Соціально-психологічні чинники шкільної тривожності молодших школярів

Abstract

У статті подані результати теоретико-емпіричного аналізу проблеми шкільної тривожності молодших школярів. Теоретичний аналіз проблеми показав, що шкільна тривожність – це форма прояву емоційного неблагополуччя дитини, яка виражається в хвилюванні, підвищеному занепокоєнні щодо навчальних ситуацій, в очікуванні поганого ставлення до себе з боку вчителів, батьків та однолітків. До основного фактору, що впливає на зростання тривожності, віднесено особливості батьківського ставлення до дитини, зокрема, відсутність емоційного контакту, обмеженість у спілкуванні з нею, незнання вікових та індивідуально-психологічних особливостей дитини. Поданий порівняльний аналіз особливостей шкільної тривожності дітей з повних та неповних сімей. Отримані емпіричні дані свідчать, що тривожність дітей зростає у сім'ях, де хоча б один з дорослих відчуває емоційне неблагополуччя.