Управління кредитним портфелем підприємства та шляхи його підвищення

Abstract

У ринковій економіці процес кредитування підприємств забезпечує формування додаткових залучених ресурсів для простого і розширеного відтворення. Він підпорядковується певним принципам, що лежать в основі організації економічних відносин із приводу надання кредиту позичальнику банківською установою, і визначають правила поведінки суб’єктів кредитних правовідносин у процесі здійснення кредитних операцій. Найважливішими принципами банківського кредитування є: зворотність, терміновість, цільове використання, платність, забезпеченість. Наведені вище принципи кредитування можуть показатися тривіальними, але тільки на перший погляд, оскільки дотримання останнього принципу, а саме принципу забезпечення кредитів, що складається у відповідності між вартістю забезпечення і заборгованістю по позичці, є основною передумовою для вдалого здійснення кредитної операції для банківської установи і позичальника, але лише в єдності з іншими вищезгаданими принципами. Процеси банківського кредитування свідчать також про викривлення принципу платності, оскільки високий рівень процентної ставки за кредитами банківських установ обмежує платоспроможний попит позичальників. Український досвід становлення національної банківської системи свідчить, що найбільшою його вадою є велика кількість неповернених кредитів, значна частка проблемних кредитів на балансах банківських установ. Імовірність порушення принципів кредитування ще більше зростає в умовах воєнного стану, коли через релокацію підприємств і міграцію населення СГД і наймані працівники втратили звичайні джерела доходів, або знизився їх обсяг, через що погіршилася кредитоспроможність вітчизняних позичальників. Реалізація принципу забезпеченості ускладняється значними руйнуваннями об’єктів рухомого і нерухомого майна, яке могло би бути потенційними об’єктами застави за банківськими кредитами. Управління кредитним портфелем має узгодити цілі, задовольнити вимоги і потреби, як банківської установи, так і його клієнта, відповідати повною мірою своєму призначенню захисту інтересів кредитора, і не наносити шкоди фінансовому і майновому станові і діловій репутації позичальника. Важливо дотримувати принципи кредитування у їх тісному взаємозв’язку, обирати найкращий спосіб забезпечення і ціноутворення за кредитами. Актуальність удосконалення методів управління кредитним портфелем підприємства в умовах ризик-орієнтованого середовищі обумовила вибір теми кваліфікаційної роботи.