Browsing by Author "Сенчило-Татліліоґлу, Надія Олексіївна"

Now showing 1 - 15 of 15
  • No Thumbnail Available
    Item
    A Theoretical Perspective on Psycholinguistics
    (Pereyaslav-Khmelnytsky State Pedagogical University named after Grigory Skovorodi, 2020-12) Tatlilioglu, Kasim; Senchylo-Tatlilioglu, Nadiia; Татліліоґлу, Касім; Сенчило-Татліліоґлу, Надія Олексіївна
    Psycholinguistics or psychology of language is the study of the interrelation between linguistic factors and psychological aspects. Psycholinguistics studies the psychological and neurological factors that enable human to acquire, use and understand language. Psycholinguistics mainly concern with the use of psychological / scientific / experimental methods to study language acquisition, production and processing. In this study is to reveal theoretical information about psycholinguistics.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Dijitalleşme çağinda çocuk kitaplarinin dekorasyon özellikleri (Ukrayna ve Türkiye çocuk edebiyati resimli yayinlari örneğinde)
    (Akademi Ajans Matbaa, 2021) Сенчило-Татліліоґлу, Надія Олексіївна; Senchylo-Tatlilioglu, Nadiia
    XXI. yüzyılda, geleneksel çocuk kitapları değişerek yeni bir görünüm kazanmış, etkileşimli oyunlarla birlikte genç okuyucular için ilgi çekici bir hale gelmiştir. Kitabın tasarımı çocuğun ona karşı tutumunu belirler. Dijitalleşme sürecinde çocuk kitapları biçim ve içerik olarak değişerek daha karmaşık bir hale gelmiştir. Bir çocuk kitabında illüstrasyon her zaman önemli olmuştur. İllüstrasyonlar vasıtasıyla, çocuk hikâyeden yeni görüntüler oluşturur ve böylece çevresini daha anlamlı hale getirir. Resimli çocuk kitabı, çocuğa yeni estetik anlamlar kazandırır, bilgi edinme arzusunu harekete geçirir, edebiyata ve okumaya karşı ilgi uyandırır. Günümüzde çocuk kitapları şekil ve resim içeriği bakımından giderek daha fazla multimedyaya yöneliyor. Aynı zamanda, günümüzde soyut düşünmeyi geliştiren, zevki, hayal gücünü, çocuğun ruhunun duygusal yönlerini modelleyen çok seviyeli bir yapıya dönüşmektedir. Modern bir çocuk kitabında, illüstrasyonlar çocuklarda düşünmeyi teşvik etmelidir. Yeni çağın kitap resimlemeleri birçok dijital gösterge barındırmaktadır. Pedagojik anlamda çocuğun faydalanabileceği bu görseller, çocuğun bilişsel gelişimine karşılık gelmeli ve görsel algı düzeyine uygun olmalıdır. Bu nedenle çocuk kitaplarını görselleştiren yaratıcı kişiden, önce çocuğun ilgi dünyasını yakalaması, sonra da kendine özgü anlatım dilini kullanarak yeni dünyalar tasarlaması beklenir. Böylelikle çocuğun ufkunun genişletilmesine önemli bir katkı sağlamış olacaktır. Bu çalışmanın amacı, Ukrayna ve Türk edebiyatının modern popüler resimli çocuk kitaplarındaki form ve içerik olarak karşılaştırmaktır. Bu çalışmada sistematiklik, tipolojik ve karşılaştırmalı yöntem kullanılmıştır.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Educational and methodical complex of the discipline "Business Ukrainian language"
    (National Aviation University, 2023) Sibruk, Anastasiia; Senchylo-Tatlilioglu, Nadiia; Сібрук, Анастасія Володимирівна; Сенчило-Татліліоґлу, Надія Олексіївна
    The discipline "Ukrainian Business Language" is a theoretical and practical basis of a set of knowledge and skills that form the language and speech competence of a specialist in any field. The purpose of the discipline is the formation of communicative competence of students, their practical mastery of the basics of official business, scientific, conversational styles of the Ukrainian language, which will ensure professional communication at the appropriate language level.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Educational and methodical complex of the discipline "Business Ukrainian language"
    (National Aviation University, 2021-09) Sibruk, Anastasiia; Senchylo-Tatlilioglu, Nadiia; Сібрук, Анастасія Володимирівна; Сенчило-Татліліоґлу, Надія Олексіївна; Sibruk, Anastazja; Senchylo-Tatlilioglu, Nadiia
    The discipline "Ukrainian Business Language" is a theoretical and practical basis of a set of knowledge and skills that form the language and speech competence of a specialist in any field. The purpose of the discipline is the formation of communicative competence of students, their practical mastery of the basics of official business, scientific, conversational styles of the Ukrainian language, which will ensure professional communication at the appropriate language level.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Language Development at Early Childhood: an Overview in the Context of Psycholinguistics
    (Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 2021) Tatlilioglu, Kasim; Senchylo-Tatlilioglu, Nadiia; Татліліоґлу, Касим; Сенчило-Татліліоґлу, Надія Олексіївна
    Language acquisition is the process during which humans acquire the capacity to see, create and utilize words to get it and communicate. It includes the picking up of differing capacities involving language structure, phonetics, and a broad lexicon. Language development is thought to proceed by ordinary processes of learning in which children acquire the forms, meanings, and uses of words and utterances from the linguistic input. Language ability is an indispensable place among human intellectual abilities and language is considered to be the most important component of the human mind language development starts from the first cry until a child is able to speak a word. It includes the picking up of differing capacities involving language structure, phonetics, and a broad lexicon. Talking is like an action and it is shaped by motives of many kinds. As an interdisciplinary field, psycholinguistics in the world revealed at the intersection of psychology and linguistics in the 1950s. It is seen that studies on language development have increased in recent years. This study is describe how language developed at the early childhood.
  • No Thumbnail Available
    Item
    The Effect of Fairy Tales in the Preschool Period: Evaluation in the Context of Language Development
    (Національний авіаційний університет, 2022) Tatlilioglu, Kasim; Senchylo-Tatlilioglu, Nadiia; Татліліоґлу, Касим; Сенчило-Татліліоґлу, Надія Олексіївна
    A book is a tool an important and effective stimulant the development of the preschool children. The most effective books are the fairy tales which are very important for the preschool education children. The fairy tale has an important place in the child’s life. It has been frequently emphasized that fairy tales would be beneficial in many ways in terms of child development. Fairy tales also support children's language development. For this reason it is necessary to be very careful while teaching children language and giving language awareness. In this study is discussed the effect of fairy tales in the context of language development. For this purpose has been made a literature review.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Використання інформаційно-комунікаційних технологій у діяльності закладів вищої освіти України
    (Національний університет Львівська політехніка, 2021-05) Сенчило-Татліліоґлу, Надія Олексіївна; Литвинська, Світлана Віталіївна; Senchylo-Tatlilioglu, Nadiia; Lytvynska, Svitlana
    У статті наведено огляд аналітичного дослідження, наведено основні ідеї, практики, та перспективи інформаційної інтеграції, та комунікаційні технології в освітній системі. Крім того, під час глобалізації інформаційне середовище потребує альтернативних форм освіти. Теоретична точка зору базується на положеннях класичних, некласичних, та посткласичних концепцій з філософії і соціологія. Методологічна основа дослідження: було уточнено систематизацію, структурно-функціональні та соціологічні підходи. Були використані абстракція і методи узагальнення, якісні та кількісні методи обробки даних, порівняння та опитування.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Від малюнка до інтерактивності: дитяча книга на початку XXI століття
    (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2022) Сенчило-Татліліоґлу, Надія Олексіївна; Дячук, Тетяна Миронівна; Литвинська, Світлана Віталіївна; Senchylo-Tatlilioglu, Nadiia; Diachuk, Tetiana
    Через візуальні виклики сучасності, ілюстрації у дитячій книжці ХХІ століття перестають бути схожими на традиційні ілюстрації минулого століття. У статті пропонується аналіз ілюстративних образів у сучасних популярних дитячих виданнях. Аналіз здійснено через ретроспекцію розвитку зображень у дитячій літературі. Розглядаються відомі українські та турецькі книги для дітей. Особлива увага приділяється таким виданням: «Ташенька і кактус» (2016) Слави Шульц, «Пригоди Гакгуків» («Gakgukları Maceraları») (2016) Меліке Гюньюз та Рези Хамматірад, «Рукавичка» (2010) Романи Романишин і Андрія Лесіва, українське (2012) і турецьке (2021) видання книги «Снігова королева» Ганса Крістіана Андерсена. Робиться спроба аналізу композиційних рішень, що пропонують автори та художники задля художньої візуалізації творів для дітей. Акцентується увага на художньо-естетичних особливостях ілюстрацій дитячих книжок на початку ХХІ століття. У наш час помітно змінюються авторські техніки і дитяча книга перетворюється в інтерактивний продукт. Через колір, дотик, звук, візуалізацію образів і оживлення героїв завдяки використанню новітніх технологій, дитяча книга спрямована на контакт з усіма відчуттями дитини. Все більше стає поширеною серійність як окремий вид художньої репрезентації дитячої книги. Серійність сприяє побудові ускладнених ілюстративних концепцій. Таким чином сучасна дитяча книга все більше своєю формою та змістом ілюстрацій тяжіє до мультимедійності. У роботі використовуються типологічний метод та метод аналізу. Виявлення стилістичних підходів до ілюстрування дитячих книжок реалізується завдяки узагальненню та систематизації. Порівняльний метод використовується для аналізу матеріалу з різних культурних середовищ (українського та турецького).
  • No Thumbnail Available
    Item
    Мовотворчість українського народу сьогодні (на прикладі назв актуальних понять)
    (Державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2022) Дячук, Тетяна Миронівна; Литвинська, Світлана Віталіївна; Сенчило-Татліліоґлу, Надія Олексіївна; Diachuk, Tetiana; Lytvynska, Svitlana; Senchylo-Tatlilioglu, Nadiia
    У статті на прикладі мови соціальних мереж (ютубу, фейсбуку, тіктоку) проаналізовано мовотворчість українського народу під час війни, зокрема упродовж жовтня-листопада 2022 року. Аналіз проведено у межах українськомовного контенту популярних соціальних мереж, оскільки зразки цієї мови є найближчими до живої народної мови. Джерелом фактичного матеріалу стали переважно коментарі громадян до «вірусних» відеороликів, що набули популярності у фейсбуці, ютубі, тіктоці тощо. Соціальні мережі засвідчують стан, у якому опинилася «колективна душа» українського народу з моменту війни; у них панує мова емоцій, спостерігається поляризація поглядів. Чітко простежується антонімічна опозиція «свій» – «чужий». За частотою вживання виділяються кілька антонімічних понять: Україна – Російська Федерація, українські захисники – російські загарбники. Найбільше лексичних одиниць на позначення Російської Федерації та російських загарбників мають негативне, а на позначення України та її захисників позитивне емоційне забарвлення. Назв з негативною конотацією в рази більше, ніж з позитивною. Цю обставину можна пояснити тим, що, з одного боку, український соціум у своїй більшості однаково негативно сприймає події, що відбуваються, а з іншого, дією комунікативного закону про поширення інформації: мовець на підсвідомому рівні позитивне оцінює як нормальне, що таким і має бути, а негативне сприймає як таке, що порушує звичний, нормальний стан речей, викликає бурю емоцій, а отже, слів. Прикметною особливістю є те, що в багатьох піснях, заголовках, мемах, коментарях присутня українсько-російська мовна суміш, а також ненормативна лексика. Мовотворчий потенціал українського народу величезний. За мирного часу його було б доцільно спрямувати в русло творення назв на позначення нових понять, заміни чужоземних лексем на штучно створені на основі власного кореневого ресурсу. Тема, на нашу думку, є перспективною і потребує подальших досліджень.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Навчально-методичний комплекс дисципліни "Історія української державності та культури"
    (Національний авіаційний університет, 2022) Литвинська, Світлана Віталіївна; Сенчило-Татліліоґлу, Надія Олексіївна; Lytvynska, Svitlana; Senchylo-Tatlilioglu, Nadiia
    Метою викладання дисципліни є формування у студентів знань про становлення та розвиток української державності з часів Київської Русі до сьогодення. Виховання освіченого фахівця-інтелектуала, що долає технократизм і однобічність сприйняття перебігу культурно-історичного процесу. Завданнями вивчення навчальної дисципліни є: вивчення та засвоєння основних історичних етапів розвитку української державності; ормування цілісного та системного уявлення про визначальні закономірності та тенденції розвитку української державності та культури; вивчення особливостей розвитку національної культури та своєрідностей її знакової системи; виховання у студентів почуття патріотизму, національної самосвідомості, правової, політичної та духовної культури; формування навичок самостійного мислення та вміння давати власну, обґрунтовану оцінку державотворчим процесам та культурним явищам.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Навчально-методичний комплекс дисципліни "Історія української державності та культури"
    (2021-09) Сенчило-Татліліоґлу, Надія Олексіївна; Литвинська, Світлана Віталіївна; Senchylo-Tatlilioglu, Nadiia; Lytvynska, Svitlana
    Метою викладання дисципліни є формування у студентів знань про становлення та розвиток української державності з часів Київської Русі до сьогодення. Виховання освіченого фахівця-інтелектуала, що долає технократизм і однобічність сприйняття перебігу культурно-історичного процесу. Завданнями вивчення навчальної дисципліни є: вивчення та засвоєння основних історичних етапів розвитку української державності; ормування цілісного та системного уявлення про визначальні закономірності та тенденції розвитку української державності та культури; вивчення особливостей розвитку національної культури та своєрідностей її знакової системи; виховання у студентів почуття патріотизму, національної самосвідомості, правової, політичної та духовної культури; формування навичок самостійного мислення та вміння давати власну, обґрунтовану оцінку державотворчим процесам та культурним явищам.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Новотвори воєнної тематики в українському фольклорі
    (Національний авіаційний університет, 2024) Сенчило-Татліліоґлу, Надія Олексіївна; Senchylo-Tatlilioglu, Nadiia
    У статті розглянуто фольклорну творчість українців, що актуалізувалася від 24 лютого 2022 року й триває донині. Проаналізовано найбільш поширені фольклорні жанри та образи, які вживаються в сучасних засобах масової комунікації. Доведено, що жанри народної творчості (пісні, крилаті вислови, анекдоти, приказки тощо) демонструють позицію українського народу, змальовують його опір окупантові. Український фольклор, створений під час війни, має на меті піднесення бойового духу українців і посилення їхньої моральної стійкості. Фольклорні новотвори є соціально вагомим явище масової культури.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Образ Бахчисарая в оповіданні Михайла Коцюбинського «Під Мінаретами».
    (Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2020-12) Сенчило-Татліліоґлу, Надія Олексіївна; Senchylo-Tatlilioglu, Nadiia
    У сучасному літературознавстві актуальними стають дослідження, присвячені образу міста, оскільки урбаністична тематика нерідко привертає увагу письменників і часто детально зображуються у худо- жніх творах, або слугує загальним тлом для побудови фабули. Бахчисарай надихав майстрів слова ХІХ – ХХ ст. про що свідчать твори Адама Міцкевича (1798–1855), Олександра Пушкіна (1799 – 1837), Михайла Коцюбинського (1864-1913). Письменники зображують місто не лише як топос у географічному та історичному плані, але і як текст, що містить набір культурних кодів та символів.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Становлення кримськотатарського правозахисного руху: геополітичний вектор.
    (European Scientific Platform, 2021-02) Бабенко, Владислав Андрійович; Сенчило-Татліліоґлу, Надія Олексіївна; Babenko, Vladyslav; Senchylo-Tatlilioglu, Nadiia
    На думку дослідників, провідною історичною підставою для розвитку кримськотатарського правозахисного руху на початку ХХ століття були революційні настрої, які охопили Російську імперію. Проте далеко не другорядну роль відіграли особливості тогочасної геополітики.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Структурні типи авіаційних термінів
    (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2021) Дячук, Тетяна Миронівна; Литвинська, Світлана Віталіївна; Сенчило-Татліліоґлу, Надія Олексіївна; Diachuk, Tetiana; Lytvynska, Svitlana; Senchylo-Tatlilioglu, Nadiia
    У статті аналізуються авіаційні терміни, відібрані з джерел останніх років, з точки зору їх структури в контексті тих вимог, які формулює сучасна наука до форми та змісту цієї групи лексики. Кількісно струк- турні типи у вибірці представлені таким чином: терміни-слова становлять 21%; терміни-словосполучення – 79%, серед яких двокомпонентні терміни складають 24,82%, трикомпонентні – 21,94%, отирикомпонентні – 16,90%, п’ятикомпонентні – 4,31%, шестикомпонентні – 3,23%. Більшість простих авіаційних термінів утворена з двох повнозначних слів, зокрема з опорного компонента-іменника та атрибута (здебільшого відносного прикметника, інколи дієприкметника), залежного від нього (авіаційний шум, передпольотний огляд тощо). З-поміж складених термінів-словосполучень найпродуктивніши- ми є трикомпонентні терміни, зокрема утворені за моделлю «іменник + прикметник + іменник» (суб’єкти авіаційної діяльності, сертифікат льотної придатності). Складне синтаксичне ціле, або так звані описові конструкції, які містять п’ять та більше компонентів, називають вузькі авіаційні поняття й мають обмежену сферу вживання. З точки зору семантики такі поліструктурні утворення наближаються до своїх визначень, що суперечить призначенню терміна. На наш погляд, з авіаційної терміносистеми варто усувати такі терміни, послідовно замінюючи їх на значеннєво адекватні, але формально простіші лексичні одиниці. Нині приклади оптимізації формальної структури термінів поодинокі (Державна авіаційна служба України – Державіаслужба, Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях – Держспецфонд). Таким чином, вимога формальної короткості термінів як мовних знаків наукових понять в аналізованій вибірці авіаційних термінів не дотримана. Варто вдосконалити формальну структуру авіаційних термінів шляхом утворення моноструктурних лексичних одиниць, зменшення компонентів термінологічних словосполучень