Regulation of Work and Rest Pattern for Personnel of Transport Companies in Ukraine: Peacetime and Specifics of Wartime

Abstract

The article substantiates the relationship between human working capacity and the work and rest pattern of the personnel of transport enterprises. The specifics of the legal regulation of the work and rest pattern of employees of air, road, rail and water transport enterprises are considered in accordance with the norms of the legislation of Ukraine and some conventions of the International Labour Organization. The authors make conclusions about the need to study the experience of European countries regarding the regulation of the working time and rest time of transport workers according to: different modes of transport; intensifying the process of ratification by Ukraine of international agreements on regulation of the work and rest patterns; strengthening the responsibility of employers for non-compliance with the requirements of legal norms regarding the working time and rest time of employees; cooperation of employers, trade unions and state authorities in the development of program provisions and effective mechanisms for the implementation of defined norms for the protection of socio-economic and labour rights of employees at transport enterprises; revising the work and rest pattern of transport sector workers in accordance with the conditions of martial law; legal recognition of higher social guarantees for carriers working in front-line zones and combat zones.

У статті обґрунтовано взаємозв’язок працездатності людини з режимом праці та відпочинку персоналу транспортних підприємств. Розглянуто особливості правового регулювання режиму праці та відпочинку працівників підприємств авіаційного, автомобільного, залізничного та водного транспорту відповідно до норм законодавства України та деяких конвенцій Міжнародної організації праці. Автори роблять висновки про необхідність вивчення досвіду європейських країн щодо регулювання робочого часу та часу відпочинку працівників транспорту за: різними видами транспорту; активізація процесу ратифікації Україною міжнародних договорів щодо регулювання режимів праці та відпочинку; посилення відповідальності роботодавців за недотримання вимог правових норм щодо робочого часу та часу відпочинку працівників; співпраця роботодавців, профспілок та органів державної влади у розробці програмних положень та дієвих механізмів реалізації визначених норм захисту соціально-економічних і трудових прав працівників на транспортних підприємствах; перегляд режиму праці та відпочинку працівників транспорту відповідно до умов воєнного стану; законодавче визнання підвищених соціальних гарантій для перевізників, які працюють у прифронтовій зоні та зоні бойових дій.