МЕТОДИ АЕРОПОЛІНОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ

Abstract

Більшість сучасних методів аерополінологічного аналізу базуються на зборі пилку з повітря. Найпростішим і найдешевшим є метод вловлювання часточок із повітря на горизонтальній поверхні. Для вловлювання і вивчення циркуляції в повітрі пилкових зерен і спор був створений гравіметричний пилковловлювач Дюрама. Перевагою цього методу є можливість отримати чітке уявлення про якісний склад аерозолів. Але ефективність відбору пилку таким способом дуже невелика і непостійна, так як кількість осаджених часток залежить від багатьох факторів: від їх розмірів, концентрації, від сили та напряму вітру. Щоб отримати більш точні дані про кількість пилкових зерен на одиницю об’єму повітря необхідно проводити досить складні підрахунки. Тому результати, одержані таким методом, важко зіставити навіть при ретельних дослідженнях. Більшість сучасних аерополінологічних досліджень проводиться волюметричним методом. Для дослідження таким способом, амосферне повітря прокачують через апарати типу Seven-Day Recording Volumetric Spore Trap f. Burkard, Hirsta, VPPS 2000 (Lanzoni Ltd.). Прилади встановлюються на висоті 20 м. Потрапляючи до апарату, матеріал осідає на клейкій стрічці, після чого його досліджують під мікроскопом.