Дисертації та автореферати спеціалізованої вченої ради К 26.062.15
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
- ItemФормування готовності майбутніх кваліфікованих робітників автотранспортної галузі до застосування інноваційних виробничих технологій(Національний авіаційний університет, 2021-03-29) Романов, Леонід Анатолійович; Romanov, Leonid; Романов, Леонид АнатольевичУ дисертації досліджено формування готовності майбутніх кваліфікованих робітників автотранспортної галузі до застосування інноваційних виробничих технологій у процесі професійної підготовки в сучасній педагогічній теорії і практиці. Обґрунтовано суть та структуру готовності майбутніх кваліфікованих робітників автотранспортної галузі до застосування інноваційних виробничих технологій. Визначено педагогічні умови, спроєктовано та теоретично обґрунтовано модель, розроблено й апробовано методику формування готовності майбутніх кваліфікованих робітників автотранспортної галузі до застосування інноваційних виробничих технологій, підготовлено та впроваджено відповідні методичні рекомендації.
- ItemРозвиток професійної культури інженерів авіаційної галузі у післядипломній освіті(Національний авіаційний університет, 2021-03-22) Демченко, Наталія Іванівна; Demchenko, Nataliia; Демченко, Наталия ИвановнаДисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми розвитку професійної культури інженерів авіаційної галузі у післядипломній освіті. Висвітлено особливості професійної підготовки інженерів авіаційної галузі у закладах вищої технічної та післядипломної освіти; уточнено термін «сформованість професійної культури» та «неперервна професійна освіта»; сформульовано визначення «професійної культури сучасного інженера авіаційної галузі». Розроблено та експериментально перевірено ефективність структурно-функціональної моделі розвитку професійної культури інженерів авіаційної галузі, системоутворювальним ядром якої є сукупність науково обґрунтованих психолого-педагогічних умов: сформованість професійно-педагогічної культури викладачів ЗВТО та інструкторів навчальних авіаційних центрів; стимулювання механізмів особистісно-професійного саморозвитку та самовдосконалення студентів та слухачів; інтегрування та наступність структури і змісту професійної підготовки/перепідготовки з урахуванням синергетичних принципів; урахування андрагогічних та акмеологічних особливостей у процесі підготовки/перепідготовки слухачів (авіаційних фахівців) в системі післядипломної освіти. Виокремлено критерії, показники та рівні сформованості професійної культури інженерів авіаційної галузі.
- ItemПрофесійна підготовка медичних представників фармацевтичних компаній у Федеративній Республіці Німеччини(Національний авіаційний університет, 2021-03-22) Білоусова, Наталя Анатоліївна; Bilousova, Natalia; Белоусова, Наталья АнатольевнаУ дисертації обґрунтовано теоретичні засади професійної підготовки медичних представників фармацевтичних компаній у Федеративній Республіці Німеччини, виявлено тенденції їхньої підготовки в європейському соціальному контексті; висвітлено організаційно-правові аспекти та дидактичні засади професійної підготовки медичних представників фармацевтичних компаній у цій європейській країні; проаналізовано стан професійної підготовки медичних представників у фармацевтичних компаніях України та обґрунтовано рекомендації щодо використання прогресивних ідей професійної підготовки медичних представників фармацевтичних компаній у Федеративній Республіці Німеччини.
- ItemТеоретичні і методичні засади крос-культурної освіти майбутніх магістрів сфери туризму України та Туреччини в умовах євроінтеграційних процесів(Національний авіаційний університет, 2021-02-26) Василишина, Наталія Максимівна; Vasylyshyna, Nataliia; Василишина, Наталия МаксимовнаУ дисертації цілісно досліджено теоретичні та методичні засади крос-культурної освіти майбутніх магістрів сфери туризму, актуальність яких детермінує: інтеграція України в міжкультурний простір, розширення економічних зв'язків зумовлюють необхідність модернізації підготовки магістрів сфери туризму галузі з метою ефективної міжкультурної взаємодії у сфері туризму. Розглянуто міжнародний досвід щодо застосування основних підходів регулювання співробітництва України з Європейським Союзом в галузі туризму. У ході дослідження був сформульований поняттєво-категорійний апарат дослідження. Запропоновано авторську дефініцію поняття «крос-культурної освіти майбутніх магістрів сфери туризму». На підставі аналізу досліджень, доцільно були виділені наступні компоненти крос-культурної освіти магістрів сфери туризму: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-пізнавальний, крос-культурно-поведінковий. Визначено та окреслено роль нормативно-правової бази освіти сфери туризму в Україні та Туреччині. Здійснено ретроспективний аналіз змістово-технологічного контексту організації крос-культурної освіти в Україні та Туреччині. Розкрито сутність та визначено блоки професійної моделі освіти сфери туризму Туреччини. Схарактеризовано стан професійної підготовки магістрів сфери туризму в Україні та Туреччині. Уперше було сформульовано та представлено особливості інноваційних педагогічних умов успішної організації крос-культурної освіти магістрів сфери туризму в Україні. Розроблена методика крос-культурної освіти майбутніх магістрів сфери туризму складалася з професійно спрямованого, дослідно проектувального, інформаційно комунікативного, академічно мобільно практичного та іншомовно комунікативно практичного етапів. Створена мультимовна структурно-функціональна модель крос-культурної освіти майбутніх магістрів, у складі якої було виділено цільову, концептуально-стратегічну, організаційно-проектувальну, процесуально-технологічну складові, ефективність якої експериментально перевірено на основі критеріїв – мотиваційно-ціннісного, когнітивно-пізнавального, крос-культурно-поведінкового та рівнів – базового, оптимального та максимального. Проведений порівняльний аналіз крос-культурної освіти майбутніх магістрів сфери туризму в Україні та Туреччині дав змогу обгрунтувати науково-методичні рекомендації щодо використання конструктивних ідей турецького досвіду в умовах розбудови крос-культурної освіти для магістрів сфери туризму в Україні. Подальшого розвитку набули положення щодо впливу Європейських тендентцій і діяльності міжнародних професійних організацій на інноваційний розвиток крос-культурної освіти в Україні
- ItemТеоретичні і методичні основи моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників(Національний авіаційний університет, 2021-02-03) Гириловська, Ірина Вікторівна; Hyrylovska, Iryna; Гириловська, Ирина ВикторовнаУ дисертації досліджено теоретичні і методичні основи моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників. Відповідно до мети і поставлених завдань вивчено зарубіжний та вітчизняний досвід становлення моніторингу в освіті; з’ясовано сучасний стан моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників в педагогічній практиці; виокремлено компоненти професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників; розроблено й теоретично обґрунтовано авторську концепцію, процесуальну дворівневу модель моніторингу; визначено організаційно-педагогічні умови його проведення; запропоновано методику проведення моніторингу у закладах професійної (професійно-технічної) освіти; здійснено експериментальну перевірку дієвості моніторингу за відповідними критеріями. У дисертації вперше надано визначення поняття «моніторинг якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників» як спільної діяльності керівників, викладачів та учнів, представленої системою заходів, спрямованих на отримання достовірної інформації про поточний стан професійної підготовки випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти з метою подальшого його аналізу та прийняття управлінських рішень, орієнтованих на удосконалення освітнього процесу. Для вивчення природи моніторингу було застосовано такі методологічні підходи: системний (дав змогу виділити елементи, які утворюють структуру моніторингу та виокремити дві підсистеми: керовану «Учні» та керуючу «Педагогічні працівники»), діяльнісний (уможливив визначити у природі моніторингу три види діяльностей, які перебувають в узгодженій і цілеспрямованій взаємодії: «управлінську діяльність керівників», «педагогічну діяльність викладачів» та «навчальну діяльність учнів»), особистісний (обумовив вибір активних форм проведення моніторингових заходів, визначення оптимальних методів та засобів навчання, дотримання гуманістичної спрямованості взаємодії викладачів та учнів, створення відповідних умов для саморозвитку, самоактуалізації учнів, подальшого формування у них загальних професійно важливих якостей, які сприяють становленню особистості майбутнього професіонала), компетентнісний (надав змогу виокремити компоненти професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, визначити змістове наповнення навчально-підготовчого етапу моніторингу для учнів, підготовити тестові завдання для моніторингового оцінювання), бенчмаркінговий (уможливив вибір сучасної технології прийняття управлінських рішень на рівні закладу професійної (професійно-технічної) освіти). В науковій праці представлено й теоретично обґрунтовано авторську концепцію моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, провідна ідея якої полягає в інтеграції зовнішнього оцінювання у систему внутрішнього моніторингу, визначенні моніторингу як невід’ємної частини освітнього процесу у закладі професійної (професійно-технічної) освіти, як системи, що представлена узгодженою цілеспрямованою взаємодією керуючої та керованою підсистемами, у якій останній надається домінуючого значення. Розроблено процесуальну дворівневу модель моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників. Визначено такі організаційно-педагогічні умови проведення моніторингу, як: дотримання встановленої схеми орієнтовної основи дій при проведенні моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників; формування стійкої позитивної мотивації в учнів щодо активної участі у зовнішньому моніторинговому оцінюванні; дидактичне забезпечення професійно-орієнтованої самопідготовки учнів до зовнішнього моніторингового оцінювання; планування і організація моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників в системі методичної роботи обласного Навчально-методичного центру (кабінету) професійно-технічної освіти та закладів професійної (професійно-технічної) освіти; підтримка високого рівня інформаційно-аналітичної компетентності керівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Визначено такі критерії дієвості моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, як вмотивованість, результативність та функціональність. У процесі дослідження уточнено компоненти професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, якими виявилися: професійно-змістовий, професійно-діяльнісний, професійно-особистісний, а також структурні елементи моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників: інформаційно-настановчий, навчально-підготовчий, моніторингово-оцінювальний, аналітико-діагностичний, прогностично-управлінський. Дістали подальшого розвитку: ідеї особистісно-орієнтованої педагогіки, втіленні у тому, що учень виступає центральною фігурою у моніторинговому процесі та виокремленні у моделі моніторингу особистісно-учнівського рівня; використання портфоліо як засобу професійно-особистісного розвитку; застосування методу таксономічного аналізу в освіті, зокрема для визначення індивідуальних показників рівня професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників; упровадження технології бенчмаркінгу у сферу професійної (професійно-технічної) освіти для прийняття управлінських рішень за результатами моніторингового оцінювання з метою удосконалення освітнього процесу у напрямі підвищення якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників. Проведення дослідно-експериментальної роботи дало змогу підтвердити припущення, що проведення моніторингу на основі процесуальної дворівневої моделі згідно розробленої методики позитивно впливатиме на якість професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників та забезпечуватиме керівників інформацією, яка виступатиме підґрунтям для прийняття управлінських рішень з метою покращення освітнього процесу у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. При цьому відбувалася перевірка трьох часткових гіпотез, сформульованих відповідно до встановлених критеріїв, а саме: 1) здійснення під час проведення моніторингу цілеспрямованого мотиваційного впливу на учнів підвищить їх позитивний емоційний стан, що призведе до бажання приймати участь у моніторинговому оцінюванні та готовності додатково працювати над покращенням власної професійної підготовки з метою продемонструвати найвищий її рівень; 2) організація для учнів у закладі професійної (професійно-технічної) освіти цілеспрямованого підготовчого етапу до моніторингового оцінювання призведе до зростання показника успішного виконання тестових завдань під час моніторингового оцінювання; 3) результати моніторингового оцінювання уможливлюватимуть утворення умовного еталону якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників на основі інтегральних показників якості професійної підготовки випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти в області. Результати дослідження було впроваджено в систему роботи закладів професійної (професійно-технічної) освіти Вінницької, Львівської та Запорізької областей. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробленні та впровадженні в освітню діяльність закладу освіти: авторської методики проведення моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників; програми моніторингових заходів; комплексу тренувальних завдань для підготовки до моніторингового оцінювання, розрахованих на майбутніх кваліфікованих робітників будівельної галузі за професіями «штукатур», «маляр», «лицювальник-плиточник», який також можна використовувати на заняттях з професійно-теоретичної підготовки; адаптованої технології бенчмаркінгу для прийняття стратегічних управлінських рішень за результатами моніторингового оцінювання. Практичне застосування також має запропонований автором метод оцінювання якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, механізм визначення індивідуального показника рівня професійної підготовки учнів та інтегрованого показника якості професійної підготовки випускників закладу в цілому. Запропоновані теоретичні й методичні напрацювання щодо проведення моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників можуть бути використані в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти та підвищення кваліфікації керівного персоналу в міжкурсовий період, професійної підготовки фахівців за спеціальністю 015 «Професійна освіта (за спеціалізаціями)». Основний зміст і результати дослідження висвітлено у 54 одноосібних публікаціях, доповідалися й обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях, всеукраїнських науково-практичних конференціях, методологічних семінарах.