Матеріали конференцій кафедри управління архітектурною діяльністю та цивільним будівництвом
Permanent URI for this collectionhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/65275
Browse
Recent Submissions
Item Будівля аеровокзалу як взірець архітектури модернізму(КНДУ "Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста", 2024) Агєєва Галина Миколаївна; Agieieva GalynaАрхітектурне середовище інфраструктури авіаційного транспорту налічує об’єкти, які окрім основних технологічних функцій виконують й додаткові функції. Серед останніх – формування сталого образу забудови аеропорту, який сприяє його пізнаванню як головних воріт міста та країни в цілому. Багато років ці функції у Міжнародному аеропорту (далі – МА) «Бориспіль» виконував аеровокзал (сучасний термінал В). Його планувальні та конструктивні рішення були інноваційними для періоду проєктування та будівництва (1959 – 1965 рр.). Будівля аеровокзалу: - є взірцем архітектури модернізму (1960-1990-і роки); - побудована за індивідуальним проєктом, розробленим державним інститутом з проєктування «Київпроєкт» за участю зонального науково-дослідного інституту експериментального проєктування (КиївЗНДІЕП), проєктного інституту «Промбудпроєкт» та ін.; - впродовж понад 50 років експлуатації зазнала перепланувань, реконструкцій, модернізацій та консервації. Складники вітчизняної спадщини архітектури модернізму є об’єктами дослідження та переосмислення.Київська частка спадщини представлена 70 об’єктами, серед яких складники інфраструктури авіаційного, автомобільного, рейкового (залізниця), річкового, спеціалізованого (фунікулер) та підземного транспорту. Будівля аеровокзалу МА «Бориспіль» – одна з них.Item Evolution of the typology of air traffic service buildings in the course of the development of airports(National aviation University, 2024-09-25) Agieieva Galyna; Агєєва Галина МиколаївнаThe provided results of a study of the features and changes in the typology of buildings intended to ensure the functioning of air traffic services at airports are presented.Item Містобудівна складова освітньо-професійних програм підготовки фахівців для експлуатації інфраструктури авіаційного транспорту у воєнні та повоєнні періоди(Редакційно-видавничий відділ ЗВО "Університет Короля Данила", 2024-05-09) Агєєва Галина Миколаївна; Agieieva GalynaВідбудова та відновлення України – це не тільки можливість відтворити зруйноване під час військового урбіциду 2022-2024 років, але й можливість застосувати новітні підходи урбаністики і архітектури для реалізації концепцій сталого розвитку, Національної транспортної стратегії, державних цільових програм розвитку аеропортів та ін. Останні, у свою чергу, повинні визначати шляхи містобудівного освоєння територій, зокрема у зонах впливу аеропортів країни. Усе це повинно бути враховано та передбачено відповідними навчальними планами, освітньо-професійними програмами (ОПП), порядками формування індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів вищої освіти певних ступенів освіти (ОС) вітчизняних галузевих закладів вищої освіти.Item Актуалізація освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів для післявоєнного відновлення інфраструктури авіаційного транспорту(Baltija Publishing, 2024-03-06) Агєєва Галина Миколаївна; Agieieva GalynaФункціонування авіаційного транспорту неможливо без відповідного наземного забезпечення. Насамперед, це стосується: відповідних технологічних процесів; інфраструктурних об’єктів, зокрема аеродромів та аеровокзальних комплексів; об’єктів керування повітряним рухом; систем паливозабезпечення; просторової організації інфраструктурних об’єктів у системі аеропорту та приаеродромних територій тощо. Пошкодження та знищення інфраструктурних об’єктів може негативно впливати на національну безпеку і оборону країни, природне, техногенне та соціальне середовище. Для оцінки технічного стану пошкоджених об’єктів, прийняття обґрунтованих рішень стосовно шляхів та заходів відновлення експлуатаційної придатності більшості з них потрібні особливі умови, насамперед, призупинення воєнних дій. Гострими є й питання наявності відповідних фахівців, технологій, обладнання тощо.Item Організація привокзального простору Південного вокзалу Києва зі збереженням будівлі Залізничного ринку(Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, 2023-05-25) Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Крівєльов, Леонід Іванович; Кривелев, Леонид Иванович; Kriveljov, LeonidОстаннім часом у світі набуває гостроти проблема збереження низки об’єктів, побудованих упродовж 1960-1990-х років. Актуальним є збереження й місця та ролі таких об’єктів у містобудівної ситуації, яка постійно змінюється у часі. До розв’язання проблеми долучаються спеціалісти, громадські діячі та організації. За ініціативою останніх створено мапу архітектури київського модернізму, на якій позначено 70 об’єктів, зокрема, будівля Залізничного ринку 1973 року побудови. Серед критеріїв відбору об’єктів означеного періоду будівництва – відповідні містобудівні, архітектурні, конструктивні та інженерні рішення, технології проєктування, виготовлення та монтажу будівельних конструкцій, технічний стан будівель, тощо. Технічний стан будівлі після довготривалої експлуатації дозволяє прогнозувати можливість їх подальшої експлуатації при дотриманні відповідних умов. Зміни візуального оточення вимагають пошуку нових підходів до відновлення її місця та ролі як об’єкта київського модернізму у містобудівної ситуації, що склалася. Використання методу тріангуляції у містобудівних та архітектурних рішеннях дозволить забезпечити цілісність організації привокзального простору та її завершеність.