Ефективні практики публічного управління: аналіз міжнародного досвіду в умовах реалізації реформ публічного управління

Abstract

Адміністрування як вид діяльності має таке ж саме глибоке коріння, як і суспільство, та з’явилося одночасно із появою політичної системи. Нерідко в суспільстві спостерігається помилкове ототожнення понять «адміністрування» та «управління», проте ці поняття є різними за своєю суттю. Тому, в цій дипломній роботі приділено окрему увагу етимології зазначених понять та проаналізовано публікації зарубіжних та вітчизняних авторів, які наводять власні тлумачення. Саме глибоке розуміння сутності цих понять дає можливість отримати чітке уявлення про основи побудови системи управління в державі, а також відносин між державою, суспільством і приватним сектором. Крім того, сьогодні неможливо уявити публічне адміністрування окремо від соціальної та політичної систем, що охоплюють усі гілки влади: виконавчу, законодавчу та судову. І, оскільки публічне адміністрування відіграє важливу роль у формуванні політики, то воно має розглядатися як частина політичного процесу, який повинен бути максимально ефективним з мінімальними затратами коштів та енергії. Окремо в роботі проаналізовано функції з планування, формування, спрямування, координації та контролю за урядовими органами та державними процесами, які є основою публічного адміністрування, а також зосереджено увагу на таких поняттях як «державна політика» та «публічна політика». Особливого значення розуміння вищезазначених понять та підходів до формування політики і обрання певного курсу розвитку держави набувають в процесі здійснення реформ державного управління в тій чи іншій країні. Найактуальнішим це стало для України після проголошення незалежності, коли гостро постала проблема відповідності її адміністративно-територіального устрою, успадкованого від СРСР, національним інтересам.