Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/58315
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorСамусь, Олександр Володимирович-
dc.date.accessioned2023-03-09T08:48:04Z-
dc.date.available2023-03-09T08:48:04Z-
dc.date.issued2023-03-07-
dc.identifier.urihttps://er.nau.edu.ua/handle/NAU/58315-
dc.descriptionРобота публікується згідно наказу ректора від 27.05.2021 р. №311/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт вищої освіти в репозиторії НАУ". Керівник дипломної роботи: к.т.н.,доцент кафедри авіоніки, Слободян Олександр Петровичuk_UA
dc.description.abstractНавігаційні польоти сучасних літальних апаратів забезпечуються радіотехнічними та космічними засобами. Проте, їхня безпека пов'язана саме зі світлосигнальним обладнанням, що і визначає його інтенсивний розвиток та вдосконалення за рахунок використання сучасних електронних приладів.Поряд із широким вибором сучасних систем в авіабудуванні в останні роки використовуються лазерні та телевізійні системи, що дозволяють бачити пілоту злітно-посадочну смугу (ЗПС) в умовах обмеженої видимості, а також пристрої, що виводять інформацію з приладів на лобове скло кабіни, на якому відображається, незважаючи на погану видимість, світлосигнальна картина аеродрому, тощо. Голографічний індикатор посадки створює перед льотчиком у кабіні тривимірне зображення аеродрому з ЗПС відповідно до фактичного положення літального апарату щодо ЗПС в даний момент часу. Для нормальної роботи пілотів необхідно, щоб світлосигнальні пристрої створювали достатньо інформативні та сприятливі зовнішні умови (без дискомфорту, з достатнім рівнем освітленості), потрібну кольоровість та переривчастість світлового сигналу. Грунтуючись на вже розроблених положеннях теорії радіолокації, лазерна локація, у свою чергу, стимулювала розвиток нових важливих наукових напрямів, які зробили суттєвий внесок у загальну проблему лідарних систем. У перших роботах, присвячених прийому лазерних сигналів, було показано, що з обробки останніх необхідно синтезувати нові методи та алгоритми. Цей висновок став наслідком кількох причин. Перша, якій одразу було приділено особливу увагу, полягає у значно меншій довжині хвилі зондувального сигналу порівняно з радіолокаційним. Наслідком цього є те, що в процесі прийому значною мірою починають проявлятися ефекти, зумовлені квантовою природою електромагнітних хвиль. Для дослідження та кількісного опису цих ефектів були використані загальні принципи квантової електроніки. З цих позицій було розроблено моделі лазерних локаційних сигналів та проаналізовано вплив квантових ефектів на процес їх реєстрації.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherНаціональний авіаційний університетuk_UA
dc.subjectдипломна роботаuk_UA
dc.subjectлітакuk_UA
dc.subjectавіонікаuk_UA
dc.subjectсистема посадкиuk_UA
dc.subjectлазерuk_UA
dc.subjectрадіомаякuk_UA
dc.subjectглісадаuk_UA
dc.subjectсистема відображенняuk_UA
dc.titleЛазерна курсоглісадна система посадки літакаuk_UA
dc.typeLearning Objectuk_UA
Appears in Collections:Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти кафедри авіоніки

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
ФАЕТ_2022_173_ Самусь О.В..pdfДиплом з пояснювальною запискою3.31 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.