UN humanitarian activities in Africa: features of geopolitical realities

Abstract

Africa’s relationship with the United Nations began in 1960, when 15 African countries gained independence and 17 became UN member states. In an effort to remove the stain of Western colonialism, the UN embarked on an effort to assist newly independent African states in their right to sovereignty and self-determination. Many states lacked familiarity with democratic structures, were plagued by ethnic strife, and faced internal struggles for access to political power and access to resources. The first peacekeeping mission on the African continent was established in what is now the Democratic Republic of Congo (DRC) with the support of 20,000 troops.

Відносини Африки з Організацією Об'єднаних Націй розпочалися в 1960 році, коли 15 африканських країн отримали незалежність, а 17 стали членами ООН. Прагнучи усунути пляму західного колоніалізму, ООН розпочала зусилля, щоб допомогти новим незалежним африканським державам у їх праві на суверенітет та самовизначення. Багато держав не знайомі з демократичними структурами, зазнали етнічних суперечок і стикалися з внутрішньою боротьбою за доступ до політичної влади та доступ до ресурсів. Перша миротворча місія на африканському континенті була створена в теперішній Демократичній Республіці Конго (ДРК) за підтримки 20 000 військовослужбовців.