Чинники, що впливають на розвиток е-парламенту в Україні
No Thumbnail Available
Date
2024-02-23
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Національний авіаційний університет
Abstract
Особливий вплив на розвиток е-парламенту в Україні (в сенсі
врахування передового досвіду) має, по-перше, діяльність національних
парламентів Західної Європи, де ступінь досягнення цілей формування епарламенту є досить високою, а по-друге, діяльність міжнародних
інституцій, зокрема Глобального центру інформаційних та комунікаційні
технологій в парламенті (далі – ГЦ ІКТП), який був спеціально створений
Департаментом з економічних і соціальних питань Організації Об’єднаних
Націй спільно з Міжпарламентським союзом на Всесвітньому саміті з
інформаційного суспільства (WSIS) в Тунісі у 2005 р.
The development of e-parliament in Ukraine (in the sense of of best practices) is, firstly, the activity of national parliaments in Western Europe, where the level of parliaments of Western Europe, where the degree of achievement of the goals of e-parliament formation is quite high, and secondly, the activities of international institutions, in particular the Global Centre for Information and Communication (hereinafter referred to as the Global Centre for Information and Communication Technologies in Parliament), which was specially created by the Department of Economic and Social Affairs of the United Nations. Nations, together with the Inter-Parliamentary Union, at the World Summit on the Information Society (WSIS) in Tunis in 2005.
The development of e-parliament in Ukraine (in the sense of of best practices) is, firstly, the activity of national parliaments in Western Europe, where the level of parliaments of Western Europe, where the degree of achievement of the goals of e-parliament formation is quite high, and secondly, the activities of international institutions, in particular the Global Centre for Information and Communication (hereinafter referred to as the Global Centre for Information and Communication Technologies in Parliament), which was specially created by the Department of Economic and Social Affairs of the United Nations. Nations, together with the Inter-Parliamentary Union, at the World Summit on the Information Society (WSIS) in Tunis in 2005.
Description
1. Чукут С. А. Впровадження електронного парламенту в Україні в
контексті сучасних світових тенденцій. Держава та регіони. Серія: Державне
управління. 2016. Вип. 1(53). С. 133–137.
2. Омельченко Н. Л. Інформатизація парламентської діяльності в Україні.
Діджиталізація та права людини: зб. тез Міжнар. наук.-практ. інтернетконференції (м. Хмельницький, 30 берез. 2021 р.). Хмельницький: Хмельн. ун-т
упр. та права імені Л. Юзькова, 2021. С. 236–241.
3. Niebel D., Kopp G., Beerfeltz H. Information and Communications
Technology (ICT): Key Technologies for Sustainable Development. BMZ Strategic
Paper. 2013. No. 2. Pp. 1–32.
4. Oni A. A., Musa U., Oni S. E-Revenue Adoption in State Internal Revenue
Service: Interrogating the Institutional Factors. Journal of Organizational and End
User Computing (JOEUC). 2020. No. 32(1). Рр. 41–61.
5. Loukis E. Using advanced information technologies for increasing public
participation in the Greek parliament. Journal of Balkan and near Eastern Studies.
2011. No. 13(1). Рр. 13–35.
6. Unwunchola A. A., Adinlewa T., Udeh, K. An Appraisal of the Role of ICT as
a Tool for Participatory Democracy in Nigeria. MCC Journal. 2017. No. 1(1). Рр.
69–87.
7. Vesnic-Alujevic L. Nacarino R. C. The EU and its democratic deficit:
Problems and (possible) solutions. Europen Review. 2012. No. 11(1). Рр. 63–70.
8. Elliott C. Clientelism and the Democratic Deficit. Studies in Indian Politics.
2016. No. 4(1). Рр. 22–36.
9. Байковський П.Б. Інституційна та соціоструктурна складова проблеми
«дефіциту демократії» в ЄС. Вісник Львівського університету: Серія:
Міжнародні відносини. 2012. Вип. 30. С. 103–112.
10. Дубас В. Європейські стандарти сучасного парламентаризму (за
позиціями Європейської комісії «За демократію через право»). Часопис
конституційного права. 2019. № 2. С. 60–73.
11. Корж І. Ф. Розвиток електронного парламентаризму як ознака
подальшої демократизації держави. Інформація і право. 2018. № 3(26). С. 56–67.
12. Нижник А. І. Сучасні тенденції організаційно-правового та
інноваційного забезпечення парламентського контролю в Україні. Інформація і
право. 2021. № 4(39). С. 222–232.
Keywords
національний парламент, інституції, е-парламент, демократія, national parliament, institutions, e-parliament, democracy
Citation
Наджафлі Є.М. Чинники, що впливають на розвиток е-парламенту в Україні // Правова парадигма відновлення України: проблеми та перспективи: [Матеріали ХІV Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, Національний авіаційний університет, 23 лютого 2024 р.] – Cт. 101-103