Методи та засоби для функційного програмування мікроконтролерів

Abstract

На сьогоднішній стадії розвитку соціуму комп’ютерні технології є невід’ємним атрибутом швидкого зростання актуальності галузей науки, які пов’язані з математичним проектуванням явищ та процесів. Наразі важливе місце в автоматизаційних процесах належить системам дистанційного керування (СДК), які дозволяють за допомогою засобів штучного інтелекту здійснювати контроль за різноманітними пристроями. Такими засобами програмування є мікроконтролери (МК), з яких складається велика кількість сучасної побутової та виробничо-промислової електронної техніки. Звичайний мікроконтролер представляє собою мікросхему для керування електронними пристроями будь-якої архітектури та складності виконання. За своєю архітектурою МК - це однокристальний цифровий обчислювальний пристрій, що може мати на одному кристалі функціонал процесора – обчислювального модуля, різних допоміжних переферійних пристроїв, наприклад, таких як універсальні цифрові порти , вводу-виводу інформації, різні інтерфейси комунікації такі як UART, USB, Ethernet , різні запам’ятовуючі пристрої. Слід зауважити, що такого набору компонентів цілком достатньо для виконання задач простого – середнього рівня складності.