Інтернет-сайт громадського об’єднання «Група Патріот».

Abstract

Сьомий рік в Україні йде російсько-українська війна. Мені, як свідкові початку цього конфлікту, стало дуже цікаво, яким чином Російської Федерації вдалося зосередити в Слов'янську так багато проросійськи налаштованого населення. І почати війну саме тут, щоб продовжити вже в інших регіонах Донецької області. Коли я сам собі ставив ці питання, то, природно, шукав на них відповіді. І найголовнішим з них можу назвати один - найбільш яскраву роль у всіх майбутніх подіях відіграла саме пропаганда. Можу навести багато прикладів, коли в Слов'янську в 2014 році люди ще підтримували Євромайдан. У мене було багато родичів, які ставилися до нього нормально, тому що Майдан виступав проти Януковича і люди вважали, що Янукович багато обіцяв для Донбасу, але нічого не зробив. Але рівно через місяць, в лютому, люди раптом почали говорити про те, що на Майдані стався «державний переворот». Багатьом це вже не подобалося. А ще через місяць, в середині березня, вони почали закликати Росію разом з Януковичем прийти в Україну і навести тут порядок «Перекроювання», якщо можна так сказати, чи «переформатування» цих людей відбувалося буквально на очах. Я не розумів, чому так відбувається. А коли почав розбиратися, то стало ясно, що тут був включений якийсь інформаційний важіль, який зміг переконати цих людей в чомусь. І, що цікаво, безпосередньо в тих речах, в які вони в принципі не вірили. Ось це і була пропаганда в чистому вигляді, яка котилася як з вуст в уста, так і по російському телебаченню, яке транслювали на території Донецької та Луганської областей. У місті сильно нагніталася обстановка за рахунок цієї пропаганди і російських «фейків». Раніше дивувало, що людей, які живуть тут, було складно вивести на вулицю відстоювати свої права підприємців або боротися за ті ж права на нормальні ціни на комунальні послуги ... Ніхто не виходив на мітинги. Але коли їм принесли «новину» про те, що нібито «Правий сектор» прийде всіх вбивати і захоплювати міста після «державного перевороту», а «російськомовним не буде тут місця», процес набрав занадто великих обертів.