Енергозбереження в біоочистці стічних вод

Abstract

Однією із найактуальніших проблем сучасного суспільства є організація раціонального енергоспоживання в біоочистці стічних вод на виробничих підприємствах з мінімальним негативним впливом на навколишнє середовище. Питанням енергоефективності приділяється важливе значення, які одночасно сприяють досягненню трьох основних цілей: підвищенню енергетичної безпеки; зниженню шкідливої екологічної дії; підвищенню конкурентоспроможності підприємств. Біоочистка стічних вод являє собою руйнування або видалення з них певних забруднюючих речовин, для повторного використання води та створення її прийнятного впливу на навколишнє середовище. За даним методом станції очищення на виробничих підприємствах здебільшого оснащені потужною системою аеротенків, принцип дії яких ґрунтується на здатності мікроорганізмів використовувати забруднення стічних вод в якості продуктів харчування, отримуючи енергію для життєдіяльності та моделюючий матеріал для свого відновлення, так і відбувається очищення стічних вод [2,3]. Процес активного мулу починається з аеротенка, де повітря вводять у стічні води для подальшої аерації мулової суміші. Далі йде відстійник, щоб біологічні флокули могли осісти, таким чином відокремлюючи мул від очищеної води. Частина відпрацьованого осаду переробляється в аеротенк, а решта відходів видаляється для подальшої обробки та остаточної утилізації [1]. Дана технологія очищення є енерговитратною саме за рахунок аерації мулової суміші – становить 70% всієї електроенергії системи біоочистки. Електроенергію можна зберегти шляхом технологічної модернізації виробничого підприємства, покращення роботи та технічного обслуговування, зміни поведінки та дій користувачів за допомогою їх профілювання, моніторингу пристроїв, перенесення навантаження на непікові години та надання рекомендацій щодо енергозбереження.