Діагностика авіаційних ГТД з використанням інформаційного потенціалу параметрів, що контролюються

Abstract

Пріоритетним напрямом у сфері підвищення безпеки та регулярності польотів авіаційної техніки (AT) є вдосконалення як структури та логічної організації технічної діагностики, так і її процесів, спрямованих на забезпечення раннього виявлення передвідмовних станів високонавантажених елементів літальних апаратів (ЛА). Безпека використання повітряих суден (ПС) значною мірою визначається надійністю, закладеною при її проектуванні та виробництві, а також ефективністю сучасних методів та засобів діагностики технічного стану ПС. Планер, двигун, функціональні системи ПС схильні до безперервних, якісних змін. Напрямок цих змін визначається другим законом термодинаміки, який стверджує, що впорядковані системи, а до них належать всі технічні пристрої, мають тенденцію самовільно руйнуватися згодом, тобто. втрачати впорядкованість, закладену у яких під час створення. Ця тенденція проявляється при спільній дії чисельних дезорганізаційних факторів, які не можуть бути враховані при проектуванні та виготовленні ПС, тому процеси зміни якості елементів здаються нерегулярними, випадковими, які наслідки - несподіваними. При експлуатації ПС за фактичним технічним станом необхідно знайти шлях, який би давав необхідну ефективність технічного обслуговування (ТО). Одним із таких шляхів є рання діагностика авіаційних ГТД, що дозволяє виявити несправні стани з попередженням. Проте, як показує практика експлуатації, часто важко домогтися «адресності» дефектів, зокрема у такій складній динамічній багатокомпонентній системі, якою є ГТД. Накопичений досвід підтверджує це. Відомі технології контролю, методи математичного моделювання ВМД, напівнатурних випробувань, факторного аналізу, тощо не завжди дають бажаного ефекту. Застосовуються також фізичні методи діагностики, до яких відносяться неруйнівний контроль, трибодіагностика, аналіз продуктів згоряння, діагностика за віброакустичними параметрами, за результатами аналізу термогазодинамічних 10 параметрів тощо. Тут виникає питння – при якому поєднанні методів діагностики можна в короткі терміни «адресно» і достовірно попередити відмову? Це питання досі всебічно не розкрите. І зараз мають місце випадки необґрунтованого знімання двигунів або пропуску дефектів через неправильно поставлений діагноз, що пов’язано з похибками обробки діагностичної інформації або збою в процесі її аналізу (т.зв. людський фактор). До того ж до кінця не розкрито інформаційний потенціал контрольованих параметрів та методів діагностики.