Авторська варіація часопростору в поемі Гарта Крейна «Міст»

Abstract

Американська письменниця й критик Женевьєва Вачутка (Genevieve Wachutka) у одній зі своїх розвідок зазначила, що Гарт Крейн сприймає життя як циклічний процес без обмежень у часі й просторі, тому і в поемі він «переплітає американські міфи циклічно, демонструючи досвід попередніх поколінь». У Гарта Крейна в поемі «Міст», дійсно, особливе представлення часопростору, адже сам міст поєднує час і простір, і навіть форма його арки напівциклічна, що сигналізує про «рух» не лише вздовж горизонталі крізь минуле, сучасне й майбутнє, але міст пронизує й вертикаль: низ (метро), середина (земля) та верх (небо) (наприклад, чайка – рух вгору, безумець – вниз, літак – вгору, метро – вниз і т. д.).