.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/31088
Розташовується у зібраннях:Наукові статті викладачів кафедри міжнародних відносин, інформації та регіональних студій



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.