Наукові статті співробітників кафедри управління архітектурною діяльністю та цивільним будівництвом

Permanent URI for this collectionhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/65274

Browse

Now showing 1 - 3 of 3

Visitors’ Terraces as Components of the Urban Environment of Airports
(Springer, Cham, 2023-03-09) Agieieva Galyna; Агєєва Галина Миколаївна
The paper covers the results of research on the urbanization processes of airport territories. Ways to remove social barriers and ensure universal access to road infrastructure, recreation and local culture have been explored. The paper represents the experience of arranging visitors’ terraces as components of social and cultural space at the territory of airports. Events and places worth seeing are categorized in 5 parameters. Areas where potential visitors concentrate and attracting sights (3) are defined. Characteristic features of visitors’ terraces intended for attendance, factors (6) for evaluating the arrangement, siting (3) within the system of spatial organization of terminal cities and airports are defined. For the system of spatial organization of the international airport “Boryspil”, 3 options for arrangement of visitors’ terraces are proposed. Each of the options has its advantages and disadvantages. Suggestions are given in order to satisfy the social demand for the visual accessibility of a number of workflow operations in the airports and the environment.
Проблеми відновлення будівництва масштабних інфраструктурних споруд після довготривалої перерви
(Державний вищий навчальний заклад "Приднепровська державна академія будівництва та архітектури", 2020-06) Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Кафієв Костантин Петрович; Кафиев Константин Петрович; Kafiev K.
Постановка проблеми. Розвиток аеропортів супроводжується будівництвом нових, реконструкцією та модернізацією існуючих будівель і споруд. Цей процес вимагає освоєння великих капіталовкладень, що в сучасних умовах України не завжди припускає безперервне зведення масштабних споруд, до яких може бути віднесений багаторівневий паркінг на 2038 машино-місць в Міжнародному аеропорту «Бориспіль». Мета статті – узагальнити досвід науково-технічного супроводу (НТС) відновлення будівництва масштабної інфраструктурної споруди на території Міжнародного аеропорту «Бориспіль» після довготривалої перерви та обґрунтувати необхідність виділення організації, методики та складу таких робіт в окремий етап, не передбачений чинними нормами з НТС. Стаття містить систематизацію та аналіз проблем відновлення будівництва масштабних інфраструктурних об’єктів після довго тривалої перерви. Проблеми їх рішення висвітлені на засаді науково-технічного супроводу будівництва (НТС-б) 1-го пускового комплексу паркінгу в Міжнародному аеропорту «Бориспіль» (коригування). Наведені результати низки науково-технічних робіт. Структуровані характерні види проявів зношування і дефекти конструкцій споруди. Проаналізована реорганізація планувальних рішень привокзальних площ в перебігу реконструкції аеропортів. Висвітлена роль багаторівневих паркінгів в формуванні сучасної технологічної структури аеровокзальних комплексів. Висновки. Закінченню будівництва масштабних споруд після довготривалої перерви обов’язково повинен передувати етап досліджень технічного стану об’єкту. Дослідження повинні тривати і в перебігу продовженого будівництва. Окрім встановлення відповідності технічного стану проєктним рішенням необхідно враховувати і ті зміни, які можуть статися у законодавстві України у галузі будівництва стосовно забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд та основ. На засаді виконання комплексу досліджень необхідне виконання проєкту коригування реально існуючих параметрів технічного стану і конструктивних рішень об’єкту в цілому. Беззаперечними складовими закінчення будівництва, в разі встановлення невідповідності вимогам архітектурних і технологічних норм, повинні бути здійснені коригування планувальних і технологічних рішень первинного проєкта і, в подальшому, їх реалізація. Організаційно комплекс перелічених досліджень повинен об’єднуватися вимогами до робіт з відновлення будівництва, не передбачених чинними нормами з науково-технічних супроводів будівництва та проектування. Враховуючі специфіку проведених досліджень, отриманих результатів та запропонованих рекомендацій та рішень, доцільно вимоги до науково-технічного супроводу відновлення будівництва викласти як зміни до чинних ДБН.
Інноваційні планувальні та конструктивні рішення будівлі аеровокзального комплексу Міжнародного аеропорту «Бориспіль»
(Видавничий дім "Гельветика", 2024) Агєєва Галина Миколаївна; Agieieva Galyna
У роботі досліджуються планувальні та конструктивні рішення будівлі аеровокзалу (сучасного терміналу В) Міжнародного аеропорту «Бориспіль», які є інноваційними для періоду його проєктування й будівництва (1959–1965 роки). Архітектуру об’єктів інфраструктури авіаційного транспорту визначають стилі, які панують у відповідному історичному періоді. Низка об’єктів будується за типовими проєктами, що пов’язано з особливостями технологічних процесів і не потребує досягнення архітектурної виразності складників забудови транспортного підприємства. Винятком є аеровокзали, архітектура яких дає змогу додати їм додаткових функцій – своєрідних «візитівок» міст і країни загалом. Особливо яскраво це простежується в об’єктах – взірцях спадщини архітектури модернізму (1960–1990-і роки), які через низку причин можуть бути втрачені після 50 років експлуатації. Останнім часом саме переосмисленню спадщини архітектури модернізму приділяється велика увага з боку Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць – ІСОМОS.До вивчення історичних і соціальних умов його виникнення, особливостей науково-дослідницького, проєктно-технологічного й нормативно-методичного супроводження, поширення наукових знань і досвіду збереження залучається широке коло спеціалістів і громадськості, зокрема українське. Мета дослідження – простежити динаміку змін і розвитку технологічних, планувальних, конструктивних та інженерних рішень аеровокзалів – від пасажирських павільйонів до багатовокзальних комплексів; приділити увагу окремому об’єкту, побудованому в Міжнародному аеропорту «Бориспіль». Джерельну базу дослідження становлять матеріали бібліотечних, архівних і приватних зібрань; нормативної бази в галузі будівництва; проєктної та експлуатаційної документації тощо. Методологія дослідження базується на застосуванні таких методів: джерелознавчого; порівняльного та критичного аналізу; системного підходу до вивчення об’єкта як складника інфраструктури авіаційного транспорту та взірця архітектури модернізму. Проаналізовано дані, які характеризують об’єкт дослідження як вагомий складник інфраструктури авіаційного транспорту України та взірець спадщини архітектури київського модернізму. Виявлено й оцінено унікальні для того часу пропозиції щодо організації технологічних процесів обслуговування пасажирів, відповідного їх наземного забезпечення будівлями та спорудами, зокрема закритими посадковими галереями, відкритими терасами з функціями оглядових майданчиків, зовнішніми та внутрішніми пандусами. Оцінено вплив світової практики на формування технологічних схем, планувальних, конструктивних та інженерних рішень аеровокзалу. Виявлено особливості індивідуальних підходів до розв’язання складних завдань об’ємно-просторової організації аеровокзального комплексу й формування його виразного архітектурного образу; створення й посилення психологічного ефекту від перебування в аеровокзалі, упровадження передових для того часу індустріальних методів виробництва та монтажу збірних залізобетонних конструкцій, зокрема оболонки подвійної додатної кривизни тощо. Визначено особливості планувальних і конструктивних рішень об’єкта інфраструктури авіаційного транспорту, які дали змогу на етапах проєктування й будівництва задовольнити соціальний запит на створення комфортних умов обслуговування масових пасажироперевезень, забезпечити вільний доступ відвідувачів до найкращих видових точок спостереження за подіями й процесами на пероні та летовищі. Отримані результати можуть бути використані: – для вивчення та розв’язання проблем розвитку й управління аеровокзальними комплексами, до складу яких входять об’єкти з різними ресурсними й культурологічними потенціалами, що потребують подовження життєвого циклу; – для розв’язання проблем збереження, розконсервації та подальшої технічної експлуатації об’єкта, який перебуває в стані консервації; – для виключення умов непоправних утрат взірців архітектури модернізму в середовищі інфраструктури авіаційного транспорту.

Browse

Browsing Наукові статті співробітників кафедри управління архітектурною діяльністю та цивільним будівництвом by Subject "airport"