Наукові статті співробітників кафедри управління архітектурною діяльністю та цивільним будівництвом
Permanent URI for this collectionhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/65274
Browse
Recent Submissions
Item Інноваційні планувальні та конструктивні рішення будівлі аеровокзального комплексу Міжнародного аеропорту «Бориспіль»(Видавничий дім "Гельветика", 2024) Агєєва Галина Миколаївна; Agieieva GalynaУ роботі досліджуються планувальні та конструктивні рішення будівлі аеровокзалу (сучасного терміналу В) Міжнародного аеропорту «Бориспіль», які є інноваційними для періоду його проєктування й будівництва (1959–1965 роки). Архітектуру об’єктів інфраструктури авіаційного транспорту визначають стилі, які панують у відповідному історичному періоді. Низка об’єктів будується за типовими проєктами, що пов’язано з особливостями технологічних процесів і не потребує досягнення архітектурної виразності складників забудови транспортного підприємства. Винятком є аеровокзали, архітектура яких дає змогу додати їм додаткових функцій – своєрідних «візитівок» міст і країни загалом. Особливо яскраво це простежується в об’єктах – взірцях спадщини архітектури модернізму (1960–1990-і роки), які через низку причин можуть бути втрачені після 50 років експлуатації. Останнім часом саме переосмисленню спадщини архітектури модернізму приділяється велика увага з боку Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць – ІСОМОS.До вивчення історичних і соціальних умов його виникнення, особливостей науково-дослідницького, проєктно-технологічного й нормативно-методичного супроводження, поширення наукових знань і досвіду збереження залучається широке коло спеціалістів і громадськості, зокрема українське. Мета дослідження – простежити динаміку змін і розвитку технологічних, планувальних, конструктивних та інженерних рішень аеровокзалів – від пасажирських павільйонів до багатовокзальних комплексів; приділити увагу окремому об’єкту, побудованому в Міжнародному аеропорту «Бориспіль». Джерельну базу дослідження становлять матеріали бібліотечних, архівних і приватних зібрань; нормативної бази в галузі будівництва; проєктної та експлуатаційної документації тощо. Методологія дослідження базується на застосуванні таких методів: джерелознавчого; порівняльного та критичного аналізу; системного підходу до вивчення об’єкта як складника інфраструктури авіаційного транспорту та взірця архітектури модернізму. Проаналізовано дані, які характеризують об’єкт дослідження як вагомий складник інфраструктури авіаційного транспорту України та взірець спадщини архітектури київського модернізму. Виявлено й оцінено унікальні для того часу пропозиції щодо організації технологічних процесів обслуговування пасажирів, відповідного їх наземного забезпечення будівлями та спорудами, зокрема закритими посадковими галереями, відкритими терасами з функціями оглядових майданчиків, зовнішніми та внутрішніми пандусами. Оцінено вплив світової практики на формування технологічних схем, планувальних, конструктивних та інженерних рішень аеровокзалу. Виявлено особливості індивідуальних підходів до розв’язання складних завдань об’ємно-просторової організації аеровокзального комплексу й формування його виразного архітектурного образу; створення й посилення психологічного ефекту від перебування в аеровокзалі, упровадження передових для того часу індустріальних методів виробництва та монтажу збірних залізобетонних конструкцій, зокрема оболонки подвійної додатної кривизни тощо. Визначено особливості планувальних і конструктивних рішень об’єкта інфраструктури авіаційного транспорту, які дали змогу на етапах проєктування й будівництва задовольнити соціальний запит на створення комфортних умов обслуговування масових пасажироперевезень, забезпечити вільний доступ відвідувачів до найкращих видових точок спостереження за подіями й процесами на пероні та летовищі. Отримані результати можуть бути використані: – для вивчення та розв’язання проблем розвитку й управління аеровокзальними комплексами, до складу яких входять об’єкти з різними ресурсними й культурологічними потенціалами, що потребують подовження життєвого циклу; – для розв’язання проблем збереження, розконсервації та подальшої технічної експлуатації об’єкта, який перебуває в стані консервації; – для виключення умов непоправних утрат взірців архітектури модернізму в середовищі інфраструктури авіаційного транспорту.Item Сучасна трансформація водозбірних басейнів лісостепових річок(Київський національний університет будівництва і архітектури, 2015) Зуб, Л. М.; Томільцева, А. І.; Томченко, О. В.Досліджено стан сучасних земельних ресурсів водозборів річок лісостепової зони України (басейнів річок Рось та Трубіж). Застосовано методи дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Здійснено оцінку сучасної трансформації басейнів малих річок-приток на базі дешифрування супутникових знімків за 2013 рік. Підтверджено надзвичайно високий ступінь порушення природних ландшафтів та їх прогресуючу деградацію.Item Авіаційний складник урбанонімічного простору Києва та його використання у комеморативних практиках(Національний авіаційний університет, 2024-10-08) Агєєва Галина Миколаївна; Agieieva GalynaУ роботі досліджуються містобудівні ситуації, процеси формування та трансформації систем урбанонімів, їх вплив на формування історичної пам’яті та можливість використання у комеморативних практиках. Мета роботи – дослідити процеси та результати трансформації системи урбанонімів Києва, їх вплив на містобудівні ситуації, зокрема створення «місць пам’яті». Об’єкт дослідження – складник системи урбанонімів, пов’язаний із авіацією, ракетобудуванням та космонавтикою. Вибір хронологічних меж – 2017–2023 роки – пов'язаний, насамперед, з наявністю кількісних показників «авіаційних» урбанонімів, отриманих під час досліджень, виконаних фахівцями кафедри містобудування впродовж 2017 року. Це – нижній поріг у хронологічної межи даного дослідження. У якості верхнього порогу прийнятий 2023 рік, період активного обговорення пропозицій щодо перейменування Повітрофлотського проспекту. Методологія дослідження базується на використанні таких методів: вивчення картографічних матеріалів; опрацювання відомостей з історії надання, відновлення та перейменування назв; порівняльний та критичний аналіз; системний підхід до вивчення об’єкту як складника міського середовища та його впливу на соціальне середовище. Результати. Проаналізовані дані, які формують урбанонімічний простір міста. Окреслені урбаноніми, пов’язані з авіацією, ракетобудуванням й космонавтикою («авіаційні» урбаноніми); визначені їх види (назви вулиць, провулків, проспектів, площ, скверів). Оцінені кількісні показники їх вагомості у системі урбанонімів міста та видових підсистем. Встановлено, що всі «авіаційні» урбаноніми (30) відносяться до категорії меморіальних. Більшість з них розташовані на територіях Святошинського та Солом’янського адміністративних районів міста, тяжіють до авіаційних підприємств, науково-дослідних та культурно-освітніх закладів, закладів вищої освіти. Проаналізовані результати упровадження заходів з дерусифікації та декомунізації, зокрема оновлення топонімічної мапи Києва впродовж досліджуваного періоду. Виявлені кількісні показники перейменування «авіаційних» урбанонімів (13), відновлення (2) та надання нових назв (11), зокрема меморіальних (6), які увічнюють імена відомих осіб та події, пов’язані з освоєнням Космосу та розвитком авіації. Наукова новизна. На основі системного підходу до вивчення містобудівних ситуацій та урбанонімічного простору Києва оцінена можливість посилення впливу «авіаційних» урбанонімів на соціальне середовище зони розташування об’єктів тяжіння за допомогою інших видів комеморативних практик. Практична значущість. Отримані результати можуть бути використані для формування розвинутих в плане «місць пам’яті» на базі об’єктів тяжіння із залученням матеріальних, візуальних та ін. об’єктів, зон впливу на соціальне середовище для подальшого впровадження комеморативних практик.Item Гідродинамічна небезпека – шляхи з її упередження(Харківський національний університет міського господарства імені О.М.Бекетова, 2015) Панасюк, І. В.; Томільцева, А. І.; Panasiuk, I. V.; Tomiltseva, A. I.У статті наведено приклади аварій на гідротехнічних спорудах світу, обґрунтовано заходи щодо забезпечення гідродинамічної безпеки. Висвітлено напрями, методологічні підходи до забезпечення безпеки гідротехнічних споруд, на етапах проектування, будівництва, експлуатації, моніторингових досліджень. Наведено результати наукових досліджень з підвищення надійності гідротехнічних споруд, вирішення цієї проблеми в перспективі.Item До питання видобутку піщано-гравійної суміші на Дністровському водосховищі(ПАТ «Укргідроенерго», 2019) Томільцева, А. І.Висвітлено результати досліджень щодо видобутку піщано-гравійної суміші на Дністровському водосховищі. Особливість антропогенного впливу на водосховища полягає в ускладненнях, що притаманні зміненому гідрологічному режиму на ділянках зарегульованих річок: зменшення швидкості течії, збільшення темпів абразійних та ерозійних процесів на прибережних територіях.Item Формування будівельного ринку в Україні(Соха Ю. І., Процак К. В. Формування будівельного ринку в Україні // Вісник Національного університету "Львівська політехника". 2009. №647. С. 203-207., 2009) Соха, Ю. І.; Процак, К. В.Розглянуто особливості формування будівельного ринку на сучасному етапі господарювання. На основі виконаного аналізу сформовано рекомендації щодо вдоско- налення регулювання конкретного виду діяльності.Item Принципи сталого развитку і проблема природно-техногенної безпеки(Національний університет "Львівська політехніка", 2011) Соха, Юрій Іванович; Sokha, Yurii IvanovychВизначення базових принципів сталого розвитку у контексті вирішення проблем природно-техногенної безпеки допоможе мінімізувати вплив еколого-економічних ризиків на соціально-економічний розвиток, сформувати науково обґрунтовану стратегію захисту суспільства і природи від природно-техногенних катастроф.Item Visitors’ Terraces as Components of the Urban Environment of Airports(Springer, Cham, 2023-03-09) Agieieva Galyna; Агєєва Галина МиколаївнаThe paper covers the results of research on the urbanization processes of airport territories. Ways to remove social barriers and ensure universal access to road infrastructure, recreation and local culture have been explored. The paper represents the experience of arranging visitors’ terraces as components of social and cultural space at the territory of airports. Events and places worth seeing are categorized in 5 parameters. Areas where potential visitors concentrate and attracting sights (3) are defined. Characteristic features of visitors’ terraces intended for attendance, factors (6) for evaluating the arrangement, siting (3) within the system of spatial organization of terminal cities and airports are defined. For the system of spatial organization of the international airport “Boryspil”, 3 options for arrangement of visitors’ terraces are proposed. Each of the options has its advantages and disadvantages. Suggestions are given in order to satisfy the social demand for the visual accessibility of a number of workflow operations in the airports and the environment.Item Інформаційний супровід реконструкції та ремонту житлового фонду впродовж 1999-2012 років(Видавничий орган Академії будівництва України, 2023-12-21) Агєєва Галина Миколаївна; Agieieva GalynaПовномасштабні воєнні дії в Україні впродовж 2022-2023 років характерні тим, що значна їх частина відбувається на територіях населених пунктів, що викликає суттєве руйнування їх забудови. Так, станом на жовтень 2022 року задокументовані пошкодження та руйнування 135,8 тис. багатоповерхових та садибних будинків загальною площею 74,1 млн. м2 (7,3 % житлового фонду країни). Збитки від цих пошкоджень оцінені на рівні 39,7 % або $50,5 млрд. У квітні 2023 року, за оцінкою експертів, загальна кількість пошкоджених або зруйнованих житлових будинків склала вже майже 158 тис., а сума збитків зросла до $54,4 млрд. Звільнення міст та селищ, тимчасово захоплених країною-агресором, ставить проблему невідкладної їх відбудови. Першочерговими в цьому є відбудова житла і інфраструктури життєзабезпечення населених пунктів. Це потребує пошуку ефективних рішень відновлення регіонів та країни в цілому з урахуванням вітчизняної та світової будівельної практики, сучасних тенденцій розвитку населених пунктів, технологій проектування, будівництва та експлуатації, тощо. До розв’язання проблем відновлення залучаються органи місцевого самоврядування та виконавчої влади, державні та приватні установи, міжнародні фонди, спеціалізовані підприємства, громадські організації, зокрема Будівельна палата України та Академія будівництва України. Разом з тим, слід звернути увагу й на досвід організацій, залучених свого часу до відбудови зруйнованих Другою світовою війною населених пунктів. Зокрема під час окупації Києва були пошкоджені та зруйновані 1742 багатоквартирних будинка та 3,6 тис. приватних садиб – біля 1,5 млн. м2 житлового фонду. Упродовж 1945-1951 років був проведений капітальний ремонт 2650 багатоповерхових будинків, зокрема за проектами, розробленими спеціалістами державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІпроектреконструкція». Діяльність створеного у 1945 році інституту була спрямована на відбудову зруйнованого житлового фонду та інфраструктури населених міст [8]. З часом інститут отримав статус базової організації з науково-технічної діяльності у будівництві з питань реконструкції та капітального ремонту будівель і споруд невиробничого призначення (наказ Мінрегіону України від 03.05.2012 № 193) та головного координатора і виконавця комплексу науково-дослідних та проектних робіт щодо реконструкції житлових будинків перших масових серій (рішення НТР Держбуду України від 5.11.98 № 362). Значна увага приділялась вирішуванню проблем реформування житлової політики, формуванню нормативної та законодавчої бази у житловій сфері, науково-технічному супроводу об’єктів на різних етапах життєвого циклу, інформаційному обміну між науковими та бізнесовими колами нашої країни та зарубіжжя, тощо. Актуальність проблеми та зацікавленість у пошуку та популяризації шляхів реформування житлової політики та реконструкції житла стали у свій час засадою заснування інститутом щорічного науково-виробничого видання «Реконструкція житла» (свідоцтво про держреєстрацію друкованого ЗМІ КВ №5192).Item Реконструкція будинків перших масових серій - засада сталого розвитку мікрорайонів і кварталів міст(ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій", 2021-04-09) Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Кафієв, Костантин Петрович; Кафиев, Константин Петрович; Kafiev, K.; Крівєльов, Леонід Іванович; Кривелев, Леонид Иванович; Kriveljov, LeonidЖитлові будинки перших масових серій забудови 60-70 р. р. складають значну частину житлового фонду України. Основні тримальні конструкції більшості серій цих будинків знаходяться в задовільному стані і при належному ремонті можуть експлуатуватися ще 40 - 50 років. Модернізація фонду будинків перших масових серій пов’язана з втручанням у системи мікрорайонів і кварталів, які характеризують масову забудову. Руйнування цих систем суперечить принципам «Сталого розвитку» - «Sustainable development». Цей двослівний термін в Україні має застосовуватися як прямий переклад з мови оригіналу – «Прояви, що підтримують життя». На території України, в 60-70 р.р. були побудовані понад 5000 п'ятиповерхових великопанельних житлових будинків – головним чином серій 1-464 та 1-480. Конструктивні особливості великопанельних будинків дозволяють здійснити їх реконструкцію з обмеженим за розмірами і в часі втручанням в побут мешканців. Така реконструкція передбачає тільки зміну вертикальних розмірів будинку. Найбільш доцільними схемами для реконструкції будинків вказаних вище серій рекомендовані такі, що базуються на надбудові, або надбудові разом з прибудовою невеликих за розмірами у плані ризалітами у внутриквартальному просторі. Проблемою надбудов є застосування в перекриттях останнього поверху плит зі зниженим рівнем тримальної здатності. Виходом є влаштування подвійного роздільного перекриття. Конструктивна система «Фламінго» забезпечує надбудову п’яти поверхів і може бути застосована в якості вертикальних «акцентів» нової квартальної забудови. Технічне рішення системи полягає у створенні П-подібних тримальних рам на власних фундаментах. Ригелі рам стають основою простора, який використовується як технічний поверх. Найбільш придатними для реконструкції є будинки серії 1-480. Сучасні вимоги щодо реконструкції мікрорайонів п’яти поверхової забудови мають полягати в помірному збільшенні кількості поверхів будинків, без збільшення їх розмірів у плані. Надбудова додаткових поверхів має застосовуватися для створення вертикальних акцентів кварталів. Акцентами мікрорайонів повинні стати нові будівлі громадського призначення. Такі архітектурно містобудівні рішення в комплексі відповідатимуть концепції «сталого розвитку».Item Проблеми відновлення будівництва масштабних інфраструктурних споруд після довготривалої перерви(Державний вищий навчальний заклад "Приднепровська державна академія будівництва та архітектури", 2020-06) Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Кафієв Костантин Петрович; Кафиев Константин Петрович; Kafiev K.Постановка проблеми. Розвиток аеропортів супроводжується будівництвом нових, реконструкцією та модернізацією існуючих будівель і споруд. Цей процес вимагає освоєння великих капіталовкладень, що в сучасних умовах України не завжди припускає безперервне зведення масштабних споруд, до яких може бути віднесений багаторівневий паркінг на 2038 машино-місць в Міжнародному аеропорту «Бориспіль». Мета статті – узагальнити досвід науково-технічного супроводу (НТС) відновлення будівництва масштабної інфраструктурної споруди на території Міжнародного аеропорту «Бориспіль» після довготривалої перерви та обґрунтувати необхідність виділення організації, методики та складу таких робіт в окремий етап, не передбачений чинними нормами з НТС. Стаття містить систематизацію та аналіз проблем відновлення будівництва масштабних інфраструктурних об’єктів після довго тривалої перерви. Проблеми їх рішення висвітлені на засаді науково-технічного супроводу будівництва (НТС-б) 1-го пускового комплексу паркінгу в Міжнародному аеропорту «Бориспіль» (коригування). Наведені результати низки науково-технічних робіт. Структуровані характерні види проявів зношування і дефекти конструкцій споруди. Проаналізована реорганізація планувальних рішень привокзальних площ в перебігу реконструкції аеропортів. Висвітлена роль багаторівневих паркінгів в формуванні сучасної технологічної структури аеровокзальних комплексів. Висновки. Закінченню будівництва масштабних споруд після довготривалої перерви обов’язково повинен передувати етап досліджень технічного стану об’єкту. Дослідження повинні тривати і в перебігу продовженого будівництва. Окрім встановлення відповідності технічного стану проєктним рішенням необхідно враховувати і ті зміни, які можуть статися у законодавстві України у галузі будівництва стосовно забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд та основ. На засаді виконання комплексу досліджень необхідне виконання проєкту коригування реально існуючих параметрів технічного стану і конструктивних рішень об’єкту в цілому. Беззаперечними складовими закінчення будівництва, в разі встановлення невідповідності вимогам архітектурних і технологічних норм, повинні бути здійснені коригування планувальних і технологічних рішень первинного проєкта і, в подальшому, їх реалізація. Організаційно комплекс перелічених досліджень повинен об’єднуватися вимогами до робіт з відновлення будівництва, не передбачених чинними нормами з науково-технічних супроводів будівництва та проектування. Враховуючі специфіку проведених досліджень, отриманих результатів та запропонованих рекомендацій та рішень, доцільно вимоги до науково-технічного супроводу відновлення будівництва викласти як зміни до чинних ДБН.