Розмисли про землю: громоподібний голос Н. Скотта Момадея

Abstract

Очевидно, долею судилося письменникові, що походить із Кайова, стати саме тим голосом, який буде гучно транслювати слова корінних американців по всьому світу. Ідентифікування вже шестимісчного письменника з міфологічним ведмедем Кайова дало підвалини для того, щоб його голос повною мірою набув сили ведмежого рику, сили раптового буревію, що вривається в простори Великої Рівнини. Загальновизнано, що голос Моммадея – це древній голос, що виражає племінні знання тисяч років духовного досвіду на теренах Північної Америки та Азії. Як зізнається й сам митець, пам'ять його крові, у поєднанні з його уявою, легко переносить автора назад у часі до арктичної тундри поблизу Чукотського моря. Така спадщина дала Моммадею можливість стати видатним митцем, який був нагороджений престижною Пулітцерівською премією за роман "Будинок із світанку" (1968).