Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/63547
Title: Система комплексування сигналів вимірювачів курсу БПЛА
Authors: Сліпченко, Олексій Ігорович
Keywords: кваліфікаційна робота
БПЛА
обробка сигналів
фільтрація даних
система комплексування сигналів
інтеграція сенсорів
послідовність сигналів
Issue Date: 27-Dec-2023
Publisher: Національний авіаційний університет
Citation: Сліпченко О.І. Система комплексування сигналів вимірювачів курсу БПЛА. - Кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня Магістр за спеціальністю 151 Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології. - Національний авіаційний університет. - Київ, 2023. - 116 с.
Abstract: На сьогоднішній день запропоновано ряд варіантів інтеграції датчиків первинної інформації в єдину навігаційну систему. Найбільш поширеним і перспективним напрямком є об'єднання інформації від мікроелектромеханічних (МЕМС) інерціальних датчиків та супутникових навігаційних систем (СНС). Існують варіанти доповнення таких систем геомагнітними датчиками та різними датчиками кутової орієнтації - від додаткових ГНСС до різноманітних оптичних пристроїв. Ще однією цікавою розробкою є використання зображень з бортових відеокамер для стабілізації мікро БПЛА. Однак у відкритих джерелах немає інформації про можливість поєднання цих двох систем. Тому розробка систем навігації та орієнтації на основі оптичних приладів є дуже цікавим та актуальним напрямком досліджень.Безпілотні авіаційні системи (БПЛА) використовуються на всіх рівнях, від тактичного до стратегічного, і є деякі сфери застосування, де БПЛА не мають альтернативи пілотованим літальним апаратам. Приклади включають ближню розвідку, особливо корисну на нижчому тактичному рівні в міських умовах, і довготривале (один або більше днів) спостереження за великими територіями за тисячі кілометрів від бази для оперативної і стратегічної розвідки. На жаль, існуючі класифікації і термінологія більше не відображають реальний стан ринку БПЛА і призводять до плутанини. З цієї причини багато країн запровадили власну термінологію і класифікацію в цій галузі. Наприклад, у 2005 році в США був прийнятий документ "Перспективи розвитку дистанційно пілотованих і безпілотних літальних апаратів з точки зору ВПС США", і серед завдань, поставлених Міністерством оборони перед розробниками безпілотних систем, є завдання створення термінології для цієї галузі. Документ описує сферу технологічного розвитку та інтеграції в авіації, яка останніми роками набирає обертів: Найважливішими перевагами БПЛА є передові технології електроніки, що використовуються у виробництві обладнання цих систем, та можливість використання апаратів у складних умовах. Однак більшість сучасних технологічних систем продовжують орієнтуватися на людину як ключову ланку в управлінні ними. Це призводить до виникнення нерозв'язних протиріч, що вимагають повного перегляду ідеології, на якій побудовані такі системи, і переоцінки ролі людини в системі. Особливо гостро такі протиріччя проявляються в людино-машинних системах, де функція управління виконується в екстремальних умовах, коли людина досягає межі своїх фізіологічних можливостей. Одним із шляхів виходу з цієї ситуації є перехід до використання систем, які мінімізують негативний вплив людського фактору. Це безпілотні авіаційні системи, класифікація яких розглядається в цій статті.
Description: Робота публікується згідно наказу Ректора НАУ від 27.05.2021 р. №311/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти в репозиторії університету". Керівник роботи: к.т.н., доцент кафедри аерокосмічних систем управління, Безкоровайний Юрій Миколайович.
URI: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/63547
Appears in Collections:Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти кафедри аерокосмічних систем управління

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
ФАЕТ 2023 151 Сліпченко Олексій Ігорович.pdfкваліфікаційна робота з пояснювальною запискою817.92 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.