Можливості відновлення довкілля України у воєнний та післявоєнний період

Abstract

Війни та збройні конфлікти змінюють все. Нівелюючи численні досягнення цивілізації, вони опускають суспільство, уражене війною, на той рівень розвитку людства, де основним завданням є не процвітання, а виживання. Збройний конфлікт руйнує життя, засоби до існування та породжує хаос. Горизонт планування у часи воєного стану, а подекуди і в період післявоєнного відновлення, зі стратегічного перетворюється на тактичний. А основним його завданням є забезпечення захисту та продовольчої безпеки населення. Основним недоліком такого планування є неврахування ним довгострокових наслідків для вже вражених війною цивільного населення і довкілля. Останнє – є мовчазною жертвою війни. Через військові дії повітря, вода та ґрунти України зазнають забруднення. Шкоди зазнають види та оселища, втрачається біорізноманіття та нівелюються досягнення зі збереження природи. На усунення наслідків війни для довкілля можуть знадобитися роки та навіть десятиліття. Внаслідок вибухів, пожеж та руйнування будівель у довкілля потрапляють важкі метали, токсичні гази та тверді частки. Після завершення активних бойових дій на таких територіях існує підвищений ризик загорань та розповсюдження вогню через значну кількість залишених боєприпасів і можливу їх детонацію. А заміновані території унеможливлюють здійснення заходів із пожежогасіння. Також в умовах окопної війни відбувається активна вирубка лісу обома сторонами для облаштування оборонних позицій. І хоча масштаби такої лісозаготівлі на порядок менші, ніж традиційна лісозаготівля, значну шкоду довкіллю можуть завдати такі оборонні рубки в межах охоронюваних природних лісів, особливо старовікових, це тягне за собою і значні збитки та екосистемі у цілому.