Технологія переробки відходів яблук для одержання біологічно активних речовин

Abstract

В даній роботі розглянуті основні технологічні стадії одержання виробництва пектину. Пектин природний полімер, володіє як характерними властивостями, для цього класу полімерів, так і специфічними. Він являє собою унікальний біологічно активний продукт. Основним процесом при виробництві пектинів є екстрагування. Процес екстрагування включає дві пов'язані стадії: кислотного гідролізу протопектину і молекулярної дифузії розчиненого пектину з частки сировини в екстрагент. Також відомий спосіб виробництва яблучного порошку їх вичавок, полягає в тому, що вичавки, отримані після відділення соку на соковижимному пресі направляють на шнековий апарат, в якому вони перемішуються і додатково подрібнюються. Після цього подрібнена маса направляється в сушильну установку, де частки вичавок висушуються гарячим повітрям. Далі сухі вичавки надходять в диспергатор для подрібнення в порошок. Проаналізовані способи сушіння для одержання яблучного порошку та запропонована інфрачервоне сушіння (при температурі сушіння 35 °С). Метод інфрачервоного сушіння заснований на використанні властивості інфрачервоного випромінювання. Перш за все, він повністю безпечний для навколишнього середовища і людини. Інфрачервоні промені певної довжини поглинаються не тканинами плода, а водою, що міститься в них, тому видалення вологи може здійснюватися при низьких температурах (до 50 °C). Клітина не руйнується, що дозволяє зберігати практично весь вміст вітамінів та інших біологічно активних речовин до 90% від вихідної сировини. Крім того, зберігаються природний аромат і колір.