Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти кафедри журналістики

Permanent URI for this collectionhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41751

Browse

Now showing 1 - 20 of 249

Вербальні і візуальні складники формування іміджу українських політиків у соціальній мережі «Фейсбук»
(Національний авіаційний університет, 2021-12) Кікнадзе, Анна Ельдарівна
Поява всесвітньої павутини назавжди змінила як підхід професіоналів зі сфери журналістики до своєї діяльності, так і сприйняття журналістики її щоденними споживачами. До найзначнішого результату розвитку цієї сфери можна віднести факт появи електронних медіа, які стрімко стали гідно та ефективно конкурувати з її «традиційними» аналогами, забезпечивши новий рівень журналістики, як у технічному, так і в змістовому аспектах. Процес змін, який спостерігається останнім часом в Україні, сягнув усіх сфер соціального життя. У практиці багатьох українських політиків все частіше виникає потреба залучення соціальних мереж для підтримки та створення сприятливого політичного іміджу. У сучасних умовах професійно створений імідж допоможе політику не тільки вижити за умов запеклої конкурентної боротьби, а ще й отримати медійну популярність.
Висвітлення діяльності соціальних рухів в українських онлайн медіа
(Державний університет «Київський авіаційний університет», 2024-12) Дерев’янко, Владислав Валерійович
Сучасний етап розвитку суспільства характеризується стрімким зростанням соціальних рухів та ініціатив, які стають важливими агентами суспільних змін та трансформацій. В умовах глобалізації та діджиталізації медіа відіграють ключову роль у формуванні громадської думки щодо соціальних рухів, визначаючи їх сприйняття, розвиток та ефективність. На основі проведеного дослідження визначено шість пріоритетних напрямків розвитку медіависвітлення соціальних рухів в Україні: технологічні інновації, нові формати подачі інформації, вдосконалення взаємодії з аудиторією, підвищення професійних стандартів, інституційне зміцнення та розвиток аналітичної складової.
Висвітлення престижних музичних та кінопремій у сучасному медіапросторі
(Національний авіаційний університет, 2022-11) Кондратенко, Денис Юрійович
Кіно та музичні премії, безумовно, впливають на медіаіндустрію та суспільство. Даний вплив є водночас як позитивним, так і негативним, оскільки привертає увагу до суспільних проблем, але при цьому показує, що дані проблеми присутні й в самих преміях. Питання дискримінації до сих пір залишається відкритим, так як премії не показують значного хисту до того, щоб щось змінити, а просто йдуть в крайнощі, надаючи винагороду чи номінацію всім одразу після звинувачень, боючись споганити свою медійну репутацію та авторитет у власній індустрії. Також варто відмітити, що звинувачення премій у несправедливості коштує їм великих грошей, так як окремі компанії відмовляються спонсорувати трансляцію шоу та замовляти рекламу під час проведення.
Висвітлення сучасних культурних процесів в українських онлайн-медіа
(Національний авіаційний університет, 2023-12) Кошіль, Антон Ігорович
Онлайн-медіа стали потужним інструментом впливу на суспільство та культурні процеси, що в ньому відбуваються. Вони мають значний вплив на формування світогляду та базових культурних цінностей в аудиторії. Вивчення сучасних культурних процесів в українських онлайн-медіа має стратегічне значення для нашої країни, адже це допоможе не лише реалізувати культурний потенціал України, але й забезпечити гідне місце на світовій арені. Через висвітлення культурних цінностей, пропагується ідея національної самоідентичності, що є надважливим питанням на сьогоднішній день. Вікова культура є гарантом самобутності української нації, тому висвітлення її через онлайн-медіа є надважливим питанням на сьогоднішній день.
Висвітлення чутливих тем в українській журналістиці: етичний аспект
(Державний університет «Київський авіаційний університет», 2024-12) Лишевська, Анна Володимирівна
Висвітлення чутливих тем в українській журналістиці є надзвичайно важливим питанням, оскільки воно безпосередньо впливає на формування суспільної думки та емоційний стан громадян. У процесі політичних та соціальних змін, зокрема, розгортання війни та соціальних протестів, журналісти мають відповідально підходити до висвітлення тем, які можуть викликати емоційний резонанс або навіть травматизацію. Важливо, щоб журналісти усвідомлювали, що їхня робота не лише інформує, а й формує наративи, які можуть впливати на життя людей. Етичні норми, зокрема, об’єктивність, чутливість та повага до прав особистості, повинні стати основою їхньої професійної діяльності. Оскільки чутливі теми часто торкаються вразливих груп, важливо, щоб журналісти проявляли особливу обережність у своїй роботі, зокрема, дотримувались принципів конфіденційності та етики у взаємодії з респондентами, а також уникали стереотипізації та викривлення інформації. В умовах сучасної інформаційної війни журналісти мають також протистояти дезінформації та маніпуляціям, забезпечуючи об’єктивне висвітлення подій.
Внутрішня комунікація в ритейлі як спосіб заохочення працівників і популяризації бізнесу
(Національний авіаційний університет, 2021-12) Гаркава, Аліна Вадимівна
Внутрішній PR – важлива складова комунікації із громадськістю. Серед каналів, які можна використовувати для здійснення такої комунікації варто насамперед назвати внутрішній портал підприємства яким виступатиме як локальне ЗМІ. З його допомогою можна зміцнювати позитивний імідж компанії, формувати гармонійні відносини всередині колективу, надавати доступ працівникам до новин та іміджевих публікацій про компанію, розвиватикорпоративний дух.
Вплив негативу у ЗМІ на поведінку особистості і суспільства
(Національний авіаційний університет, 2020) Вересоцький, Ігор Миколайович
Актуальність проблеми. У наш час засоби масової інформації (далі – ЗМІ) відіграють дуже помітну і важливу роль – впливових сил, що створюють спрямованість соціального розвитку і його характеристику. При подальшому розвитку суспільства як інформативної системи, збільшуються її масштаби, удосконалюються її структурні компоненти та тематика інформаційних потоків і загалом, всієї інформаційної сфери. Сучасними методами впливу ЗМІ є телеканали, радіостанції, друковані видання, Інтернет. На цьому арсенал засобів впливу не закінчується, адже з подальшим розвитком методів передачі інформації, що матимуть вплив на людину і маси, будуть виникати нові засоби масової інформації (далі – ЗМІ). Така перспектива передбачає значне посилення і зростання швидкості у масово-комунікативному впливі на свідомість і психіку людини. Засоби масової інформації, що являють собою один із основних інструментів соціалізації особистості, можуть бути задіяні як на благо суспільства, його менталітету, моральних якостей, так і на шкоду. Маніпулювання можливостями свободного доступу до інформації у сфері масових комунікацій можуть мати статус суспільної небезпеки і, в силу їх здатності проникати в масову свідомість, породжувати негативні правові установки індивідів. ЗМІ формують характерні для сучасної масової культури особистісні взірці та норми поведінки, які залишають, часто негативний, слід у історії молодіжних субкультур і привласнюються молодими людьми, впливають на їх ціннісні вподобання, принципи і поведінку. Найбільш беззахисними перед таким впливом виявляються неповнолітні та молодь. Недооцінювання ролі інформаційно-телекомунікаційної системи в суспільстві зумовлює її дисфункціональні, криміногенні й навіть кримінальні ефекти. У структурах Ради Європи, членом якої є Україна, прийнято більше ніж сто нормативно-правових угод і рекомендацій, які відповідають за врегулювання суспільних відносин в інформаційній сфері. Більшість із таких актів спрямовані надосягнення нейтралізації негативного впливу ЗМІ на дітей та молодь. Провідні країни світу приділяють особливу увагу сприянню розвитку цього напряму запобіжної діяльності. На жаль, якшо порівнювати успішність таких мір у розвинутих західних державах та вітчизняній практиці, то остання досі не спроможна створити впливових механізмів захисту молодого та дорослого споживача від такого негативного медійного впливу. Враховуючи безцінний досвід учених, треба визнати, що питання впливу негативу у ЗМІ на формування агресивної поведінки людини і суспільства досі лишаються недосконало вивченими. Увага соціологів, психологів, кримінологів, які займаються вивченням агресивних проявів поведінки залежно від вікових і інших характеристик суб’єкта, була зосереджена, передусім, на проблемі девіацій серед неповнолітніх. Проте молодіжний вік є надзвичайно важливим періодом, якщо торкнутись питання формування особистості, який оцінюється як безпосередня взаємодія людини з макросвітом. Вплив ЗМІ на молодь має свої як хороші, так і погані специфічні наслідки, однак, і засоби запобігання йому теж. З іншого боку, виходячи з потужного впливу, який справляють на формування сучасної молодої особистості Інтернет, кіно-, звуко-, відеозаписи, не можна звужувати об’єкт відповідних досліджень до рівня ЗМІ, які є лише частиною системи ЗМІ. Викладене зумовило вибір теми дослідження, визначило його наукову і практичну актуальність.
Дезінформація як інструмент гібридної війни в Україні
(Національний авіаційний університет, 2022-11) Тверда, Олександра Віталіївна
Основні інструменти гібридної війни включають такі інформаційні заходи: засоби військової та політичної дезорієнтації противника; дезінформація про власні ресурси; дії, спрямовані на запобігання або блокування каналів передачі даних для дезорієнтації та дезорганізації, створення атмосфери напруженості в українському суспільстві від постійних очікувань нападів та масового наступу по всій лінії фронту та впливу на масову свідомість українців до деморалізації та поширення паніка. Головний механізм боротьби з дезінформацією та підробленими новинами складається з різних проектів, організацій та підрозділів для перевірки фактів у інформаційних ЗМІ, які мають на меті визначити, перевірити та спростувати помилкову та оманливу інформацію.
Документальні фільми про українську авіацію як протидія дезінформації
(Державний університет «Київський авіаційний університет», 2024-12) Кутенець, Аліна Василівна
Існують різні спроби припинення поширення маніпулятивної і неправдивої інформації: фактчекінг, критичне мислення, розслідувальна журналістика, різні громадські або державні ініціативи з регулювання інформаційного простору. Особливе місце протидії дезінформації посідає документалістика. Вона відіграє важливу роль у висвітленні правди та формуванні обʼєктивного погляду на події. Фільми створені на основі реальних подій здатні підтверджувати достовірність інформації та сприяють розвитку критичного мислення. Під час російсько-української війни важливим важелем протидії дезінформації є авіаційна документалістика. Вона відображає реальні досягнення та виклики на передовій, стаючи потужним інструментом у боротьбі з дезінформацією та пропагандою. Надаючи достовірні дані, підкріплені фактами, експертними інтерв'ю та реальними історіями, така документалістика ефективно руйнує ворожі наративи, спростовує фейки та формує патріотичну свідомість у громадян.
Дотримання журналістських стандартів українськими інтернет-ЗМІ
(Національний авіаційний університет, 2020) Мєдвєдєва, Анна Віталіївна
В умовах розвитку глобалізаційних процесів, широкого використання інформаційно-комунікаційних технологій, мережеві медіа, інтернет-видання активно розвиваються. Цей розвиток пов'язаний із необхідністю залишатись такими виданнями, які відповідали б вимогам часу та мали б відчутну затребуваність в аудиторії. На сучасному етапі розвитку науки і техніки журналістика вважається одним із важливих інструментів впливу на розвиток людини і соціуму, політики та економіки держави загалом. Український медіа простір в інтернеті зазнає безліч трансформаційних змін, але, враховуючи свою історію (період становлення незалежності, Революція Гідності, окупація Криму, українсько- російська війна, президентська та парламентська виборчі кампанії, політичні конфлікти тощо), розвивається відповідно до своєї історичної ідентичності. Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що серед ЗМК України саме інтернет-видання нині є найбільш оперативними, вільними від цензури й стороннього втручання та тиску державних інституцій. Саме ці видання, де працюють професійні редакційні колективи зі значним досвідом роботи, здійснюють незалежний від державних структур, політиків чи можновладців соціальний контакт, прагнуть налагодити комунікацію між співгромадянами. Інтернет-журналістика, безумовно, є найбільш демократичною в тому сенсі, що дає можливість одночасно висловитися професійному репортеру й залишити свій коментар пересічному читачеві. Обмін думками в авторських і соціальних медіа з відомими політиками та громадськими діячами сприяє становленню базису зваженої суспільної думки, повсякчас створюючи поки що віртуальний світ, у якому панує етична категорія вибору, що дає змогу говорити про можливість і необхідність соціальної комунікації. Саме до сфери інтернет-журналістики України як найбільш популярної спрямували свої зусилля репортери й аналітики молодої генерації, які, спираючись на багаторічний досвід старших колег, пропонують оригінальні новації, зокрема в жанротворенні. Вони, використовуючи можливості інтернет- журналістики, розширюють межі розслідування, аналітики (лонгріди), інтерв’ю, проводять інтерактивні прес-конференції зі спонтанним залученням користувачів, а отже, створюють нові форми, ідеї, запроваджують передові методи.
Діджиталізація в медіапросторі: український досвід
(Національний авіаційний університет, 2020) Реготун, Дарина Сергіївна
Діджиталізація стає популярним терміном та явищем у сучасному світі. Вона впливає абсолютно на усі сфери життя: починаючи від малого бізнесу закінчуючи державними установами. Тому актуальність проблеми полягає у дослідженні явища діджиталізації у сфері журналістики. А також як діджиталізація змінила роботу ЗМІ та вплинула на традиційні види медіа, такі як друковані видання, радіо та телебачення. Багато учених досліджували саме поняття діджиталізація, вплив цього явища на суспільство та, зокрема медіа. Деякі із них показали до яких трансформацій привів вплив цифровізації та виокремили тенденції у сфері сучасних ЗМІ. Проте не багато учених звертали увагу на те, як змінилась робота журналіста, враховуючи усі зміни, та як самі професіонали ставляться до діджиталізації. Окрім того, дослідники мало приділяли уваги вивченню фахової підготовки майбутніх спеціалістів у Вищих навчальних закладах України. У той час, як багато журналістів зізнаються у тому, що освітні програми не розраховані на вивчення сучасних процесів, які відбуваються у ЗМІ. Трансформаціям, які приносить вплив діджиталізації виокремлюють дуже мало годин. Більше звертається увага на застарілі методи підготовки студентів до роботи у традиційних медіа, не враховуючи того, що друковані ЗМІ, телебачення та радіо зазнали вагомих змін.
Еволюція жанру ток-шоу в українському медіапросторі (на прикладі проєктів "Правила виживання" і "Корисна програма")
(Національний авіаційний університет, 2020) Величко, Владислав Сергійович
Мета дипломної роботи – дослідити і охарактеризувати жанр телевізійного ток-шоу, вивчити типологічну характеристику, жанрову і тематичну своєрідність, його структуру і тенденції розвитку. Об'єкт дослідження – телевізійне ток-шоу, що розглядається з точки зору своїх характеристик. Предмет дослідження – жанрові особливості ток-шоу, його принципи, прийоми, а також структурно-тематична своєрідність і тенденції розвитку. Методи дослідження, використані в роботі, визначаються метою, завданнями, об'єктом і предметом дослідження і включають в себе: структурно-функціональний метод – при характеристиці системи жанрів; метод моніторингу, застосований при відборі емпіричного матеріалу дослідження; якісний аналіз контенту був спрямований на уточнення та інтерпретацію змісту сюжетів, відібраних для аналізу; метод аналізу джерел, обробка емпіричних даних – при вивченні емпіричної бази; метод типологізації – при класифікації жанрів; реферативно-аналітичний, індуктивно-дедуктивний і порівняльний методи – для систематизації теоретичного матеріалу. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в роботі зроблена спроба обгрунтувати той факт, що сучасне телевізійне ток-шоу не виконує свої функції, тобто будучи аналітичним жанром, не приносить результативності і не відповідає вимогам ефективності. Обговорення в студії якої-небудь проблеми тільки мають зовнішні ознаки аналітичної програми. За цими ознаками на першому місці стоїть рекреативна функція, тобто головне завдання сучасних ток-шоу - заповнити вільний час телеглядачів, зняти напругу, забезпечити емоційну розрядку. Жанр ток-шоу на перших щаблях свого розвитку мав ідеологічну (соціально-орієнтуючу) функцію, яка пов'язана в першу чергу з прагненням мати глибокий вплив на світоглядні основи і ціннісні орієнтації аудиторії, на самосвідомість людей, їх ідеали та прагнення, включаючи мотивацію поведінкових актів. Для того щоб прийти до висновку про те, що жанр ток-шоу має проблеми розвитку за рахунок невиконання критеріїв, був вивчений теоретичний матеріал, а також емпірична база. Практичне значення отриманих результатів. Основні положення і висновки, отримані в ході роботи, можуть бути використані з метою проведення подальших досліджень в області вивчення сучасного телевізійного мовлення, що актуалізує теоретичну значимість проведеної роботи. Результати даного дослідження можуть також бути застосовані в якості методичного матеріалу у викладанні курсів по телевізійній журналістиці. Практична цінність роботи полягає в тому, що в даному дослідженні систематизуються і теоретично обґрунтовуються проблеми і тенденції розвитку сучасного телевізійного ток-шоу, які можуть застосовуватися в практиці мовлення сучасних телеканалів.
Екологічна журналістика в умовах російсько-української війни
(Державний університет «Київський авіаційний університет», 2024-12) Шмігіль, Назарій Любомирович
Екологічна журналістика в Україні в умовах війни, незважаючи на ряд проблем та викликів, продовжує відігравати важливу роль у формуванні екологічної свідомості суспільства та привертає увагу до критичних екологічних проблем, спричинених російською агресією. Водночас, існує значний потенціал для вдосконалення та розвитку цього напрямку журналістики. Подальший розвиток екологічної журналістики в Україні має бути спрямований на підвищення професійного рівня журналістів, які висвітлюють екологічні питання, розширення жанрової та тематичної палітри екологічних публікацій, впровадження інноваційних форматів подачі екологічної інформації та посилення просвітницької складової екологічної журналістики.
Екологічна тематика в ЗМІ: український досвід
(Національний авіаційний університет, 2021-12) Олесневич (Карпишин), Тетяна Володимирівна
Людство у XXI столітті опинилось перед екологічною загрозою. Усім відомо, як зараз різко змінюється клімат, як у Тихому океані плаває цілий континент пластика розміром з половину Австралії, як українці споживають воду, яка не відповідає нормам. Все це призводить до глобальних проблем, які на порядку денному потребують вирішення. А посприяти цьому допоможе екологічна журналістика. Саме вона накладає відповідальність на журналіста, який інформує про стан довкілля, шукає шляхи подолання проблеми й намагається достукатись до людства та влади через найефективніший та наймасовіший інструмент поширення інформації – Інтернет.
Жанрова типологія контенту з авіаційної тематики в українських онлайн медіа
(Державний університет «Київський авіаційний університет», 2024-12) Патланенко, Богдан Юрійович
В умовах поточної російсько-української війни авіаційна тематика набуває особливої ваги, оскільки використання авіації та безпілотних апаратів має значний вплив на хід бойових дій і загальну ситуацію на фронті. Інформація про авіаційні операції, новітні військові технології та їхнє застосування є не лише об'єктом суспільного інтересу, але й важливим інструментом для підтримки морального духу населення. Висвітлення таких подій має бути точним і об'єктивним, адже авіаційні матеріали часто використовуються для інформаційної боротьби та пропаганди. Під час висвітлення авіаційної тематики в умовах війни журналісти використовують стилістичні прийоми, що сприяють емоційному залученню аудиторії. Часті елементи – це драматичні заголовки, використання персональних історій та цитування військових експертів. Це дозволяє створювати публікації, які не тільки інформують, але й викликають у читачів відчуття причетності та підтримки національної боротьби.
Жанрові моделі інтервʼю в роботі сучасних журналістів: український і зарубіжний досвід
(Національний авіаційний університет, 2021-12) Ципнятов, Даніїл Владиславович
Сучасне інтерв’ю стає багатограннішим, варіативнішим, воно постійно змінюється за формою та змістом. Трансформації жанрової системи журналістики призводять до того, що з’являються нові модифікації жанрової моделі творів, у основу яких становлять запитання-відповіді. У цій ситуації дуже важливо здійснювати постійний моніторин преси задля виявлення нових видів інтерв’ю, фіксування змін у його стилістиці, композиції та загалом у правилах представлення цього жанру на шпальтах ЗМІ.
Журналістика даних: роль візуалізації у сприйнятті даних реципієнтом
(Національний авіаційний університет, 2020) Медведєва, Катерина Сергіївна
Сьогодні журналіст, завдяки розвитку технологій, отримав широкий вибір новітніх нструментів використання яких направлено на поліпшеня продуктивності його роботи, але разом з тим і нові обов’язки. Вони передбачають вміння журналіста користуватись новими технологіями для пошуку та забору даних, їх систематизації, а також здатність до дуже уважного аналізу достовірності джерел та фільтрації величезного різноманіття пропонованої інформації. Ще одним важливим завданням журналіста залишається вміння зробити матеріал цікавим для аудиторії. Зі зміною майданчиків, що призначені для подання інформації, а саме переходу від друкованих видань до онлайн-ресурсів змінилось і сприйняття реципієнтом інформації, яка подається у текстововому вигляді.З урахуванням усіх аспектів, ми робимо акцент на те що, актуальним напрямом журналістики сьогодні стає журналістика даних. Метою дослідження є аналіз ролі візуалізації даних у сприйнятті інформації реципієнтом і вивченні та доведенні важливості ролі візуалізації даних в розвитку сучасної журналістики.
Китайська тема в сучасних українських ЗМІ: проблемно-тематичний аналіз
(Національний авіаційний університет, 2020) Сидоренко, Тетяна Валеріївна
Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що Китай – це країна з величезним потенціалом, що знаходиться серед провідних країн на світовій арені, посідаючи друге місце за обсягом ВВП після США, а також є постійним членом ООН та 677 міжнародних організацій, посідаючи перше місце у міжнародній торгівлі з Україною. Саме тому варто приділяти підвищену увагу відносинам Китаю та України, особливо в інформаційному середовищі. Протягом багатьох століть Китай був далеким та недосяжним, зі своєю окремою культурою та законами, наразі ж двері до китайського світу відкрили і тому країна привертає все більше уваги до себе. Китай був та залишається одним з наших найбільш важливих стратегічних партнерів. У 2019 році Китай став найбільшим ринком для українського експорту товарів, а також головним джерелом українського товарного імпорту. Україна переважно постачає до Китаю руди, зерно, жири, олію, машинне обладнання та відходи харчової промисловості. При цьому за останніх п'ять років частка сільськогосподарської та харчової продукції в українському експорті в Китай все зростає. Збільшується імпорт електричних машин, обладнання, пластмаси, полімерів, наземного транспорту, чорних металів. Імпорт з Китаю в кілька разів перевищує експорт України в Китай. Наприклад, у 2019 році експорт товарів становив 3,6 млрд доларів, а імпорт – 9,2 млрд доларів. Україна і Китай мають вже більше ніж 25 років від встановлення дипломатичних відносин, а взаємодія країн підіймається на новий рівень, що створює безліч можливостей як задля поглиблення співпраці, так і для реалізації спільних проектів та ініціатив. Проте комунікація між країнами, що багато у чому залежить від засобів масової інформації, є далеко не бездоганною. У сучасному світі, з його новітніми технологічними засобами зв’язку і поширення інформації, ЗМІ є одним з найважливіших чинників у формуванні відносин між країнами та народами. Вони можуть сприяти поліпшенню взаємної довіри, обміну різноманітними ідеями та культурними надбаннями. Китайська тема не є надто актуальною в українських ЗМІ, не беручи до уваги ситуацію з пандемією через COVID-19. Однією з причин є настороженість української сторони до існування цензури у китайській пресі та її безальтернативність.
Концепція створення тревел-блогу «Моя туристична Україна»
(Національний авіаційний університет, 2022-06) Кузнєцова, Дарина Павлівна
Однією з найпопулярніших соціальних мереж нині є інстаграм, який заснований на обміні фотографіями та відео між аудиторією. Його популярність обумовлюється тим, що користувачі обирають його для відпочинку від реального світу, а візуальний контент сприймається швидше і простіше за текстовий. Проєкт «Моя туристична Україна» створений для висвітлення культурних та історичних місць саме в Україні, адже наша Батьківщина наділена великою спадщиною, яку потрібно популяризувати серед всесвітнього суспільства. Ця тема є популярною на тлі національного піднесення та охоплює широку аудиторію.
Методи і форми взаємодії тележурналіста інформаційного відділу із органами державної влади та місцевого самоврядування
(Національний авіаційний університет, 2020) Герасімук, Катерина Андріївна
Журналісти щодня зіштовхується із різноманітними подіями та явищами. В українських реаліях, якщо мова йде про журналіста-новинаря, він має вміти розбиратися у всьому, бути фахівцем у кожній із галузей. При цьому слід мати якщо і не досконалі правничі знання, то хоча б поверхневе розуміття того, як працюють закони та державні механізми, до кого люди можуть звертатися у разі проблем чи потреби. Серед особливих навичок, які потрібні журналісту в процесі виконання його професійної діяльності, слід наголосити на вмінні спілкуватися із органами влади та місцевого самоврядування. Тут не обійтися без загальних знань, таких як, вміння розрізнити та дізнатися який орган влади за що відповідає, що потрапляє під його компетенцію. Проте, як журналіст, на правовому та побутовому рівні він має вміти знаходити контакти та правильно брати коментарі у представників владних структур. Журналіст має вміти знаходити людину, яка фахово зможе прокоментувати ту чи іншу ситуацію, а також знати як діяти у випадках, коли відповідна комунікація не встановлюється через відмову розпорядника інформації її надати. Окрім того, варто зосередитися на особливостях телевізійної журналістики в розрізі подання інформації. Тут важливим залишається запитання – що варто показувати на екрані, а яких сцен, можливо, варто уникнути. Телевізійна журналістика відрізняється від радіо та друкованої тим, що далеко не останнє місце у ній відводиться зображенню, відеоряду, який журналіст у процесі створення матеріалу має вміти побачити перш ніж почнеться процес монтування. Особливо це стосується випадків, коли журналіст працює в на місці виникнення надзвичайної ситуації, або віддалено описує ті події. Які імена чи назви організацій можна використовувати у метеріали, які висловлювання можна і потрібно поширювати, а яких краще уникати та головне – які джерела та засоби комунікацій використовувати в процесі підготовки інформаційного повідомлення. До надзвичайних ситуацій не можна підготуватися тоді, коли вони вже сталися. Щоденна необхідність у співпраці з органами держави та місцевого самоврядування, а також спроба покращити телевізійні стандарти української журналістики обґрунтовують актуальність розгляду теми «Методи і форми взаємодії тележурналіста інформаційного відділу із органами державної влади та місцевого самоврядування» в рамках цієї магістерської роботи.

Browse

Browsing Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти кафедри журналістики by Title