Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/45658
Title: Теоретичні і методичні основи моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників
Other Titles: Theoretical and methodological fundamentals of monitoring the quality of professional training of future qualified workers
Теоретические и методические основы мониторинга качества профессиональной подготовки будущих квалифицированных рабочих
Authors: Гириловська, Ірина Вікторівна
Hyrylovska, Iryna
Гириловська, Ирина Викторовна
Keywords: якість освіти
професійна (професійно-технічна) освіта
професійна підготовка
моніторинг
заклад професійної (професійно-технічної) освіти
педагогічний працівник
майбутній кваліфікований робітник
quality of education
professional (vocational) education
professional training
monitoring
institution of professional (vocational) education
teacher
future qualified worker
качество образования
профессиональное (профессионально-техническое) образование
профессиональная подготовка
мониторинг
заведение профессионального (профессионально-технического) образования
педагогический работник
будущий квалифицированный рабочий
Issue Date: 3-Feb-2021
Publisher: Національний авіаційний університет
Citation: Гириловська І .В. Теоретичні і методичні основи моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників. – Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» (01 «Освіта / Педагогіка). – Національний авіаційний університет, МОН України, Київ, 2021. – 549 с.
Abstract: У дисертації досліджено теоретичні і методичні основи моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників. Відповідно до мети і поставлених завдань вивчено зарубіжний та вітчизняний досвід становлення моніторингу в освіті; з’ясовано сучасний стан моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників в педагогічній практиці; виокремлено компоненти професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників; розроблено й теоретично обґрунтовано авторську концепцію, процесуальну дворівневу модель моніторингу; визначено організаційно-педагогічні умови його проведення; запропоновано методику проведення моніторингу у закладах професійної (професійно-технічної) освіти; здійснено експериментальну перевірку дієвості моніторингу за відповідними критеріями. У дисертації вперше надано визначення поняття «моніторинг якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників» як спільної діяльності керівників, викладачів та учнів, представленої системою заходів, спрямованих на отримання достовірної інформації про поточний стан професійної підготовки випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти з метою подальшого його аналізу та прийняття управлінських рішень, орієнтованих на удосконалення освітнього процесу. Для вивчення природи моніторингу було застосовано такі методологічні підходи: системний (дав змогу виділити елементи, які утворюють структуру моніторингу та виокремити дві підсистеми: керовану «Учні» та керуючу «Педагогічні працівники»), діяльнісний (уможливив визначити у природі моніторингу три види діяльностей, які перебувають в узгодженій і цілеспрямованій взаємодії: «управлінську діяльність керівників», «педагогічну діяльність викладачів» та «навчальну діяльність учнів»), особистісний (обумовив вибір активних форм проведення моніторингових заходів, визначення оптимальних методів та засобів навчання, дотримання гуманістичної спрямованості взаємодії викладачів та учнів, створення відповідних умов для саморозвитку, самоактуалізації учнів, подальшого формування у них загальних професійно важливих якостей, які сприяють становленню особистості майбутнього професіонала), компетентнісний (надав змогу виокремити компоненти професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, визначити змістове наповнення навчально-підготовчого етапу моніторингу для учнів, підготовити тестові завдання для моніторингового оцінювання), бенчмаркінговий (уможливив вибір сучасної технології прийняття управлінських рішень на рівні закладу професійної (професійно-технічної) освіти). В науковій праці представлено й теоретично обґрунтовано авторську концепцію моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, провідна ідея якої полягає в інтеграції зовнішнього оцінювання у систему внутрішнього моніторингу, визначенні моніторингу як невід’ємної частини освітнього процесу у закладі професійної (професійно-технічної) освіти, як системи, що представлена узгодженою цілеспрямованою взаємодією керуючої та керованою підсистемами, у якій останній надається домінуючого значення. Розроблено процесуальну дворівневу модель моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників. Визначено такі організаційно-педагогічні умови проведення моніторингу, як: дотримання встановленої схеми орієнтовної основи дій при проведенні моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників; формування стійкої позитивної мотивації в учнів щодо активної участі у зовнішньому моніторинговому оцінюванні; дидактичне забезпечення професійно-орієнтованої самопідготовки учнів до зовнішнього моніторингового оцінювання; планування і організація моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників в системі методичної роботи обласного Навчально-методичного центру (кабінету) професійно-технічної освіти та закладів професійної (професійно-технічної) освіти; підтримка високого рівня інформаційно-аналітичної компетентності керівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Визначено такі критерії дієвості моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, як вмотивованість, результативність та функціональність. У процесі дослідження уточнено компоненти професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, якими виявилися: професійно-змістовий, професійно-діяльнісний, професійно-особистісний, а також структурні елементи моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників: інформаційно-настановчий, навчально-підготовчий, моніторингово-оцінювальний, аналітико-діагностичний, прогностично-управлінський. Дістали подальшого розвитку: ідеї особистісно-орієнтованої педагогіки, втіленні у тому, що учень виступає центральною фігурою у моніторинговому процесі та виокремленні у моделі моніторингу особистісно-учнівського рівня; використання портфоліо як засобу професійно-особистісного розвитку; застосування методу таксономічного аналізу в освіті, зокрема для визначення індивідуальних показників рівня професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників; упровадження технології бенчмаркінгу у сферу професійної (професійно-технічної) освіти для прийняття управлінських рішень за результатами моніторингового оцінювання з метою удосконалення освітнього процесу у напрямі підвищення якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників. Проведення дослідно-експериментальної роботи дало змогу підтвердити припущення, що проведення моніторингу на основі процесуальної дворівневої моделі згідно розробленої методики позитивно впливатиме на якість професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників та забезпечуватиме керівників інформацією, яка виступатиме підґрунтям для прийняття управлінських рішень з метою покращення освітнього процесу у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. При цьому відбувалася перевірка трьох часткових гіпотез, сформульованих відповідно до встановлених критеріїв, а саме: 1) здійснення під час проведення моніторингу цілеспрямованого мотиваційного впливу на учнів підвищить їх позитивний емоційний стан, що призведе до бажання приймати участь у моніторинговому оцінюванні та готовності додатково працювати над покращенням власної професійної підготовки з метою продемонструвати найвищий її рівень; 2) організація для учнів у закладі професійної (професійно-технічної) освіти цілеспрямованого підготовчого етапу до моніторингового оцінювання призведе до зростання показника успішного виконання тестових завдань під час моніторингового оцінювання; 3) результати моніторингового оцінювання уможливлюватимуть утворення умовного еталону якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників на основі інтегральних показників якості професійної підготовки випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти в області. Результати дослідження було впроваджено в систему роботи закладів професійної (професійно-технічної) освіти Вінницької, Львівської та Запорізької областей. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробленні та впровадженні в освітню діяльність закладу освіти: авторської методики проведення моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників; програми моніторингових заходів; комплексу тренувальних завдань для підготовки до моніторингового оцінювання, розрахованих на майбутніх кваліфікованих робітників будівельної галузі за професіями «штукатур», «маляр», «лицювальник-плиточник», який також можна використовувати на заняттях з професійно-теоретичної підготовки; адаптованої технології бенчмаркінгу для прийняття стратегічних управлінських рішень за результатами моніторингового оцінювання. Практичне застосування також має запропонований автором метод оцінювання якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, механізм визначення індивідуального показника рівня професійної підготовки учнів та інтегрованого показника якості професійної підготовки випускників закладу в цілому. Запропоновані теоретичні й методичні напрацювання щодо проведення моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників можуть бути використані в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти та підвищення кваліфікації керівного персоналу в міжкурсовий період, професійної підготовки фахівців за спеціальністю 015 «Професійна освіта (за спеціалізаціями)». Основний зміст і результати дослідження висвітлено у 54 одноосібних публікаціях, доповідалися й обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях, всеукраїнських науково-практичних конференціях, методологічних семінарах.
The dissertation examines the theoretical and methodological foundations of monitoring the quality of professional training of future qualified workers. The essence of the basic concepts of the study is revealed, the author's definition of the concept of "monitoring the quality of professional training of future qualified workers" is formulated, the components of professional training of future qualified workers are highlighted, and methodological approaches to studying the nature of monitoring are defined. The author's concept of monitoring is developed, the leading idea of which is to integrate external assessment into the system of internal monitoring of the quality of professional training of future qualified workers, define monitoring as an integral part of the educational process in a professional (vocational) education institution, as a system represented by a coordinated and purposeful interaction of managing and managed subsystems, in which the latter is given dominant importance. The concept is represented by ten main provisions based on methodological approaches, functions and principles. A model for monitoring the quality of professional training of future qualified workers is designed, which reflects the five stages of monitoring presented by the relevant group of monitoring activities; the activities of students and pedagogical managers; the formation of a conditional quality standard; the use of benchmarking technology for making effective managerial decisions. The model demonstrates monitoring at two levels: managerial and personal-student one. At the first level, for managers, monitoring acts as an information basis for developing a strategy for the educational activities of a professional (vocational) education institution aimed at improving the quality of professional training of its graduates. At the second level, for students, monitoring is considered as part of the educational process, during which they continue to develop their professional qualities and consolidate their acquired knowledge and skills. Organizational and pedagogical conditions for monitoring the quality of professional training of future qualified workers are identified and justified, which are understood as a set of favorable circumstances that are deliberately created by representatives of the organizational and managerial level in order to ensure the successful organization and effective monitoring in an institution of professional (vocational) education. The author's monitoring methodology is presented, which includes: a program for conducting monitoring activities in institutions of professional (vocational) education; description of traditional forms and methods of training in combination with innovative ones; set of training tasks for students to prepare for monitoring assessment; method for assessing the quality of professional training of future qualified workers; adapted benchmarking technology for making strategic managerial decisions based on the results of monitoring assessment. A mechanism for determining an individual indicator of the level of professional training of students is proposed, which consists in processing quantitative values by taxonomic analysis that characterize the corresponding components of professional training of future qualified workers. It is experimentally proved that monitoring based on the proposed model according to the developed methodology has a positive effect on the quality of professional training of future qualified workers and provides information that serves as the basis for making managerial decisions in order to improve the educational process in institutions of professional (vocational) education. The prospects for monitoring the quality of professional training of future qualified workers at the national, regional and local levels are substantiated. Pedagogical forecasting provides that monitoring is a dynamic and open system that is capable of changes and self-development; the need for comprehensive support for the humanization of the educational process in institutions of professional (vocational) education and the implementation of the principle of anthropocentrism is taken into account; the idea of developing students' promising professionally important qualities that contribute to the formation of the personality of a future professional is established.
В диссертации исследованы теоретические и методические основы мониторинга качества профессиональной подготовки будущих квалифицированных рабочих. Автором раскрыто содержание, определена структура, разработана процессуальная модель мониторинга. Представлена методика его проведения в учреждениях профессионального (профессионально-технического) образования. Предложен метод оценки качества профессиональной подготовки будущих квалифицированных рабочих, механизм определения индивидуального показателя уровня профессиональной подготовки ученика и интегрированного показателя качества профессиональной подготовки выпускников заведения в целом. Обобщены экспериментальные данные, доказывающие правомерность выводов относительно действенности авторской модели мониторинга, реализованной в соответствии с разработанной методики.
URI: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/45658
Appears in Collections:Дисертації та автореферати спеціалізованої вченої ради К 26.062.15



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.