Наукові статті співробітників кафедри управління архітектурною діяльністю та цивільним будівництвом

Permanent URI for this collectionhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/65274

Browse

Browsing Наукові статті співробітників кафедри управління архітектурною діяльністю та цивільним будівництвом by Subject "construction"

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Гідродинамічна небезпека – шляхи з її упередження
    (Харківський національний університет міського господарства імені О.М.Бекетова, 2015) Панасюк, І. В.; Томільцева, А. І.; Panasiuk, I. V.; Tomiltseva, A. I.
    У статті наведено приклади аварій на гідротехнічних спорудах світу, обґрунтовано заходи щодо забезпечення гідродинамічної безпеки. Висвітлено напрями, методологічні підходи до забезпечення безпеки гідротехнічних споруд, на етапах проектування, будівництва, експлуатації, моніторингових досліджень. Наведено результати наукових досліджень з підвищення надійності гідротехнічних споруд, вирішення цієї проблеми в перспективі.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Інноваційні планувальні та конструктивні рішення будівлі аеровокзального комплексу Міжнародного аеропорту «Бориспіль»
    (Видавничий дім "Гельветика", 2024) Агєєва Галина Миколаївна; Agieieva Galyna
    У роботі досліджуються планувальні та конструктивні рішення будівлі аеровокзалу (сучасного терміналу В) Міжнародного аеропорту «Бориспіль», які є інноваційними для періоду його проєктування й будівництва (1959–1965 роки). Архітектуру об’єктів інфраструктури авіаційного транспорту визначають стилі, які панують у відповідному історичному періоді. Низка об’єктів будується за типовими проєктами, що пов’язано з особливостями технологічних процесів і не потребує досягнення архітектурної виразності складників забудови транспортного підприємства. Винятком є аеровокзали, архітектура яких дає змогу додати їм додаткових функцій – своєрідних «візитівок» міст і країни загалом. Особливо яскраво це простежується в об’єктах – взірцях спадщини архітектури модернізму (1960–1990-і роки), які через низку причин можуть бути втрачені після 50 років експлуатації. Останнім часом саме переосмисленню спадщини архітектури модернізму приділяється велика увага з боку Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць – ІСОМОS.До вивчення історичних і соціальних умов його виникнення, особливостей науково-дослідницького, проєктно-технологічного й нормативно-методичного супроводження, поширення наукових знань і досвіду збереження залучається широке коло спеціалістів і громадськості, зокрема українське. Мета дослідження – простежити динаміку змін і розвитку технологічних, планувальних, конструктивних та інженерних рішень аеровокзалів – від пасажирських павільйонів до багатовокзальних комплексів; приділити увагу окремому об’єкту, побудованому в Міжнародному аеропорту «Бориспіль». Джерельну базу дослідження становлять матеріали бібліотечних, архівних і приватних зібрань; нормативної бази в галузі будівництва; проєктної та експлуатаційної документації тощо. Методологія дослідження базується на застосуванні таких методів: джерелознавчого; порівняльного та критичного аналізу; системного підходу до вивчення об’єкта як складника інфраструктури авіаційного транспорту та взірця архітектури модернізму. Проаналізовано дані, які характеризують об’єкт дослідження як вагомий складник інфраструктури авіаційного транспорту України та взірець спадщини архітектури київського модернізму. Виявлено й оцінено унікальні для того часу пропозиції щодо організації технологічних процесів обслуговування пасажирів, відповідного їх наземного забезпечення будівлями та спорудами, зокрема закритими посадковими галереями, відкритими терасами з функціями оглядових майданчиків, зовнішніми та внутрішніми пандусами. Оцінено вплив світової практики на формування технологічних схем, планувальних, конструктивних та інженерних рішень аеровокзалу. Виявлено особливості індивідуальних підходів до розв’язання складних завдань об’ємно-просторової організації аеровокзального комплексу й формування його виразного архітектурного образу; створення й посилення психологічного ефекту від перебування в аеровокзалі, упровадження передових для того часу індустріальних методів виробництва та монтажу збірних залізобетонних конструкцій, зокрема оболонки подвійної додатної кривизни тощо. Визначено особливості планувальних і конструктивних рішень об’єкта інфраструктури авіаційного транспорту, які дали змогу на етапах проєктування й будівництва задовольнити соціальний запит на створення комфортних умов обслуговування масових пасажироперевезень, забезпечити вільний доступ відвідувачів до найкращих видових точок спостереження за подіями й процесами на пероні та летовищі. Отримані результати можуть бути використані: – для вивчення та розв’язання проблем розвитку й управління аеровокзальними комплексами, до складу яких входять об’єкти з різними ресурсними й культурологічними потенціалами, що потребують подовження життєвого циклу; – для розв’язання проблем збереження, розконсервації та подальшої технічної експлуатації об’єкта, який перебуває в стані консервації; – для виключення умов непоправних утрат взірців архітектури модернізму в середовищі інфраструктури авіаційного транспорту.