Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/31085
Назва: Трансформація регіональної політики Єгипту в контексті «Арабської весни»
Інші назви: Transformation of Egypt’s Regional Policy in the Context of the ‘Arab Spring’
Автори: Кияниця, Леонід Леонідович
Ключові слова: «Арабська весна», Близький Схід, Єгипет, зовнішня політика, регіональна система міжнародних відносин
Дата публікації: 2014
Видавництво: Київ: Електронне видання Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Бібліографічний опис: Кияниця Л.Л. Трансформація регіональної політики Єгипту в контексті «Арабської весни» [Електронний ресурс] / Л.Л. Кияниця // Міжнародні відносини. – Серія «Політичні науки». – 2014. – №4. – Режим доступу: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/view/2486.
Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено дослідженню кардинальних змін у регіональній політиці Арабської Республіки Єгипет, що були викликані впливом подій «Арабської весни», та впливу відповідних внутрішньо-політичних процесів на зовнішню політику Єгипту. Простежується взаємозалежність пертурбацій зовнішньополітичної стратегії офіційного Каїру та зовнішньополітичних стратегій інших ключових регіональних акторів, стисло характеризуються наслідки «Арабської весни» з точки зору позицій Єгипту в регіональній системі міжнародних відносин. «Арабська весна» мала далекосяжні наслідки для місця та ролі Єгипту в регіональному та субрегіональному балансі сил. На першому етапі постреволюційного розвитку (лютий 2011 – червень 2012 р.) перехідне військове керівництво країни (ВРЗС) намагалося протидіяти подальшим імпульсам революційної дестабілізації, зокрема – в плані єгипетсько-ізраїльських відносин, у той же час самоусунувшись від активної участі в урегулюванні лівійської кризи. На другому етапі (липень 2012 – липень 2013 р.) регіональна політика Єгипту, за винятком питань єгипетсько-ізраїльських відносин, характеризувалася значним рівнем геополітичного ревізіонізму, проявам якого стало прагнення М. Морсі відновити стабільні відносини з Іраном, розвинути союзницькі взаємини з Катаром та, меншою мірою, з Туреччиною, а також – втрутитися в сирійський конфлікт на боці противників Б. Асада. Така радикальна геополітична програма, зумовлена в першу чергу релігійно-політичною ідентичністю М. Морсі та його оточення, ознаменувала би, в разі свого втілення, перетворення Єгипту на державу-ревізіоніста та початок різких змін у структурі регіонального балансу сил. Тому підтримка зовнішніх сил у вигляді Саудівської Аравії та ОАЕ сприяла поваленню М. Морсі та призвела до переходу до чергового етапу постреволюційної регіональної політики Єгипту (з липня 2013 р. та посьогодні), визначальною рисою якого стало прагнення до розвитку союзницьких відносин з державами саудівського блоку.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/31085
Розташовується у зібраннях:Наукові статті викладачів кафедри міжнародних відносин, інформації та регіональних студій



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.