France`s geopolitical ambitious in the 21st century

Abstract

For centuries, France was a global powerhouse, permeating its will over five continents. Since those imperial days, it has lost considerable ground in its former domains. Only in Africa did France retain its hold, owing to the monetary system that was put in place. In the decade after World War II, President François Mitterand was quoted saying: “Without Africa, France will have no history in the 21st century.” Like a foretelling coming true, it is precisely because of Africa that modern-day France is returning as the global force it once was. And it’s using the soft power attributes of language to cement its hegemony. Starting in the 1990s, the constructs that melded the francophone nations started to show signs of decay. The African youth grew disenfranchised with France’s ceaseless interventions in their socio-political base. It was clear that the French policies were out of touch with the reality on the ground. Although most of the older generation of Africans still viewed Paris as a guardian of sorts, the younger generation, to whom the torch of leadership passed, held more critical views of France and looked to China and the United States for new opportunities. On the other hand, France is now adjusting the way it maintains power in Africa, not through force or finances but by language .

Протягом століть Франція була глобальною силою, пронизуючи свою волю на п’яти континентах. З тих імперських часів вона втратила значні позиції у своїх колишніх сферах. Лише в Африці Франція зберегла свою владу завдяки введеній грошовій системі. У десятиліття після Другої світової війни II президент Франсуа Міттеран цитував слова: "Без Африки Франція не матиме історії в 21 столітті". Як і передбачення, що справджуються, саме завдяки Африці сучасна Франція повертається такою глобальною силою, якою була колись. І воно використовує атрибути м’якої сили мови, щоб закріпити її гегемонію. Починаючи з 1990-х років, конструкції, що поєднали франкомовні країни, почали демонструвати ознаки занепаду. Африканська молодь стала безправною через безперервні втручання Франції в їх соціально-політичну базу. Було очевидно, що французька політика не відповідає реальній ситуації. Хоча більшість старшого покоління африканців все ще розглядали Париж як свого роду охоронця, молоде покоління, якому передав факел лідерства, дотримувалося більш критичних поглядів на Францію і шукало нових можливостей у Китаю та США. З іншого боку, Франція зараз регулює спосіб утримання влади в Африці не за допомогою сили чи фінансів, а за допомогою мови .