Сталий розвиток авіаційної інфраструктури України, том 1

Permanent URI for this collectionhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/58987

News

Авторський колектив: Карпов Віктор Васильович, д. іст. н., ORCID: 0000-0002-3446-9187; Агєєва Галина Миколаївна, к. т. н., с. н. с., ORCID: 0000-0001-9376-8753; Барабаш Марія Сергіївна, д. т. н., професор, ORCID: 0000-0003-2157-521X; Башта Олена Трифонівна, к. т. н., професор, ORCID: 0000-0002-3446-9187; Беленок Вадим Юрійович, к. ф.-м. н., ORCID: 0000-0001-5357-7493; Бойко Олена Леонідівна, ORCID: 0000-0001-8654-9392; Гнатюк Лілія Романівна, к. арх., доцент, ORCID: 0000-0001-5853-9429; Єлісєєв Ігор Анатолійович, ORCID: 0000-0002-3677-2072; Єрмак Олексій Тимофійович, ORCID: 0009-0003-3773-3689; Жидкова Тетяна Володимирівна, к. т. н., ОRCID: 0000-0001-7903-7073; Іщенко Наталія Федорівна, PhD з економіки, доцент, ORCID: 0000-0002-3745-9742; Калашнікова Вікторія Василівна., к. т. н., доцент, ORCID: 0000-0002-4380-0927; Кравченко Анастасія Сергіївна, ORCID: 0000-0002-3401-9864; Крячок Сергій Дмитрович, к. т. н., доцент, ORCID: 0000-0001-5633-1501; Луценко Анна Олегівна, ORCID: 0000-0003-2650-3258; Малік Тетяна Миколаївна, к. т. н., ORCID: 0000-0002-1362-8433; Мельник Марія В’ячеславівна, ORCID: 0000-0003-3000-2544; Новік Ганна Володимирівна, ORCID: 0000-0003-4027-5079; Пилипенко Наталія Андріївна, ORCID: 0000-0001-9190-7377; Родченко Олександр Васильович, к. т. н., доцент, ORCID: 0000-0001-7703-4936; Сідорова Марія-Юлія Андріївна, ORCID: 0000-0002-4224-0331; Сідорова Олена Ігорівна, ORCID: 0000-0002-4611-2150; Скрипник Лілія Русланівна, PhD з економіки, ORCID: 0000-0001-7349-9496; Степанчук Олександр Васильович, д. т. н., професор, ORCID: 0000-0002-2822-3471; Стецюк Михайло Петрович, PhD з економіки, доцент, ORCID: 0000-0003-2826-2988; Триколенко Софія Тарасівна, к. мистецтвознавства, ORCID: 0000-0003-2766-8345; Трошкіна Олена Анатоліївна, к. арх., доцент, ORCID: 0000-0002-0597-9700; Чепурна Світлана Миколаївна, к. т. н., ОRCID: 0000-0002-1991-7391; Чернявський Володимир Георгійович, д. арх., професор, ORCID: 0000-0001-5901-4480.

Browse

Now showing 1 - 20 of 21

Підготовка інженерів аеродромної служби у Національному авіаційному університеті: історія та сучасність
(Liha-Pres, 2023-06) Карпов, Віктор Васильович; Karpov, V.
Розглядається генеза наукової та освітньої школи підготовки фахівців з проєктування, будівництва та експлуатації аеродромів у Національному авіаційному університеті. Розкрито історичні періоди становлення та розвитку освітніх технологій та освітнього менеджменту. Зазначено, що підготовка фахівців з проєктування, будівництва та експлуатації аеродромів та наземних споруд, до числа яких входять і аеропорти, започаткована в Націо- нальному авіаційному університеті у 1933 році. Стрімкий розвиток цивільної авіації у повоєнний період обумовив створення факультету аеропортів у 1968 році у складі університету. У цей період освітня та наукова діяльність факультету характеризується утворенням цілісної моделі освітньої підготовки фахівців наземного обслуговування цивільної авіації та експлуатації аеродромів. Під впливом ринкових умов соціально-економічного розвитку держави з 2002 року починається період трансформацій та пошуків моделі освітньої діяльності, що завершується створенням у 2018 році факультету архітектури, будівництва та дизайну, значним спадом інтересу вступників до освітньої підготовки за програмою експлуатації аеро- дромів. З 2021 року відбувається пошук балансу між спеціальностями факультету і зміна пріоритетів освітньої підготовки на користь відновлення ролі Національного авіаційного університету у розвитку аеродромного будівництва та експлуатації аеродромів.
Трифон Башта. Сходинки життя
(Liha-Pres, 2023-06) Башта, О. Т.; Bashta, O.
В статті показано основні етапи життя всесвітньо відомого українського вченого, засновника вітчизняної наукової школи промислової гідравліки Башти Т. М. (1904-1987).
Будівництво та експлуатація будівель і споруд аеропортів: освітній акцент
(Liha-Pres, 2023-06) Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna
Актуальність. Масштабний військовий урбіцид 2022-2023 років на території України призвів до суттєвих руйнувань та пошкоджень аеродромів та інфраструктури декількох аеропортів, серед яких Гостомель, Вінниця, Миколаїв та ін. Були зруйновані й складові інфраструктури, збудовані або відремонтовані в рамках реалізації програми «Велике будівництво» (2021-2022 роки). Нагальні проблеми відбудови та відновлення інфраструктури авіаційного транспорту потребують вивчення світових та вітчизняних практик, зокрема, повоєнних періодів, стосовно створення та удосконалення систем забезпечення надійності та безпеки об’єктів різного призначення; визначення експлуатаційної придатності складових аеродромних та аеропортових комплексів; організації навчального процесу та підготовки відповідних фахівців для авіаційної галузі закладами вищої освіти, зокрема Національним авіаційним університетом (НАУ), створеним у 1933 році. Методи дослідження – вивчення літературних джерел, проєктних та фотографічних матеріалів; опрацювання відомостей із історії кафедри будівель і споруд аеропортів; узагальнення особистого досвіду навчання за спеціальностями 1213 «Будівництво аеродромів», 05.22.15 – аеропорти та наземне обладнання (аспірантура); системний підхід до вивчення освітньої діяльності як комплексу, основними складовими якого є навчальний, науковий та виховний процеси. Основні результати. Подані матеріали про передумови виникнення проблеми науково-технічного супроводу будівель і споруд аеропортів на етапах життєвого циклу та шляхи їх розв’язання; основні етапи організації навчального процесу та підготовки спеціалістів з наземного забезпечення функціонування цивільної авіації у закладах вищої освіти України впродовж ХХ століття. Наведені результати досліджень особливостей організації навчального процесу факультетом аеропортів Національного авіаційного університету впродовж 1970-2001 років, зокрема кафедрою будівель і споруд аеропортів. Остання забезпечувала теоретичну та практичну підготовку здобувачів вищої освіти у напрямку будівництва та технічної експлуатації будівель і споруд аеропортів. Подані матеріали про кадровий склад кафедри, навчальні дисципліни, тематику та особливості виконання дипломних проєктів, тощо. Висвітлена проблематика наукових, науково-дослідницьких робіт кафедри, результати виконання яких покладені в основу галузевих нормативних документів, винесені у складі дисертацій на захист, тощо. Практична значущість. Отримані результати можуть бути використані при формуванні відповідних освітньо-професійних програм, робочих програм навчальних дисциплін, планів науково-дослідних робіт; при розв’язанні проблем кадрового забезпечення відповідних структурних підрозділів аеропортів, галузевих науково-дослідних, проєктно-вишукувальних, будівельно-монтажних та експлуатаційних організацій.
Сучасний стан топографо-геодезичного забезпечення аеропортів в Україні
(Liha-Pres, 2023-06) Крячок, С. Д.; Kryachok, S. D.; Малік, Т. М.; Malik, T. N.; Беленок, В. Ю.; Belenok, V. Yu. .; Бойко, О. Л.; Boiko, O. L.
Розглянуто публікації та нормативні документи, які стосуються всього комплексу топографо-геодезичного забезпечення аеропортів в Україні: проектування, будівництва, експлуатації, ремонту та реконструкції. Наведено склад традиційних топографо-геодезичних робіт та їх кількісні характеристики. Розглянуто застосування передових технологій: аерознімання території аеропорту з використанням безпілотних літальних апаратів, лідарного знімання висотних перешкод на приаеродромній території, спостереження за осіданнями та деформаціями споруд аеропорту ефективним з використанням роботизованих комплексів на основі електронних тахеометрів та комп’ютерного опрацювання даних. Для забезпечення вихідним картографічним матеріалом заходів з ремонту і реконструкції споруд аеропорту запропоновано використовувати наземне лазерне сканування. За результатами патентного пошуку виявлено перспективні розробки стосовно роботизованих систем моніторингу твердих аеродромних покриттів та універсальної системи моніторингу деформацій споруд аеропорту в реальному часі. Запропоновано для реалізації концептуальну модель структури геоінформаційної системи адміністративно-економічного управління регіональними аеропортами з урахуванням вимог світового і національного досвіду, міжнародних та національних стандартів, сучасної технології збору геопросторових даних.
Параметричне проєктування середовища аеропортів
(Liha-Pres, 2023-06) Луценко, А. О.; Гнатюк, Л. Р.; Lutsenko, A. O.; Gnatiuk, Liliia
В даному матеріалі представлені параметричне середовище аеро- портів, об’єднані вірністю традиції та місцевої культури країн які вони представляють. Аеропорт візитна картка країни чи її регі- онів саме з моменту прибуття пасажира до аеропорту і почина- ється сприйняття іншої країни, іншої культури. Одночасно сучасні, та традиційні, у тому сенсі, що вони не жертвують ні колоритом своєї культури, ні ефективністю, до якої прагнуть сучасні аеропорти. Термінали аеропортів часто перебудовуються відповідно до техно- логічного прогресу, а також змін у стандартах. Постійно зростаюча авіаційна промисловість вимагає, щоб термінали аеропортів плану- валися, проєктувалися та будувалися таким чином, щоб забез- печити гнучкі умови експлуатації. Під час створення дизайну або реорганізації простору терміналу головним завданням є створення безпечного та вільного середовища яке убезпечує пасажирів від стресу. Основні вимоги та технології зосереджені на уникненні черг і скупчення людей, мінімізації тактильної взаємодії пасажирів з персоналом і поверхнями. Одним із ключових трендів сучасних аеро- портів є впровадження безконтактних і біометричних технологій, автономних роботів, автоматизованої дезінфекції.
Конструктивні рішення аеровокзалів та залізничних вокзалів світу
(Liha-Pres, 2023-06) Мельник, М. В.; Melnyk, М.
Розвиток системи повітряного та наземного транспорту даль- нього сполучення стає не лише необхідною умовою реалізації іннова- ційних методів проєктування, але й чинником підвищення якості життя населення та конкурентоспроможності національної еконо- міки, особливо в умовах післявоєнного часу. Аеропорти та вокзали є не лише стратегічно а і соціально значимими об’єктами, тому важливо враховувати досвід інших країн при проєктуванні та будів- ництві задля кращого результату. Розвиток будівництва аеропортів тісно пов’язаний з розвитком авіаційної галузі в цілому. Не дивлячись на те, що авіація вважається порівняио молодою галуззю промисловості, функціонування аеро- портів є одним з найстрімкіших і прогресивніших напрямів сучас- ності, особливо з точки зору конструктивних рішень будівель. Діючі аеропорти України суттєво відстають за технічним оснащенням від міжнародного рівня і потребують реконструкції. Лише 1 об’єкт — міжнародний аеропорт «Бориспіль» — вклю- чено до Державної програми економічного та соціального розвитку України. Тому важливим є вивчення та аналіз досвіду інших країн задля вдалого проєктування та реконструкції об’єктів інфраструк- тури. Не менш важливими є і залізничні вокзали, які є одним з найпро- стіших способів дістатись до місця призначення. Важливо, коли такі об’єкти є не лише способом дістатися з одного міста в інше, або ж з однієї країни в іншу, а й візитівкою міста, туристично прива- бливими. У статті розглядаються приклади конструктивних рішень аеро- вокзалів та залізничних вокзалів світу. У сучасній архітектурі аеро- вокзалів та залізничних вокзалів використано багато цікавих і одно- часно складних конструктивних рішень. Аеровокзали та залізничні вокзали є найбільшими пунктами інфраструктури мегаполісу. Саме на прикладах цих громадських об’єктів можна дослідити тенденції конструктивних рішень. Тому важливо вивчати і аналізувати сучасні рішення в світі задля досвіду та використання під час майбутньої відбудови країни. Визначено, основні тенденції використання типів конструкцій для цих об’єктів.
Теоретичні основи проєктування пасажирських авіатерміналів в рамках стратегії сталого розвитку
(Liha-Pres, 2023-06) Родченко, О. В.; Єрмак, О. Т.; Rodchenko, O. V.; Yermak, O. T.
Будівництво нових пасажирських авіатерміналів, реконструкція або розширення вже існуючих повинно відбуватися зі зменшенням впливу на навколишнє середовище з урахуванням стратегії сталого розвитку та екологічного, соціального і економічного аспектів рекомендованих Глобальною системою сертифікації LEED. Будівельний сектор починає усвідомлювати, що стійкість є ключовим фактором, і технології відіграють важливу роль у сприянні досягненню Цілей сталого розвитку. Будівельне інформаційне моделювання (BIM) може допомогти досягти всіх Цілей сталого розвитку. ВІМ може вражати продуктивністю. В першу чергу BIM реалізує цю перевагу через свою здатність сприяти комунікації та координації, виявляти помилки та зменшувати витрати. Цифрова модель будівлі пасажирського авіатерміналу містить не лише геометричні дані, але й усі енергетичні дані та інформацію, як тип ізоляції, непрозорі огороджувальні конструкції, засклені конструкції, джерела енергії, кліматичні дані, аспекти опалення, охолодження та вентиляції. У цьому випадку інженери можуть працювати з реальною енергетичною моделлю будівлі ВЕМ. Проєктування, будівництво та експлуатація пасажирських авіатерміналів повинні відбуватися відповідно до проєктних вимірів стійких терміналів, необхідно впроваджувати сучасні технологічні розробки, такі як, інтелектуальні системи, ВІМ-технології, екологічні та відновлювальні будівельні матеріали, альтернативні джерела енергії.
Дослідження активізації зсувних процесів на урбанізованих територіях
(Liha-Pres, 2023-06) Жидкова, Т. В.; Чепурна, С. М.; Zhydkova, T.; Chepurna, S.
Структура містобудівного процесу складається з кількох етапів комплексної оцінки території, першим з яких є дослідження поєднання природних умов території, як найважливішого містобудівного фактора у процесі містобудівного проєктування. Оцінка ймовірності прояву небезпечних явищ природного характеру, а саме карсту, зсувів, осідання лесових ґрунтів, високий рівень ґрунтових вод, обмежує використання території для містобудування й вимагає додаткових інженерних заходів. У результаті містобудівної діяльності рельєф, території піддається техногенним перетворенням, що веде до різкої активізації геологічних процесів й прояви техногенного карсту, осідання і провалів поверхні, суфозійних процесів, зсувів, утворення яруг, підтоплення території, зниження або підвищення ерозії верхніх шарів ґрунту. Одним з найбільш розповсюджених небезпечних процесів на території міських агломерацій є зсуви. На території України розповсюджені нестійкі породи ґрунтів, які під дією навантаження при замочуванні зазнають вертикальної деформації, що, сприяє розвитку зсувних процесів. Активізації зсувного процесу на території міст через техногенні фактори зафіксована, на території переважної більшості населених міст України. Наслідком зсувів на міських територіях є руйнування забудови, транспортної та інженерної інфраструктури, а також травмування та загибель людей. В статті наведено приклади розвитку зсувних процесів на міській території через зміну природного рельєфу й порушення водотривких порід під час планування території, недотримання вимог інженерного захисту, будівництво з порушенням будівельних норм, витоків з водогінних мереж під час експлуатаційних навантажень, додаткове навантаження на схил через забудову; вібраційний вплив транспортних засобів. На сьогодні генеральними планами міст передбачено низку заходів з попередження та захисту від зсувних процесів, зокрема розробку Генеральної схеми протизсувних заходів території м. Києва, програми інженерного захисту території від зсувів та проведення протизсувних робіт на зсувонебезпечних ділянках. Проведене дослідження показало, що техногенні зсуви на урбанізованих територіях відбуваються найчастіше саме під час експлуатаційних навантажень. Отже всі передбачені генеральними планами міст заходи є неефективними без постійно діючого моніторингу небезпечних ділянок, як до початку будівництва, так і протягом усього періоду експлуатації об’єктів.
Інновації при будівництві автомобільних доріг в контексті раціонально використання земель автомобільного транспорту
(Liha-Pres, 2023-06) Іщенко, Н. Ф.; Ishchenko, N. F.; Скрипник, Л. Р.; Skrypnyk, L. R.; Стецюк, М. П.; Stetsyuk, M. P.
Розглянуто землекористування автомобільних доріг, та їх функціонування під час воєнного стану. На підставі проведених досліджень та вивчення зарубіжного досвіду, сформовано основні напрями планування та використання земель транспорту, а саме: комплексне планування землекористування землями під автомобільними дорогами, розробка методів аналізу їх використання, формування стратегії щодо мінімізації наслідків використання цих земель. Доведено доцільність впровадження моделі «передбачати та надавати», яка є дієвою щодо розвитку саме регіонів і дасть можливість територіальним громадам самим регулювати розвиток регіону, створюючи численні органи, котрі приймають рішення щодо його функціонування як єдиного цілого з різних соціальних, транспортних та екологічних перспектив. Розглянуто теоретичні й практичні аспекти будівництва та реконструкції автомобільних доріг також розроблено механізм надання земель для резервування під їх будівництво та реконструкцію, який включає п’ять етапів. Проаналізовано основні проблеми резервування земель для будівництва автомобільних доріг. Сформовано структуру загальних витрат за користування земель при будівництві нових, реконструкції існуючих та експлуатації автомобільних доріг, які несе інвестор. Запропоновано механізм, що упорядкує економічні, організаційні, правові правила та норми землекористування автомобільного транспорту, що є базисом економічного механізму та визначає магістральний напрям їх розвитку та забезпечить економічно обґрунтоване використання земель саме під автомобільними дорогами.
Питання опору прогресуючому руйнуванню несучих систем у ПК ЛІРА-САПР
(Liha-Pres, 2023-06) Барабаш, М. С.; Barabash, M. S.
Стаття присвячена опису розрахунково-конструктивних методів, що застосовуються при проектуванні для уникнення прогресуючого обвалення будівель та споруд у разі екстремальних впливів. Описано три напрямки, які дозволяють уникнути процесу розвитку локальної руйнації до глобальної. Також обґрунтовано концепцію, реалізовану в програмному комплексі ЛІРА-САПР, спрямовану на автоматизацію розрахунку на прогресуюче обвалення у квазістатичній та динамічній постановках, що включають лінійний та нелінійний розрахунок з урахуванням коефіцієнта динамічності. Мета розрахунку є проектування споруд різного призначення, які крім безаварійного виконання функцій протягом заданого терміну експлуатації, у разі аварії через природні та техногенні явища (дефектів у технології виробництва, вибухів, ударів), а також інших причин, не передбачених умовами нормальної експлуатації, завдавали б мінімальних збитків людям та навколишньому середовищу. Для забезпечення нерозповсюдження локального пошкодження та перетворення його на глобальне можливо виділити три напрямки: зниження рівня «ризику», збільшення ступеня статичної невизначеності системи, розрахунково-конструктивні «відповіді» на можливі ушкодження.
Війна очима українських митців – знакові образи і новітня символіка
(Liha-Pres, 2023-06) Триколенко, С. Т.; Єлісєєв, І. А.; Trykolenko, S.; Yeliseev, I.
Дана стаття пропонує розглянути вплив воєнних подій на розвиток українського мистецтва. Основний акцент зроблено на різновидах образотворчого мистецтва – станковому живописі, графіці, ІТ мистецтві; а також ювелірному та декоративно-ужитковому мистецтві. Саме вони зазнають найбільшого впливу, і, водночас, формують бачення світом поді в Україні шляхом характерних образів, форм. Нові художні форми та здатність до тиражування творів мистецтва завдяки сучасним інформаційним технологіям швидко набувають обертів, розширюючи ареал впливу української культури. Особисті переживання митців знаходять виявлення у їхніх роботах, авторські рефлексії постають перед глядачами у певних іпостасях. Ми аналізуємо вплив масової культури на мистецтво і навпаки – образи, що постають на тлі масової культури. Формотворення нового мистецтва на тлі новітнього бачення виливається у втіленні популярних знакових символів, які в натуралістичному чи філософсько-метафоричному вигляді представляють впізнавані образи сучасного українського буття: жахів війни, героїчного спротиву, міжнародної підтримки, надії на відродження та покарання злочинців. Розглядається перехід у категорію мистецького натхнення популярних мемів, карикатур та просто розхожих фраз.
Імплементація світового досвіду побудови екоміст як модель післявоєнного відновлення українських міст
(Liha-Pres, 2023-06) Пилипенко, Н. А.; Pylypenko, N.
Післявоєнна відбудова міст України з залученням світового досвіду побудови екоміст на засадах сталого розвитку, як один з головних факторів розвитку країни. Основні проблеми міст пов’язані зі станом міського навколишнього середовища — забруднення повітря, шум, забруднення води, транспортні проблеми, інтенсивна урбанізація тощо. Місто майбутнього — це екологічне місто, яке живе в гармонії з природою. Необхідність збалансованого розвитку міст наголошують вже не лише науковці та екологічні активісти, а й уряди країн, органи місцевого самоврядування та мерії великих міст, що намагаються залучити інвестиції на проекти побудови еко-міст. Відмінності полягають у виборі джерел відновлюваної енергії, що найкраще відповідають конкретній місцевості та кліматичним умовам. Натомість спільними рисами є розуміння необхідності: вироблення «чистої енергії»; раціонального використання всіх, необхідних для життєдіяльності міста ресурсів (води, повітря, енергії, продуктів харчування тощо); розвитку «екологічного транспорту » (електричний транспорт, велотранспорт) та максимального використання громадського транспорту; збереження та розбудови парків і «зелених зон» у містах; екологічна освіта й промоція збалансованого природокористування та стилю життя; побудови нових будинків за стандартами «пасивного» будівництва та переобладнання старих будинків на «енергозаощадливі».
Сакральний простір в просторовій організації аеропортів
(Liha-Pres, 2023-06) Гнатюк, Л. Р.; Gnatiuk, L.
У цій публікації подано огляд відповідних міркувань щодо формування сакрального ядра в просторовому середовищі аеропортових комплексів. Багатство можливостей для включення сакральних елементів у планування, проєктування, будівництво, експлуатацію, обслуговування, реконструкцію та загальну організацію аеропортів представлено. Цей матеріал містить лише основні міркування, які використовуються аеропортами і які, можливо, необхідно буде включити при розробці подальших проєктів. Представлено завдання, які вирішують соціальні служби незалежно від релігії, переконань чи національностей. Узагальнено досвід сучасних аеропортів щодо організації безпечного простору, де люди можуть заспокоїтися, розповісти свою історію, зібратися з думками та просто помовчати. Виокремлено організацію поліконфесійного, міжконфесійного та неконфесійного простору в загальній системі аеровокзальних комплексів. Визначено застосування елементів комунікативного дизайну, які використовуються для розпізнавання сакральної зони в загальному просторі аеровокзальних комплексів. Надано огляд нових тенденцій і проблем планування, а також визначено та обговорено декілька моделей регулювання простору аеропорту щодо цілей сталого розвитку. Виявлено проблему розширення аеропортів, яке призвело до епічних політичних баталій у різних контекстах, і його наслідки для моделей розвитку міст, керованих аеропортами. Огляд керується концепцією сталого аеропортового регіону. Дослідницькі матеріали, що містяться в цьому документі, також можуть бути використані як посилання або як керівні принципи, за допомогою яких проєкт може прагнути відповідати високим стандартам, мінімізуючи вплив на навколишнє середовище.
Особливості модернізації автовокзалів у мегаполісах
(Liha-Pres, 2023-06) Кравченко, А. С.; Kravchenko, А.
У статті розглядаються проблеми у дизайні автовокзалу та його модернізації. Визначено, що урбанізація стала головним фактором соціально-економічного розвитку суспільства у минулому столітті. Збільшення населення у місті призводить до проблем із забезпе- ченням їхнього нормального життя, серед яких питання міських та міжміських транспортних послуг. Досліджено, що розвиток місь- кого середовища значною мірою залежить від рівня пасажирських перевезень. Будь-яке місто, а тим паче мегаполіс стикається з цією проблемою кожного дня. Завдяки тому, що автовокзали обслуговують велику кількість людей вони відіграють важливу роль в інфраструк- турі міста і мають відповідати сучасним вимогам для комфортного перебування його відвідувачів. Проте реальність на сьогоднішній день показує, що інфраструктура міської пасажиро-транспортної системи розвивається набагато повільніше, ніж попит населення. Більшість автовокзалів побудовано ще за радянських часів, коли пасажиропотік був незначним, тому вони потребують значної модернізації.
Формоутворення металевих виробів в інтер’єрному середовищі
(Liha-Pres, 2023-06) Новік, Г. В.; Novik, H.
В результаті аналізу закономірностей використання металу в дизайні інтер’єру визначені чинники, які впливають на формоутворення металевих виробів і які необхідно враховувати в процесі проектування: функціональний чинник, чинник архітектурно-будівельної ситуації, концептуальний чинник, емоційно-образний чинник, конструкторсько-технологічний, чинник вибору матеріалу, економічний, екологічний чинник. У процесі формоутворення вказані чинники визначають естетичний вплив середовища і знаходяться в постійній динамічній взаємодії. Констатовано, що металеві конструкції, використані як опорні, стають архітектурною домінантою простору завдяки виразним можливостям металу, а формоутворення металу здатне бути стильоутворювальним засобом дизайну інтер’єру. У дизайні металевих виробів технологічні способи виготовлення не тільки регламентують можливості виробничого рішення, але й у багатьох випадках можуть стати передумовою створення виразності образу. Системоутворюючим чинником є чинник про’ктної концепції, яка створюється дизайнером як відповідь на проектне завдання. Визначені особливості формоутворення виробів вторинного використання металу.
Методика оптимізації та оцінки об’ємно-планувальних і дизайнерських рішень елітного житла за критеріями психологічного комфорту
(Liha-Pres, 2023-06) Калашнікова, В. В.; Kalashnikova, V.
Статтю присвячено оптимізації взаємодії в системі «люди- на-житло-середовище» за критеріями психологічного комфорту для елітного житла. Розроблено методику оптимізації об’єм- но-планувальних і дизайнерських рішень елітного житла згідно до вимог психологічного комфорту: сформульовано рекомендації щодо концепції, екологічного та соціального середовища, архітек- турного рішення, дизайну інтер’єру та ландшафтного дизайну та благоустрою території елітного житла для головних та друго- рядних психотипів власників елітного житла, запропоновано алго- ритм проєктування психологічно комфортного елітного житла для кількох співмешканців із різними психотипами. Розроблено методику оцінювання якості міського середовища, зокрема його компонента (елітного житла) за критеріями психологічного комфорту (сфор- мульовано вимоги до системи оцінювання, мету оцінювання, наукові основи методики оцінювання, компоненти методики оцінювання).
Особливості архітектурно-декоративної пластики фасадів історичної забудови кінця ХІХ – початку ХХ ст. м. Києва
(Liha-Pres, 2023-06) Сідорова, М.-Ю. А.; Sidorova, M.-Y.
Робота присвячена проблемі збереження архітектурно-декоративної пластики фасадів забудови кінця ХІХ – початку ХХ ст. в м. Києві. Краса та самобутність міста Києва полягає не лише в унікальному живописному ландшафті, виразних силуетах та витонченій пластиці пам’яток архітектури, але й у оригінальних архітектурних та декоративних деталях фасадів рядової фонової забудови. Ці деталі є невід’ємною складовою міського середовища. Портали, двері, балкони, грати проїздів, піддашшя, декоративні гіпсові міжвіконні та підвіконні вставки, капітелі колон, об’ємна та барильєфна скульптура відрізняються особливою душевністю і доброю іронією. Вони несуть у собі унікальну інформацію історичного, міфологічного та езотеричного характеру. Під час ремонтів та реконструкції такі елементи часто втрачаються, що приводить до руйнації особливої київської атмосфери міського середовища. В архітектурних та декоративних деталях часто закодовані певні символічні послання – «мантри-обереги», із знищенням яких утворюються дірки у енергетичній тканині міста. Тому виявлення таких елементів та збереження їх є надзвичайно важливою задачею. В роботі запропоновано принципи класифікації та розроблено власне класифікацію елементів архітектурно-декоративної пластики фасадів, які найчастіше знищуються під час реконструкції та ремонту будівель, визначено зв'язок композиції архітектурно-декоративної пластики з композиційною структурою фасадів. Проведено композиційний, пропорційний та семантичний аналіз архітектурно-декоративної пластики фасадів забудови кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Особливості просторової композиції у відкритому, напівзакритому та закритому просторі
(Liha-Pres, 2023-06) Сідорова, О. І.; Sidorova, О.
В роботі розглянуті особливості просторової композиції різних видів на основі аналізу робіт студентів НАУ факультету архітектури, будівництва та дизайну. Представлені завдання розроблені в межах дисципліни «Композиція і кольорознавство» для студентів 2 курсу спеціалізації «Дизайн». Завдання, підготовлені на кафедрі дизайну інтер’єру для майбутніх дизайнерів, формують у студентів знання про основні види і типи просторових композицій та особливості їх побудови. Виявлено роль та розташування акцентів у просторових композиціях різних типів. Досліджено як впливає форма плану приміщення на вибір того чи іншого типу просторової композиції. Розглянуто можливості використання асоціативного ряду певних об’ємних форм та площин у створенні об’ємно-просторових і глибинно-просторових композицій. Розроблено основні прийоми побудови просторових композицій. Визначено роль елементів комунікативного дизайну, що використані для виявлення композиційної структури інтер’єру. Матеріали цього дослідження можуть бути використані як основні практичні рекомендації у побудові досконалих просторових композицій, а також у проектуванні інтер’єрів та містобудівних об’єктів у відкритому, напівзакритому та закритому просторах.
Проєктування ландшафтних парків методом кіносценарію
(Liha-Pres, 2023-06) Трошкіна, О. А.; Troshkina, О.
Дана стаття є описом і аналізом застосування методу написання кінематографічного сценарію при проєктуванні паркового простору, а також вона є апробацією методики навчання проектування парку за методом кіносценарію та узагальненням отриманих результатів. Авторка аналізує можливість застосування цього методу у реальному проектуванні існуючого архітектурного середовища міста і порівнює отримані результати із результатами своїх колег із іншого навчального закладу архітектурного профілю при виконанні подібних завдань. У статті доводиться, що саме кінематографічний сценарій, а не театральний найбільше підходить для аналізу архітектурного середовища і написанню сценарію його сприйняття. В основу сценарного методу проєктування парку покладена кінопарадигма Сіда Філда гасло якої «кожної миті глядачу повинно бути цікаво, а що буде далі?», повністю відповідає сучасним вимогам людини-глядача (споживача) до архітектурного середовища, яке сформовано під впливом все зростаючої візуальності і видовищності сучасного міського життя. У відповідності до кіносценарію, який має свої структурні одиниці, територія парку також поділяється на декілька функціональних зон, кожна з яких відповідає кінематографічним елементам. Як і у кінофільмі, кожна частина парку викликає певні емоції, які програмуються проєктувальниками заздалегідь. Здійснити це можна за допомогою маніпулюванням простором і його границями. Авторка припускає, що даний метод кінематографічного сценарію може бути застосованим і при проектуванні архітектурного середовища міста, як нової його частини (міського кварталу, мікрорайону, району) так і при коригуванні вже існуючого історичного середовища.
Особливості та закономірності руху на вулично-дорожній мережі міста
(Liha-Pres, 2023-06) Степанчук, О. В.; Stepanchuk, O.
В основу роботи покладено теоретичні та експериментальні дослідження особливостей та закономірностей транспортного та пішохідного руху на вулично-дорожній мережі міста. У роботі розглянуто та проаналізовано сучасні проблеми міст, що пов’язані з особливостями переміщення його мешканців. На основі проведених експериментальних досліджень було визначено значення швидкості різної забезпеченості для легкового та маршрутного транспорту, що рухається на магістральних вулицях міста Києва. Розглянуто основні підходи щодо організації пішохідного руху на вулично-дорожній мережі міст та основні характеристики пішохідного руху: інтенсивність руху, швидкість руху пішоходу, щільність пішохідного потоку. На основі натурних спорстережень встановлені залежності швидкості транспортного потоку від його щільності, а також залежність інтенсивності руху пішохідних потоків від щільності людського потоку і залежність щільності від швидкості руху пішохідного потоку.

Browse

Recent Submissions