Асоцiативнi паралелi бiполярної пари «людина / комаха» в українській етнофразеології

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена потребою вивчення лінгвокультурного потенціалу українських етнофразеологізмів, які репрезентують зв’язок мови і етнокультури народу. На матеріалі української етнофразеології досліджено тенденції розвитку фразеологічних одиниць на позначення асоціативної паралелі біполярної пари «людина / комаха». Етнофразеологізми на позначення світу комах є виявом образного мислення українців. Асоціативні паралелі створюються на особистому суб’єктивному досвіді індивідуума, які збігається з етнокультурними традиціями народу, до якого належить мовець. Через призму анімістичного світогляду народу комплексно проаналізовано специфіку відображення асоціативних паралелей між людиною та комахою в поширених етнофразеологізмах, особливу увагу приділено вивченню буковинських етнофразеологічних одиниць. У біполярній парі «людина / комаха» виокремлено й досліджено такі асоціативні паралелі: людина ↔ бджола, людина ↔ комар, людина ↔ мураха (мурашка), людина ↔ саранча (сарана). Притаманні комахам риси метафорично переосмислено у прислів’ях, приказках, піснях, народних віруваннях, народних прикметах і повір’ях, у художній літературі. У народній символіці бджола уособлює святість, душевну чистоту, достаток; комар – мізерність, уїдливість; мурашка – працьовитість; саранча – ненажерливу й руйнівну силу. На Буковині поширено етнофразеологізми, в яких використано діалектні слова на позначення комах (бджола – рабіуница, комар – цинцарь, мурашка – муравель, мухарица). Символічне значення образів цих комах у деяких буковинських прислів’ях має й інше тлумачення (бджола (рабіуница) – крадійка). Етнофразеологізми, створені на основі метафоричного осмислення реалій і компонентів мовних одиниць, відображають етносимвольну картину світу українського народу, сприяють пізнанню його традицій, національної ідентичності й неповторності.

The relevance of the research is necessitated by the need to study the linguistic and cultural potential of Ukrainian metaphorical phrases, which represent the link between the language and the ethnic culture of the people. On the basis of the material of Ukrainian ethnophraselogy the tendencies of the development of phraseological units for the recognition of associative parallels of the bipolar opposition “person / insect” are investigated. Ethnophraseologisms to denote the world of insects are a manifestation of the figurative thinking of Ukrainians. Associative parallels are created on the personal subjective experience of the individual, which coincides with the ethnocultural traditions of the people to which the speaker belongs. Through the prism of the animistic worldview of the people, the specifics of the reflection of associative parallels between human and insect in common ethnophraseologisms are comprehensively analyzed, special attention is paid to the study of Bukovinian ethnophraseological units. In the bipolar opposition “person / insect”, associative parallels have been identified and investigated: person ↔ bee, person ↔ mosquito, person ↔ ant, person ↔ locust. Insect traits are metaphorically reinterpreted in proverbs, sayings, songs, folk beliefs, folk signs and beliefs, fiction and more. In folk symbolism, the bee represents holiness, purity of soul, prosperity; mosquito – scantiness, causticity; ant – diligence; locust is a voracious and destructive force. Ethnophraseologisms are widespread in Bukovyna, in which dialect words are used to denote insects (bee – rabiunitsa, mosquito – tsintsar, ant – muravel, muharitsa). The symbolic meaning of the images of these insects also in some Bukovinian proverbs has a different interpretation (bee (rabiunitsa) – thief). Ethnophraseologisms are created on the basis of metaphorical comprehension of realities and components of language units, reflect the ethno-symbolic the world picture of the Ukrainian people, promote knowledge of its traditions, national identity and uniqueness.