Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43428
Назва: Характеристика складних концептивних одиниць та утворень у лінгвістиці
Автори: Давиденко, Алла Олександрівна
Ключові слова: концепт
суб’єктивація
концептологічні утворення
вербалізації концептів
концептологічна одиниця
мовні одиниці
Дата публікації: 2020
Видавництво: Закарпатські філологічні студії»: зб. наукових праць. – Ужгород: ДВНЗ Ужгородський національний університет, №13, Том №3 2020. – С. 15-18.
Серія/номер: Філологія;
Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто особливості утворення складних концептивних одиниць, які дають можливість продемонструвати весь комплекс позамовної інформації, яка співвідноситься з концептом. Зокрема, увагу зосереджено на більш складних концептологічних утвореннях, в свою чергу, тих мовних засобах вербалізації концептів, які представляють собою елементи мови, структура яких є більш складною, ніж мовна одиниці. Так, більш складні концептологічні утворення можуть виражатись словосполученнями, реченнями. Автор досліджує використання засобів вербалізації концептів, створює умови його правильного мовного тлумачення. Концептологічні одиниці та більш складні концептологічні утворення є способом експліцитної і концентрованої реалізації концепту конкретною мовною одиницею, яка має з нею номінативний зв'язок поза контекстом. Використання мовних засобів для вербалізації концепту в мові є способом вербального портретування концепту, який черпає свої ресурси в системі і структурі мови (парадигматика). Характеризуючи поняття концепт, не можна не торкнутись поняття концептологічної одиниці та більш складних концептивних утворень. Концептологічна одиниця – та мовна одиниця, за допомогою якої концепт вербалізується в мовленні. Вербалізація концепту за допомогою мовних одиниць є сферою засобів, які формують певні когнітивно-семантичні простори, тобто тим смисловим субстратом, службовцям посередником між планом змісту і планом вираження концепту. Це – основний і найбільш продуктивний прийом його реалізації, що полягає в присвоєнні йому (прототипічного) імені, як правило, субстантивного: МИР, ЛЮБОВ, ЗЛО, ДОБРО, ЩАСТЯ, тощо. Найбільш продуктивний спосіб вербального втілення концептів – однослівний, представлений концептологічною одиницею. Такий спосіб вербалізації концептів А. Н. Приходько називає лексичною об’єктивацією [9]. Використання більш складних концептологічних утворень репрезентується за допомогою існування концептуальних пар і концептуальних тріад, концептуальних словосполучень. Таким чином, розгляд суб’єктивації як варіативної (ре)презентації концепту в асоціативному полі індивіда, який виявляє в концепті або приписує йому додаткові або нові особливості, що в підсумку призводить до «особистісної інтерпретації загального соціокультурного знання» має вагоме значення в лінгвістиці.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43428
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи НПП, докторантів та аспірантів кафедри іноземних мов і перекладу

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
10Стаття2020 Давиденко А.О..docxСтаття42.14 kBMicrosoft Word XMLПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.