Асоціативні паралелі біполярної пари «людина / комаха» в українській етнофразеології

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена потребою вивчення лінгвокультурного потенціалу українських етнофразеологізмів, що репрезентують зв’язок мови і етнокультури народу. На матеріалі української етнофразеології досліджено тенденції розвитку фразеологічних одиниць на позначення асоціативної паралелі біполярної пари «людина / комаха». Етнофразеологізми на позначення світу комах є виявом образного мислення українців. Асоціативні паралелі створюються на особистому суб’єктивному досвіді індивідуума, що збігається з етнокультурними традиціями народу, до якого належить мовець. Через призму анімістичного світогляду народу комплексно проаналізовано специфіку відображення асоціативних паралелей між людиною та комахою в поширених етнофразеологізмах, особливу увагу приділено вивченню буковинських етнофразеологічних одиниць. У біполярній парі людина / комаха виокремлено й досліджено асоціативні паралелі: людина ↔ бджола, людина ↔ комар, людина ↔ мураха (мурашка), людина ↔ саранча (сарана). Притаманні комахам риси метафорично переосмислено у прислів’ях, приказках, піснях, народних віруваннях, народних прикметах і повір’ях, у художній літературі тощо. У народній символіці бджола уособлює святість, душевну чистоту, достаток; комар – мізерність, уїдливість; мурашка – працьовитість; саранча – ненажерливу й руйнівну силу. На Буковині поширено етнофразеологізми, в яких використано діалектні слова на позначення комах (бджола – рабіуница, комар – цинцарь, мурашка – муравель, мухарица). Символічне значення образів цих комах також у деяких буковинських прислів’ях має інше тлумачення (бджола (рабіуница) – крадійка). Етнофразеологізми створені на основі метафоричного осмислення реалій та компонентів мовних одиниць, відображають етносимвольну картину світу українського народу, сприяють пізнанню його традицій, національної ідентичності й неповторності.