Browsing by Author "Drobot, Olga"
Now showing 1 - 19 of 19
Results Per Page
Sort Options
- ItemДинаміка розвитку рефлексії у дітей молодшого шкільного віку(Національний авіаційний університет, 2020) Дробот, Ольга Вячеславівна; Drobot, Olga; Карпенко, А.А.; Karpenko, А.З метою теоретичного аналізу динаміки розвитку рефлексії у дітей молодшого шкільного віку було проаналізовано особливості психічного розвитку дитини молодшого шкільного віку та охарактеризовано рефлексію як психологічний феномен та особливості її розвитку протягом даного вікового періоду.
- ItemКогнітивна психологія і психосемантика: історія та взаємозв'язок становлення(Національний авіаційний університет, 2019-11-21) Дробот, Ольга Вячеславівна; Drobot, Olga; Дарійчук, О.П.; Dariichuk, O.P.У статті висвітлено історія та взаємозв’язок становлення когнітивної психології і психосемантики як надзвичайно важливих напрямків сучасної психологічної науки. Представлено історичні передумови появи науки когнітивна психологія, охарактеризовано початковий період її розвитку, що став підґрунтям для появи науки психосемантика
- ItemКогнітивний підхід до моделювання навчального простору під час вивчення дисципліни «Психосемантика»(Національний авіаційний університет, 2020-03-20) Дробот, Ольга Вячеславівна; Drobot, Olga; Бойченко, Микита; Boichenko, Mykyta; Синчук, Вероніка; Synchuk, VeronikaУ системі професійної підготовки майбутніх фахівців важливим є використання найбільш ефективних підходів до моделювання навчального простору та пошуку форм викладання, які повною мірою будуть відповідати специфіці курсу та вимогам до особистості професіонала у швидкозмінних реаліях сучасного ринку праці. Курс «Психосемантика» насамперед спрямований на формування ключових компетентностей майбутніх практичних психологів, серед яких: комунікативна, загальнокультурна та міжкультурна, соціальна, операціональна (О. Дробот, 2019). Його специфіка полягає у формуванні у здобувачів вищої освіти системного бачення світу у психосемантичному просторі, що вимагає не тільки засвоєння понятійної бази дисципліни, а й особливого розуміння процесів смислоутворення, побудови індивідуальних значень та особистісних смислів у професійній свідомості майбутнього практичного психолога. Це висуває підвищені вимоги до побудови навчального процесу.
- ItemКОГНІТИВНО-ОСОБИСТІСНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАНЬ ДОРОСЛИХ З ПРИВОДУ ЗДОРОВ’Я(Київський університет імені Бориса Грінченка. Boris Grinchenko Kyiv University, 2018) Дробот, Ольга Вячеславівна; Drobot, Olga; Drobot, Olha; Lozova, Olha; Лозова, ОльгаДосліджено когнітивно-особистісні особливості хворих, зокрема, специфіка їх глибинних уявлень про себе і навколишній світ, крізь призму яких сприймаються події і відповідно до яких формується поведінка, пов’язана з параметрами посттравматичного стану. Застосовано методики: Місісіпська шкала (MS, Mississippi Scale, Keane et all., 1988); Шкала ситу- ативної та особистісної тревожності Спілбергера-Ханина; Шкала базисних переконань (World Assumption Scale, WAS, Janoff-Bulman, 1982); Опитувальник депресивності Бека (Веек Depression Inventory, BDI, Beck & Steer, 1987). Зроблено висновок, що варіативність психологічних наслідків перенесеного захворювання і особливості індивідуального реагування на перенесений стрес найімовірніше зумовлені не стільки ефективністю лікування, скільки когнітивно-особистісними особливостями хворих, їх базисними переконаннями та уявленнями, визначальними процес подолання з травмуючими аспектами захворювання.
- ItemМЕТОДИ ПСИХОСЕМАНТИКИ У ПСИХОЛОГІЧНОМУ ДОСЛІДЖЕННІ СВІДОМОСТІ(Національний авіаційний університет. National Aviation University, 2018) Дробот, Ольга Вячеславівна; Drobot, Olgaсфері психологічних досліджень свідомості питання валідного психологічного інструментарію є дуже актуальною проблемою й залишається практично відкритим. На сьогодні дослідження індивідуальних структур значень у свідомості озглядається у напрямупсихосемантичних досліджень і тому визначення комплексу психосемантичних методів за допомогою якого можна виявити зміст і структуру будь якого виду свідомості постає перед сучасною психологічною наукою. У статті показано, що галуззю досліджень суб’єктивного світу людини є наука психосемантика яка має своє походження від когнітивної психології. Подано опис та обґрунтовано використання наступної групи методів. Метод вербального семантичного диференціала – Семантичний диференціал (СД), метод побудови індивідуальних або групових семантичних просторів (англ. semanticspace) ) був розроблений американськиими вченими на чолі з Ч. Осгудом. Метод особистісних конструктів – методика репертуарних град, (Дж. Келлі), дозволяє реконструювати бачення світу очима суб’єкта. Під особистісними конструктами Дж. Келлі розуміє систему бінарних опозицій, яка використовується суб’єктом для категоризації себе та інших людей. Асоціативний метод, де робиться аналізпсихологічної природи процесів, які лежать в основі асоціацій. Метод візуального семантичного диференціалу (СД) методика частково керованої семантизації О. Ю. Артем’євої дозволяє реєструвати прояви візуальної семантики, показує ставлення до безсюжетних геометричних ображень.проективний метод –методика «Незакінчені речення»Дж. Сакса та С. Леві, модифікований нами варіант цієї методики був застосований до вивчення професійної свідомості керівника. Описано переваги та недоліки кожного методу. Зроблено висновок о релевантності поданого психосемантичного комплексу методикзавданням дослідження змісту і структури свідомості
- ItemМузикотерапія як метод психокорекції агресивності у осіб юнацького віку(Національний авіаційний університет, 2019-12) Дробот, Ольга Вячеславівна; Drobot, Olga; Дробот, Ольга Вячеславовна; Кривенок, Ю.; Kryvenok, Y.У статті описано особливості застосування методу музикотерапії для зниження агресивності юнаків. Визначено, що саме в юнацькому віці агресивність переходить на новий етап, від її розвитку залежить якість спрямованості особистості в майбутнє та вибудовування життєвої перспективи. Описано метод музикотерапії, який здатний стабілізувати психофізіологічний стан, та знизити агресивність. Представлено результати експериментального дослідження агресивності у юнаків (агресивної поведінки, агресивності у міжособистісних стосунках, нестриманості юнаків) на основі якого було розроблено психокорекційну програму «Оптимізація рівня агресивності юнаків засобами музикотерапії». Викладено результати повторної діагностики агресивності юнаків після впровадження програми. Зазначено, що після проходження «музикотерапії» в експериментальній групі інтенсивність зрушень значуща в напрямку зменшення агресивності. Виявлено особливості застосування музикотерапії в юнацькому віці, щодо подолання проявів агресивності: використання групового та індивідуального способу прослуховування, особливо подобається прослуховування у навушниках; використання індивідуальних тематичних «плей-листів», медитації під релаксуючу музику, прослуховування класичної музики; використання сучасних засобів отримання музики – ютуб, фейсбук, та інш.; заняття спортом під енергійну музику з метою звільнення від негативних емоцій. Підсумовуючи можна сказати, що використання методу музикотерапії є ефективним в роботі з юнаками щодо зниження їх агресивності.
- ItemНавчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «Лідерство та інновації в освіті»(Національний авіаційний університет, 2020-10) Дробот, Ольга Вячеславівна; Drobot, Olga; Дробот, Ольга ВячеславовнаДана навчальна дисципліна є теоретичною та практичною основою сукупності знань та вмінь, що формують профіль фахівця в галузі педагогіки. Метою викладання дисципліни є ознайомлення з основними концепціями та науковими підходами до таких соціально-психологічних явищ як «лідерство» та «інноваційний розвиток» в освітянській сфері, надання практичних навичок при використанні психологічних методів та сучасних педагогічних технологій для формування оптимальної ефективності адміністративного науково-педагогічного простору у навчальному закладі та здійснення успішної організаційно-управлінської діяльності менеджера сфери освіти.
- ItemНавчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «Основи психосемантики»(Національний авіаційний університет, 2020) Дробот, Ольга Вячеславівна; Drobot, Olga; Дробот, Ольга ВячеславовнаДана навчальна дисципліна є теоретичною та практичною основою сукупності знань та вмінь, що формують профіль фахівця в галузі практичної психології. Метою викладання дисципліни є ознайомлення з основними концепціями існування, становлення й розвитку індивідуальних систем значень у свідомості, завдяки яким людина сприймає зовнішнє середовище та свій внутрішній світ та надання практичних навичок при використанні психосемантичних методів у практичної роботі психолога.
- ItemНавчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «Психосемантика»(Національний авіаційний університет, 2020) Дробот, Ольга Вячеславівна; Drobot, Olga; Дробот, Ольга ВячеславовнаДана навчальна дисципліна є теоретичною та практичною основою сукупності знань та вмінь, що формують профіль фахівця в галузі практичної психології. Метою викладання дисципліни є ознайомлення з основними концепціями існування, становлення й розвитку індивідуальних систем значень у свідомості, завдяки яким людина сприймає зовнішнє середовище, свій внутрішній світ та надання практичних навичок при використанні психосемантичних методів у практичної роботі психолога.
- ItemПредметний аналіз поняття «соціальне дистанціювання» в різних суспільних та наукових контекстах(Національний авіаційний університет, 2020) Дробот, Ольга Вячеславівна; Drobot, OlgaЗ метою теоретичного аналізу поняття «соціальне дистанціювання» було проаналізовано наукові контексти його вживання: медико-епідеміологічний, соціологічний, соціально-психологічний та прикладний (проксемічний). З’ясовано, що дане поняття розглядається в таких аспектах як: соціальний атитюд; психосоціальна детермінанта стресів; причина зниження довіри.
- ItemПрофесійна свідомість керівника(Університет сучасних знань, 2016) Дробот, Ольга Вячеславівна; Drobot, Olga; Дробот, Ольга ВячеславовнаПредставлений навчальний посібник враховує останні новітні наукові розробки, пов’язані з професійною свідомістю особистості керівника, призначається науковцям у галузях загальної, економічної, організаційної психології, психології управління та менеджменту, психології праці. Посібник адресовано студентам, аспірантам, викладачам факультетів психологічного й економічного профілю, практикуючим психологам в організаціях, всім тим хто цікавиться проблемами використання сучасних психологічних методів у теоретичному й практичному напрямку досліджень професійної свідомості особистості.
- ItemПРОФЕСІЙНА СВІДОМІСТЬ: СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ, СИСТЕМА, ЗМІСТ, МЕХАНІЗМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ(ФОП Домбровська Я. М. Брест, Переяслав-Хмельницький, 2019) Дробот, Ольга Вячеславівна; Drobot, Olga; Дробот, ОльгаПрофесійна свідомість як психічний процес є надзвичайно важливим ресурсом для вирішення багатьох професійних завдань, що є основою психологічної безпеки професіонала. Розкриваються сучасні концепції професійної свідомості у напряму системності, змісту та механізмів її функціонування. Висвітлюється проблема системності теоретичних уявлень про професійну свідомість: у контексті системного підходу, ролі смислових теорій свідомості у вирішенні проблеми її змісту та феномену множинного неусвідомлюваного розуміння.
- ItemПсихологічні умови формування індивідуально-психологічних якостей особистості оператора контактного центру(Національний авіаційний університет, 2021-04) Дробот, Ольга Вячеславівна; Drobot, OlgaПроблема формування компетентного фахівця, його професійних якостей безпосередньо пов’язана з формуванням його особистісних характеристик. Вирішення цього питання передбачає насамперед досконале вивчення психологічних особистісних якостей вже працюючих спеціалістів. Професія оператора контактного центру належить до професій типу «людина-людина» і тому висуває особливі вимоги до особистості працівника, зокрема, необхідності постійної рефлексії щодо змісту предмета своєї діяльності.
- ItemПсихосемантичний світ тексту: етнокультурні особливості сприйняття(Національний авіаційний університет, 2019-11-21) Дробот, Ольга Вячеславовна; Drobot, Olga; Бойченко, Микита; Boichenko, Mykyta; Синчук, Вероніка; Synchuk, VeronikaУ статті представлено психологічний аналіз феномену розуміння тексту у психосемантичному підході, виділено фактори, що впливають на особливості сприйняття текстового матеріалу, проаналізовано основні проблеми розуміння тексту у міжкультурному підході
- ItemПсихосемантичні особливості змісту професійної свідомості інженерів(Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University, 2019-01-30) Дробот, Ольга Вячеславівна; Drobot, Olga; Drobot, OlhaThis article presents results of an empiric study of psychosemantic features of professional consciousness of engineers: the associative structure of key professional notions has been determined, and its key properties have been revealed. The method of free associations has been applied; J. Sax’s and S. Levis’s Unfinished Sentences projective technique; original questionnaire. It was proved that engineers are distinguishable for the desire to get promoted to a higher position while retaining inclination toward the present area of activity; functional autonomy; dependence on organization; internal control locus in the situation of professional problems; longterm professional planning; orientation toward refraining from inflicting damages upon others and themselves; balanced moral principles. An associative experiment has been held with stimuli words that concern professional sphere and with words unrelated to the profession. 1524 reactions to 37 stimuli words have been received in total. Building associative complexes for every stimulating notion allowed to reflect contemporary perceptions of respondents about each of them. The following most frequently occurring associations to the «work» stimulus have been highlighted: knowledge, experience, skills, work routine, Monday-Friday, boss, half-life, prospects, growth, success, hard. One of the features of professional consciousness of engineers is fixation of own subordination in performance of professional duties; inclination toward timely accomplishment of simple professional tasks; orientation of mindset toward integrity and discipline in business communication.
- ItemСемантика феномену «соціальне дистанціювання» в умовах пандемії(Національний авіаційний університет, 2020) Дробот, Ольга Вячеславівна; Drobot, OlgaУ статті представлено результати теоретичного аналізу феномену «соціальне дистанціювання» та емпіричного дослідження його психосемантичного змісту. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні специфіки феномену «соціальне дистанціювання» та емпіричному дослідженні його психосемантичного змісту. Проведено предметний аналіз поняття «соціальне дистанціювання» в різних суспільних та наукових контекстах – медико-епідеміологічному, соціологічному, соціально-психологічному та прикладному, проксемічному. Констатовано, що даний феномен розглядається як соціальний атитюд; як психосоціальна детермінанта стресів; як можлива причина зниження довіри та як копінг-стратегія. Соціальне дистанціювання в умовах пандемії 2020 р. є видом соціальної ізоляції індивідів, яка за певних умов може приймати форму відчуження. Суспільні страхи в умовах пандемії є прикладом одночасної подвійності: страху наближення (можливість зараження COVID-19) та страху віддалення (можливість втрати соціальних контактів). Емпіричне дослідження проводилося упродовж червня-липня 2020 р., протягом діючого в Україні карантину. З використанням методу семантичного диференціала отримано результати суб’єктивного оцінювання поняття «соціальне дистанціювання» широким загалом. Семантизація категорії проводилась з подальшим застосуванням факторного аналізу, в результаті чого було виділено фактори, які розкривають семантичну наповненість категорії у свідомості досліджуваних. Результати. Виявлено, що у сприйнятті соціуму соціальне дистанціювання має подвійне, амбівалентне значення: позитивна суб’єктивна оцінка, усвідомлення значущості, корисності та сили цього феномену має місце поряд з його небажаністю і неприємним напруженням, яке він в собі несе. Отримана трифакторна структура поняття свідчить про масовидність уявлень про соціальне дистанціювання, його низьку внутрішню диференційованість, що є нормальним з огляду на новизну поняття для масової свідомості громадян. Зроблено висновок, що ознаки переважно позитивного сприйняття поняття соціального дистанціювання є хорошим соціально-психологічним показником стану масової свідомості. У поточній пандемічній обстановці в Україні така оцінка має досить оптимістичний прогноз, оскільки визначає позитивне ставлення людей як до себе самих, так і до навколишнього світу в умовах сильної суспільної невизначеності.
- ItemСмислова сфера особистості: динаміка становлення(Національний авіаційний університет, 2019-11-21) Дробот, Ольга Вячеславівна; Drobot, Olga; Митрофанова, С.С.; Mitrofanova, S.S.У статті розглянуто природу життєвих смислів особистості у віковому аспекті: соціокультурна детермінація смислу, джерела походження, системний характер, функції регуляції практичної діяльності, зумовленість смислів особистим досвідом, динамічну змінність та непроявленість смислів, роль суб’єкта в породженні смислів
- ItemСпрямований асоціативний експеримент: практика застосування у психологічному дослідженні свідомості(Національний авіаційний університет, 2019-11-21) Дробот, Ольга Вячеславівна; Drobot, Olga; Максименко, Н.М.; Maksumenko, N. M.; Фартушна, С.О.; Fartyshna, S. O.Спрямований асоціативний експеримент застосовується як метод дослідження та опису семантичних компонентів мовних одиниць. Особливість даного експерименту полягає в тому, що він обмежує асоціації досліджуваного в певному напрямку експериментатора. Для цього використовуються слова-стимули, які в дослідженні представлені із словників сполучуваності.
- ItemТипологічні характеристики індивідуальних стилів медіакомунікації в юнацькому віці(Національний авіаційний університет, 2021-05) Дробот, Ольга Вячеславівна; Drobot, OlgaМетою цього дослідження є розкриття особливостей медіакомунікативної активності юнаків в контексті таких параметрів, як: активність користування медіаресурсами; активність користування соціальними мережами; критерій відповідності самопрезентації; критерій відповідності встановлення контактів та критерій відповідності створення повідомлень. Застосовано такі методи: опитувальник «Комфортний спосіб медіакомунікації» (Підгірна І.С.); метод математичної обробки даних – факторний аналіз. Результати. В ході емпіричного дослідження було виявлено, що 42,5% юнаків мають синхронний, 35% – комплементарний, 17,5 % – дифузний та 5 % – компенсаторний стиль медіакомунікації. Перші дві групи демонструють високу активність користування медіаресурсами та середню активність використання соціальних мереж. Після виявлення факторної структури показників у групах із синхронним та комплементарним стилями медіакомунікації було здійснено якісний порівняльний аналіз одержаних факторних структур. Констатовано низку спільних закономірностей групування параметрів факторних структур, а також специфічні, індивідуально-своєрідні риси кожної з груп. Виявлено, що спорідненні критерії відповідності індивідуальних стилів медіакомунікації є конгруентними і завжди виступають попарно в різноманітних комбінаціях на одному полюсі фактора. Параметри мережевої активності схильні конфліктувати з іншими змінними, їх інтенсивний прояв витісняє інші психологічні прояви, і може спричиняти деструктивний вплив на особистість. Висновки. З огляду на закономірності розподілу змінних зроблено висновок про те, що унікальною рисою групи з синхронним стилем медіакомунікації є підпорядкування медіаресурсної активності провідному мотиву – самопрезентації. Специфічною ж рисою групи з комплементарним стилем медіакомунікації є широкий діапазон взаємозв’язків, що пов’язує медіакомунікативну активність з іншими формами життєвої активності юнацтва. Відтак, комунікаційна активність юнаків у соціальних мережах має свої характерні для вікової норми особливості, індивідуально-стильові ознаки та використовується для задоволення актуальних загально-вікових та індивідуальних потреб.