Біоконверсія целюлозних відходів в біометан на прикладі європейських практик

Abstract

Забруднення навколишнього середовища целюлозовмісними відходами, попри заборони на законодавчому рівні, не припиняється через нестачу доступних альтернативних методів утилізації. Яскравим прикладом являється спалювання опалого листя [1]. Опале листя це не сміття, а енергетично цінний продукт з якого можна добувати як біогаз так і біодобриво. Але проблема постає в тому що така сировина не є актуальною цілий рік, а лише визначений термін. Тому налагодити виробництво лише з опалого листя не є економічно доцільним. Проблему можна вирішити з’єднавши цю сировину з подібною на виробництві, де вже активно використовується біогазова установка з целюлозною сировиною (силос кукурудзи, солома тощо).