Монографії кафедри управління архітектурною діяльністю та цивільним будівництвом

Permanent URI for this collectionhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/65343

Browse

Browsing Монографії кафедри управління архітектурною діяльністю та цивільним будівництвом by Title

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 5 of 5
  • No Thumbnail Available
    Item
    Ефективність та екологічна роль берегоукріплювальних споруд на дніпровських водосховищах
    (Кафедра, 2012) Панасюк, І. В.; Томільцева, А. І.; Мальцев, В. І.; Долинський, В. Л.; Дубняк, С. С.; Дубняк, С. А.; Стружко, А. О.; Збітнєв, А. А.; Panasyuk, I. V.; Tomiltseva, A. I.; Zub, L. M.; Maltsev, V. I.; Dolinsky, V. L.; Dubnyak, S. S.; Dubnyak, S. A.; Struzhko, A. O.; Zbitnev, A. A.
    У монографії наведено результати багаторічної роботи з дослідження ефективності берегоукріп- лювальних споруд на дніпровських водосховищах та екологічні наслідки їх застосування. Кам’яно-накидні банкети та бетонні стінки переважно знаходяться у задовільному стані. Піщані примиви є надійним засобом захисту берега та з екологічної, естетичної та соціальної точки зору найприйнятнішим типом берегоукріплення. На сучасному етапі в районах споруд берегоукріп- лення сформувалися багатокомпонентні гідробіоценози, складовою яких є комплекси планктонних організмів, угруповання донних мешканців, зарості вищих водних рослин із відповідними фітофільними зооценозами. За гідробіологічними показниками умови середовища і, зокрема, якість води на досліджених ділянках цілком задовільна (β-мезосапробна зона за фіто-, зоопланктоном та бентосом, клас якості води – задовільно чиста). Заходи берегоукріплення, проведені за прийнятими схемами, сприяють зростанню різноманітності мілководних біотопів, що позитивно впливає на протікання екосистемних процесів у водосховищах. З плином часу споруди берегоукріплення, техногенні за способом виникнення, все більше набувають рис природних оселищ. Досліджені ділянки є територіями, що знаходяться на етапі натуралізації – вторинного відновлення структури природних біотопів в умовах техногенних ландшафтів. Показано, що чим чіткіше проявляються риси натуралізації техногенної берегозахисної споруди, тим краще вона виконує свої функції.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Повоєнна відбудова та розвиток інфраструктури авіаційного транспорту: освітній акцент
    (Baltija Publishing, 2024-11-07) Агєєва Галина Миколаївна; Agieieva Galyna
    Актуальність. Нагальні проблеми повоєнної відбудови та розвитку інфраструктури авіаційного транспорту потребують вивчення світового досвіту та комплексного підходу до їх розв’язання. Військовий урбіцид унеможливлює аеропортову діяльність; супроводжується знищенням інфраструктурних об’єктів та втратою функціонального значення населених пунктів, розташованих у зонах впливу аеропортів; стає причиною вимушеної міграції населення, зокрема кваліфікованих авіаційних спеціалістів. Загострюються проблеми функціонування авіаційного транспорту як складника основних послуг критичної інфраструктури держави, яке неможливе без забезпечення будівлями, спорудами, обладнанням та відповідними спеціалістами з їх проєктування, будівництва та експлуатації. Методи дослідження – пошук, аналіз та систематизація відкритих даних; системний підхід до вивчення особливостей освітньої діяльності у період воєнного стану, спрямованої на кадрове забезпечення повоєнної відбудови та розвитку інфраструктури авіаційного транспорту, територій, розташованих у зоні впливу аеропортів; кейс-метод. Основні результати. Узагальнений багаторічний досвід організації навчального процесу підготовки спеціалістів для наземного забезпечення функціонування авіаційного транспорту у Національному авіаційному університеті. Висвітлені окремі етапи та результати актуалізації складників навчального процесу в умовах воєнного стан. Проаналізовані причини, які ускладнюють процес актуалізації освітньо-професійних програм в умовах воєнного стану та невизначеності діяльності вітчизняних аеропортів. Досліджені можливості застосування новітніх підходів урбаністики на етапах відбудови та відновлення України для удосконалення ураженої критичної інфраструктури та розвитку територій у зонах її впливу. Подані матеріали стосовно наповнення та оновлення містобудівного складника освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів з будівництва та експлуатації об’єктів інфраструктури авіаційного транспорту. Наведені результати співпраці з зовнішніми стейкхолдерами, зокрема Асоціацією «Аеропорти України» цивільної авіації, Державним підприємством «ДорЦентр». Практична значущість. Отримані результати акумулюють теоретичний і практичний досвід врахування особливостей військового урбіциду у повоєнній відбудові країн; свідчать про дієвість перших кроків актуалізації відповідних освітньо-професійних програм у запропонованому напрямку.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Розв’язання містобудівних проблем аеропортобудування: освітній акцент
    (Baltija Publishing, 2021-10) Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna
    Сучасна політична й економічна ситуація в країні формує запит на підготовку фахівців із відповідним рівнем професійної компетентності для розв’язання містобудівних проблем розвитку аеропортів – складних елементів транспортної системи. Реалізація стратегій сталого розвитку, поширення сучасних бізнес моделей (Aerotropolis, Airport City, Airport Urbanism), які перетворюють аеропорти у своєрідні урбанізовані утворення, потребують пошуку нових форм, методів і технологій навчання в закладах вищої освіти галузевого спрямування. Низка цих процесів є предметом наукових досліджень фахівців факультету архітектури, будівництва й дизайну Національного авіаційного університету. Досліджуються архітектурне середовище й інфраструктура аеропортів, розвиток яких пов’язаний із розв’язанням містобудівних проблем наближених територій, систем розселення; розвитком неавіаційних видів діяльності, включенням соціокультурного простору аеропортів до психо-географічних карт освоєння міських територій; перетворенням аеропортів на мультимодальні транспортні вузли; підвищенням енергоефективності функціонування аеропортів як частини урбанізованих територій. Результати досліджень впроваджуються в окремі освітні компоненти освітньої програми спеціальності 191 «Архітектура й містобудування».
  • Thumbnail Image
    Item
    Роль та значення індустрії туризму й гостинності у розвитку територій, громад, держави
    (Львівський торговельно-економічний університет, 2022) Миронов, Ю. Б.; Барна, М. Ю.; Мізюк, Б. М.; Смирнов, І. Г.; Любіцева, О. О.; Білецька, І. М.; Мельник, І. М.; Морохович, В. С.; Topornytska, M. Ya.; Rakowska, J.; Транченко, Л. В.; Транченко, О. М.; Бєлоусова, Н. В.; Скоростецька, О. О.; Трохимець, О. І.; Шелементьєва, Т. В.; Тучковська, І. І.; Hladkui, O. V.; Агєєва Галина Миколаївна; Agieieva Galyna
    У монографії проаналізовано проблеми розвитку індустрії туризму та гостинності в Україні, зосереджено увагу на інноваційній діяльності у сфері туристичного та готельно-ресторанного бізнесу. Запропоновано вектори сталого розвитку туризму й гостинності, окреслено напрями формування та розвитку національного туристичного продукту, проаналізовано світову та вітчизняну практику розвитку інклюзивного туризму, запропоновано організаційні, соціально-економічні та маркетингові важелі розвитку індустрії туризму та гостинності, які уможливили б ефективне управління в галузі, забезпечуючи підвищення ефективності та конкурентоспроможності вітчизняної економіки загалом. Монографію адресовано ученим, викладачам, студентам, аспірантам, усім, хто цікавиться питаннями розвитку індустрії туризму та гостинності. Автори статей відповідають за достовірність і вірогідність викладеного матеріалу, правильне цитування джерел та посилання на них.
  • Thumbnail Image
    Item
    Туристичний потенціал аеропортів та територій, наближених до них
    (Львівський торговельно-економічний університет, 2022-03-20) Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna
    Концепція сталого розвитку країн визначає шляхи містобудівного освоєння територій та принципи утворення безпечних поселень, в яких на засаді збереження існуючого соціального складу населення та застосування принципів урбанізації забезпечується загальний доступ до дорожньо-транспортної інфраструктури; безпечних, доступних і відкритих для всіх зелених зон та громадських місць, особливо для жінок і дітей, літніх людей та інвалідів. Сучасні тенденції розвитку аеропортів базуються на поширенні бізнес моделі, яка перетворює аеропорти у своєрідні урбанізовані утворення. Така трансформація змінює аеропорти не тільки просторово, але й функціонально. У цих утвореннях теж можуть та вже створюються сприятливі умови для розвитку туризму, рекреацій, місцевої культури, тощо. Не тільки функції «повітряних воріт» туристичних дестинацій, але й особливості містобудівних, архітектурно-планувальних, інженерних та технологічних рішень дозволяють стверджувати, що аеропорти мають ресурси, які можуть бути перетворені на об’єкти туристичного інтересу, а окремі зони аеропорту – на суспільні туристичні ресурси, зокрема, архітектурні та культурологічні. Досліджені відповідні архітектурні ресурси вітчизняних аеропортів, простежена практика перетворення окремих зон на суспільні культурологічні ресурси.