Особливості психологічної корекції порушень уваги у дошкільному віці

Abstract

Увага – це дуже важливий елемент розвитку людини, саме вміння концентрувати увагу зумовлює розвиток інших психічних процесів, зокрема пам’ять та мислення. В сучасному світі є багато чинників, які заважають формуванню уваги у дітей. З появленням гаджетів все більше дітей отримують діагноз – СДУ (синдром дефіциту уваги). Сучасні батьки не замислюються, що телефон з його кількістю інформації - це дуже складна іграшка для дитини. Ще не сформована увага дитини просто не може сортирувати ту кількість інформації, яку пропонує телефон. Дитину цікавить кожна картинка, по суті дитина просто не встигає навчитися концентрувати увагу. Існує багато інших причин формування порушень уваги у дітей. Е генетичні передумови, які заважають розвитку уваги. На кінець, дитину просто могли не навчати та не виховувати. Для психологів нового покоління є дуже актуальним вивчати увагу та формувати навички по роботі з порушеннями та розладами уваги. Оцінюючи роль уваги в психічній діяльності, слід згадати слова К. Д. Ушинського про те, що увага є тими дверима, через які проходить все, що входить у душу людини із зовнішнього світу. Загалом над поняттям уваги працювали такі вчені як: А. Ухтомський, у працях В. Джемса, Е. Тітченера, Т. Рібо було сформульовано фундаментальні поняття психології уваги. В. Вундт вивчав ефекти уваги в дослідах з реєстрацією часу реакції на зоровий і слуховий стимули за умови їхнього збігу. У радянській психології проблеми уваги досліджували в межах пропонованих загальнотеоретичних підходів. Найцікавіші ідеї висловили Л. Виготський, П. Гальперін, М. Добринін, О. Леонтьев, С. Рубінштейн, Д. Узнадзе. М. Добринін розглядав увагу як спрямованість і зосередженість свідомості на діяльність з об'єктом. Аналізуючи визначення різних авторів можна викреслити загальне значення уваги – це форма психічної діяльності людини, що виявляється в спрямованості і зосередженості її свідомості на певних об'єктах, які мають постійне або ситуативне значення. Увага не вважається психічним процесом. Це психічний стан особистості, що виявляється в зосередженості на будь-чому. Цей стан характеризує умови протікання будь-якого пізнавального процесу Сучасні інструменти дослідження мозку та нейропсихічних процесів людини дали змогу виділити увагу як більш фізіологічне явище. Важлива роль в регуляції уваги належить скупченню нервових клітин, розміщених в стовбурній частині мозку, які отримали назву ретикулярна формація. Передбачають, що ретикулярна формація являє собою комплекс кількох систем, одна з котрих забезпечує активацію орієнтувального рефлексу, інші - захисного, а треті - харчового. В даний час довільна увага розуміється як діяльність, котра спрямована на контроль своєї поведінки, на підтримку стійкості вибіркової активності. Дітям, які народжуються та потрапляють у світ телефонів дуже важко розвинути вибірковість та стійкість уваги. Розлади уваги несуть за собою підвищену активність (гіперактивність) у дітей, що в подальшому житті буде заважати їм адаптуватися до соціального світу