Імплементація міжнародно-правових стандартів щодо захисту прав жінок в європейських країнах

Abstract

Актуальність теми дослідження зумовлена, тим, що не беручи до уваги те, що в сучасному міжнародному праві був створений і затверджений принцип поваги до прав і свобод людини, жіноча стать як одна з найменш соціально захищених груп населення, все ще залишається суб’єктами-об’єктами регулярної різноманітної дискредитації з різних причин, що в свою чергу робить актуальним не тільки міжнародне співробітництво, а й наукові дослідження в цій галузі міжнародного права. В заключному документі Всесвітнього саміту-2005 (Резолюція 60/5 Генеральної Асамблеї ООН) лідери держав світу підтвердили своє бажання досягти ефективного й повного виконання Резолюції 1325 (2000) Ради Безпеки [75]. Була підкреслена необхідність врахування даної проблематики та створення рівних перспектив для активної участі жінок в усіх намірах щодо підтримки миру та заохочення до безпеки і миру, а також підвищення важливості їх ролі у прийнятті рішень на всіх рівнях. Не так давно міжнародне право прав людини зайняло місце однієї з провідних галузей міжнародного права. До кінця 1940-х років більшості правил, гарантій та міжнародних інституцій не існувало. Це стало підставою для появи регіональної мережі стандартів прав людини, що відображає належні обов'язки різних країн, а в деяких ситуаціях і відповідальність інших суб'єктів.