Педагогика физических усилий и двигательной активности в контексте познавательного поиска

Abstract

Научно-технический прогресс и соответствующие трансформации в современном обществе существенно изменили эволюционные перспективы человечества, ускоряя, таким образом, коэволюцию. Грандиозное преобразование информационно-коммуникативного пространства (давшее доступ к практически неограниченному ресурсу информации) повлияло на все сферы жизнедеятельности и жизнетворчества человека. В то же время, рассматривая физические возможности человека, ограниченные природными закономерностями физиологии и биомеханики нашего организма, надо признать, что эти трансформации ведут также и к негативным тенденциям. В первую очередь, принято говорить о рисках для здоровья человека, связанных с гиподинамией и ее последствиями. Гиподинамия перестаёт быть проблемой отдельно взятого человека и его нерационального режима дня. Минимизация объёмов физической активности молодого поколения в современном информационном обществе обоснованно вызывает тревогу педагогов, медиков и специалистов физического воспитания во всем мире. Принято считать, что физическая активность современного человека обусловлена влиянием конкретных социумов, уровнем физической культуры этих социумов, наметившимися тенденциями развития общества, а также, ментальными традициями и факторами идеологического характера. В этом контексте надо заметить, что естественное для человека желание благополучия для себя и близких в современных условиях всё чаще приобретает характер стойкого стремления к максимальному личному комфорту, основанному на пассивном образе жизни и избегании физических нагрузок. На современном этапе развития украинского общества в коллективном общественном сознании, к сожалению, постепенно формируется ложное мнение о том, что физические упражнения и нагрузки не обязательно должны быть регулярными и могут быть связаны с сиюминутными настроениями и желаниями и интересами человека. Опосредовано это мнение находит поддержку в системе образования в замене обязательных регулярных занятий физическим воспитанием студентов на не регулярные, факультативные. Т.е. когда «не хочется заниматься, то и не надо» или вдруг захочется чего-то другого. Таким образом, наблюдается общая тенденция к снижению двигательной активности и как результат – пренебрежение действительными интересами своего тела. Отсутствие сбалансированной регулярной двигательной активности и малоподвижный образ жизни, в свою очередь, ведет к преждевременным сердечно-сосудистым заболеваниям, снижению иммунитета, нарушению процессов метаболизма, проблемам психики, опорно-двигательного аппарата и т. д. Учитывая глобальный характер этих негативных сдвигов в физическом здоровье современной молодежи, можно говорить о цивилизационной проблеме.Науково-технічний прогрес та відповідні трансформації у суспільстві істотно змінили еволюційні перспективи людства, прискорюючи, в такий спосіб, коеволюцію. Грандіозне перетворення інформаційно-комунікативного простору (що дало доступ до практично необмеженого ресурсу інформації) вплинуло на всі сфери життєдіяльності та життєтворчості людини. В той же час, розглядаючи фізичні можливості людини, обмежені природними закономірностями фізіології та біомеханіки нашого організму, слід визнати, що ці трансформації ведуть також і до негативних тенденцій. Насамперед, прийнято говорити про ризики для здоров'я людини, пов'язані з гіподинамією та її наслідками. Гіподинамія перестає бути проблемою окремо взятої людини та її нераціонального режиму дня. Мінімізація обсягів фізичної активності молодого покоління у сучасному інформаційному суспільстві обґрунтовано викликає тривогу педагогів, медиків та спеціалістів фізичного виховання у всьому світі. Прийнято вважати, що фізична активність сучасної людини обумовлена ​​впливом конкретних соціумів, рівнем фізичної культури цих соціумів, тенденціями розвитку суспільства, що намітилися, а також, ментальними традиціями і факторами ідеологічного характеру. У цьому контексті треба зауважити, що природне для людини бажання благополуччя для себе та близьких у сучасних умовах все частіше набуває характеру стійкого прагнення до максимального особистого комфорту, заснованого на пасивному способі життя та уникненні фізичних навантажень. На сучасному етапі розвитку українського суспільства в колективній суспільній свідомості, на жаль, поступово формується хибна думка про те, що фізичні вправи та навантаження не обов'язково мають бути регулярними та можуть бути пов'язані з миттєвими настроями та бажаннями та інтересами людини. Опосередковано ця думка знаходить підтримку у системі освіти у заміні обов'язкових регулярних занять фізичним вихованням студентів на нерегулярні, факультативні. Тобто. коли «не хочеться займатися, то й не треба» чи раптом захочеться чогось іншого. Таким чином, спостерігається загальна тенденція до зниження рухової активності і як результат – зневага до дійсних інтересів свого тіла. Відсутність збалансованої регулярної рухової активності та малорухливий спосіб життя, у свою чергу, веде до передчасних серцево-судинних захворювань, зниження імунітету, порушення процесів метаболізму, проблем психіки, опорно-рухового апарату тощо. Враховуючи глобальний характер цих негативних зрушень у фізичному здоров'ї сучасної молоді, можна говорити про цивілізаційну проблему.