Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/58315
Full metadata record
DC Field | Value | Language |
---|---|---|
dc.contributor.author | Самусь, Олександр Володимирович | - |
dc.date.accessioned | 2023-03-09T08:48:04Z | - |
dc.date.available | 2023-03-09T08:48:04Z | - |
dc.date.issued | 2023-03-07 | - |
dc.identifier.uri | https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/58315 | - |
dc.description | Робота публікується згідно наказу ректора від 27.05.2021 р. №311/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт вищої освіти в репозиторії НАУ". Керівник дипломної роботи: к.т.н.,доцент кафедри авіоніки, Слободян Олександр Петрович | uk_UA |
dc.description.abstract | Навігаційні польоти сучасних літальних апаратів забезпечуються радіотехнічними та космічними засобами. Проте, їхня безпека пов'язана саме зі світлосигнальним обладнанням, що і визначає його інтенсивний розвиток та вдосконалення за рахунок використання сучасних електронних приладів.Поряд із широким вибором сучасних систем в авіабудуванні в останні роки використовуються лазерні та телевізійні системи, що дозволяють бачити пілоту злітно-посадочну смугу (ЗПС) в умовах обмеженої видимості, а також пристрої, що виводять інформацію з приладів на лобове скло кабіни, на якому відображається, незважаючи на погану видимість, світлосигнальна картина аеродрому, тощо. Голографічний індикатор посадки створює перед льотчиком у кабіні тривимірне зображення аеродрому з ЗПС відповідно до фактичного положення літального апарату щодо ЗПС в даний момент часу. Для нормальної роботи пілотів необхідно, щоб світлосигнальні пристрої створювали достатньо інформативні та сприятливі зовнішні умови (без дискомфорту, з достатнім рівнем освітленості), потрібну кольоровість та переривчастість світлового сигналу. Грунтуючись на вже розроблених положеннях теорії радіолокації, лазерна локація, у свою чергу, стимулювала розвиток нових важливих наукових напрямів, які зробили суттєвий внесок у загальну проблему лідарних систем. У перших роботах, присвячених прийому лазерних сигналів, було показано, що з обробки останніх необхідно синтезувати нові методи та алгоритми. Цей висновок став наслідком кількох причин. Перша, якій одразу було приділено особливу увагу, полягає у значно меншій довжині хвилі зондувального сигналу порівняно з радіолокаційним. Наслідком цього є те, що в процесі прийому значною мірою починають проявлятися ефекти, зумовлені квантовою природою електромагнітних хвиль. Для дослідження та кількісного опису цих ефектів були використані загальні принципи квантової електроніки. З цих позицій було розроблено моделі лазерних локаційних сигналів та проаналізовано вплив квантових ефектів на процес їх реєстрації. | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | Національний авіаційний університет | uk_UA |
dc.subject | дипломна робота | uk_UA |
dc.subject | літак | uk_UA |
dc.subject | авіоніка | uk_UA |
dc.subject | система посадки | uk_UA |
dc.subject | лазер | uk_UA |
dc.subject | радіомаяк | uk_UA |
dc.subject | глісада | uk_UA |
dc.subject | система відображення | uk_UA |
dc.title | Лазерна курсоглісадна система посадки літака | uk_UA |
dc.type | Learning Object | uk_UA |
Appears in Collections: | Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти кафедри авіоніки |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
ФАЕТ_2022_173_ Самусь О.В..pdf | Диплом з пояснювальною запискою | 3.31 MB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.