Наукові статті кафедри журналістики

Permanent URI for this collectionhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/15265

Browse

Browsing Наукові статті кафедри журналістики by Author "Ostapchuk, Svitlana"

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 3 of 3
  • No Thumbnail Available
    Item
    Гендерний концепт у мовній практиці ЗМІ України
    (Класичний приватний університет, 2018) Остапчук, Світлана Сергіївна; Ostapchuk, Svitlana
    У статті розкрито використання способів родової диференціації нових іменників на позначення осіб у сучасному телевізійному просторі України. Розглянуто найпродуктивніші форманти та їх похідні, що використовуються в сучасній українській літературній мові для утворення іменників на позначення осіб жіночої статі. Упродовж 2017–2019 років під час перегляду новин на телеканалах 1+1, СТБ та інших простежено родову диференціацію іменників на позначення осіб у мовній практиці телеведучих сучасних каналів.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Ґендерні аспекти мовлення: на прикладі сучасних україномовних друкованих ЗМІ
    (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2018) Остапчук, Світлана Сергіївна; Остапчук, Светлана Сергеевна; Ostapchuk, Svitlana
    У статті розглянуто питання вживання фемінітивів у мовній практиці засобів масової інформації України. Звернено увагу на доцільність використання жіночого й чоловічого родів або спільного роду замість загального чоловічого. Наведено приклади творення фемінітивів. Також розкрито проблему офіційного унормованого закріплення в сучасній українській мові етичних та комунікативних норм, що враховують гендерний компонент. Здійснено аналіз кількісного та якісного складу нових іменників на позначення осіб в українській літературній мові кінця ХХ – початку ХХІ ст. Виявлено, що на основі журналістських текстів можна глибше зрозуміти реальну гендерну ситуацію в сучасному суспільстві. Розглянуто лексеми, що враховують гендерний компонент, тобто жіночі відповідники до іменників чоловічого роду на позначення осіб, а також питання щодо офіційного закріплення в сучасній українській мові таких лексем як нормативних. З’ясовано, що нині у мовознавстві важливим є питання самостійності назв на позначення осіб жіночої статі, утворених афіксальним способом. В українській мові наявні такі жіночі особові назви, які виникли без чоловічих відповідників. Установлено, що основа назв осіб жіночого роду може бути твірною від назв осіб чоловічої статі, а також від тих самих основ, що й назви чоловічої статі. У сучасній українській літературній мові для утворення іменників на позначення осіб жіночої статі використовують такі форманти та їх похідні: -к(а), -ш(а), -иц(я) (-лиц(я), -ниц(я), -чиц(я), -щиц(я)), -ес(а), -ис(а), -ин(я), -их(а). Суфікс -к надає значення жіночої статі повним основам безсуфіксних іменників чоловічого роду.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Гендерована мова в газетному й телевізійному просторі України : сучасне бачення
    (Класичний приватний університет, 2020) Остапчук, Світлана Сергіївна; Ostapchuk, Svitlana
    У статті розкрито родову диференціацію іменників на позначення осіб у сучасному газетному й телевізійному просторі; висвітлено питання щодо використання гендерованних закінчень у мовній практиці засобів масової комунікації; визначено, що від більшості назв професій можна утворити форми для чоловічої й жіночої статі. Наголошено на доцільності використання жіночого та чоловічого родів або спільного роду замість загального чоловічого. Розглянуто питання гендеру в мовній комунікації. У науковому контексті відображено різні підходи до гендерних теорій: соціологічний, лінгвістичний. Доведено загальну тенденцію гендерного підходу до соціокультурної дійсності: називаючи фемінітіви й маскулінітіви, соціальні ролі та процеси, надавати їм точності, експресивності. Визначено дві групи фемінітівів: перша – іменники, які називають жінок за різними параметрами: родинними зв’язками, національністю, професією, посадою тощо. Друга група фемінітівів – це іменники, які називають самок тварин. Встановлено, що засоби масової інформації відіграють важливу роль у формуванні громадської думки, оцінюванні подій, впливають на створення образів сучасних чоловіків і жінок, формують наші стереотипи щодо статі. Виявлено, що найпродуктивнішим є суфікс -к-, за допомогою якого сьогодні утворюють найбільше фемінних інновацій, суфікс -іц- – другий за словотворчою продуктивністю, суфікс -ин- створює фемінітіви від чоловічих основ на -ець, -лог або на приголосний. Відображено, що в новому правописі затверджено використання фемінітівів і найпродуктивніші моделі їх утворення. З’ясовано, що найбільш перспективним і обґрунтованим напрямом аналізу особливостей чоловічого та жіночого мовлення є вивчення тактик мовної поведінки чоловіків і жінок у різних комунікативних ситуаціях з урахуванням культурної традиції конкретного суспільства.