Інформаційна рівновага як флюента глобалізованого суспільства

Abstract

Упродовж історії людство невпинно шукає умови функціональної стабільності соціальних структур, апробує механізми їх внутрішньої корекції та саморегуляції. Незважаючи на те, що досягнення соціальної рівноваги є важливою умовою суспільного поступу, розв’язок цього завдання не може бути сформульований в універсальній позачасовій формі. Це пов’язано з тим, що моделювання соціальних процесів неминуче зіштовхується з феноменом «ентропійної плати за самоорганізацію» (І. Добронравова, Л. Фінкель). Його сутність, на наш погляд, зводиться до підміни константно-змінних орієнтирів соціальної реальності, унаслідок чого варіативні та сталі соціальні просторові-часові величини заміщають одне одного. Не вдаючись до розлогого соціально-філософського аналізу, відмітимо, що подібні аномалії були притаманні усім культурно-історичним епохам. Не стало винятком і сучасне суспільство. Глобалізаційні процеси вивели соціальну систему на якісно інший рівень структурно-функціональної організації, в результаті чого її інформаційна рівновага з величини константної перетворилася у змінний параметр. Тобто, якщо в до-інформаційну епоху уявлення про соціальну рівновагу задавало діапазон трансформації аксіологічних, етичних, правових, естетичних, релігійних норм, то нині зміст поняття рівноваги сам перетворюється на підпорядковану величину. Спиратися на нього, як на взірець – означає спотворювати соціальну реальність, спрощувати властиві їй атрибути і актуальні процеси.