Особливості використання земельоздоровчого призначення (на прикладі санаторного комплексу «Моршинський»)

Abstract

На сьогоднішній день одним з суттєвих питань перспективного розвитку країни у післявоєнний період, є збереження мережі земель рекреаційного та оздоровчого призначення, яким приділялась завжди особлива увага на урядовому рівні. Адже саме охоронні земліоздоровчого призначеннявключають в себе мережу курортно-санаторних зон з розвиненою інфраструктурою на землях оздоровчого призначення, які можуть бути за прямим призначенням для реабілітації поранених бійців, для психологічної та посттравматичної реабілітації пересічних громадян України. Основним фактором віднесення земельних ділянок до земель зазначеної категорії є наявність унікальних природних лікувальних властивостей. Так, курортними і лікувально-оздоровчими зонами визнаються території, які мають виражені природні лікувальні фактори: мінеральні джерела, кліматичні та інші умови, сприятливі для лікування і оздоровлення людей. Цінність земель оздоровчого призначення обумовлюється їх придатністю для відпочинку та оздоровлення населення з використанням цілющих ресурсів, та характеризується відсутністю факторів, які можуть негативно впливати на здоров’я людини.