Монографії викладачів кафедри історії та документознавства
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Монографії викладачів кафедри історії та документознавства by Subject "719: [94+008](02)]"
Now showing 1 - 16 of 16
Results Per Page
Sort Options
- ItemConcept of a document and documents’ transformation as technology changes(National Aviation University, 2021) Kontrimavičienė, Danutė; Контрімавічене, ДанутеThe end of the 20th century marked the beginning of the document digitalisation process which caused various discussions among professionals regarding the concept of documentation and the main differences between physical medium and digital medium. Some concerns were raised regarding the lack of ability to identify the integrity, immutability and authenticity of such documents – the three qualities integral for any document. Analogue documents (written, photographic or audiovisual documents) are inseparable from the medium, then their authenticity and originality can always be verified by technical means. Thus, the question of how digital born documents should be handled and whether the lack of processes to identify the validity of such document makes them automatically not integral, immutable, and authentic remains. While digital documents are simple to transfer and easy to reproduce, they are difficult to authenticate and might cause difficulty to view and use in the future.
- ItemLithuanian State Archives – 100(National Aviation University, 2021) Gudelis, Darius; Baranauskaitė, Milda; Mozūras, Dovydas; Kontrimavičienė, Danutė; Гуделіс, Даріус; Баранаускайте, Мілда; Мозурас, Довидас; Контрімавічене, ДанутеThe Lithuanian state archives are commemorating their 100th anniversary this year. Historically, the origins of the documentary heritage of the Lithuanian state can be traced back to the time of the Grand Duchy of Lithuania. Throughout history, despite changes in the system of state archives, their main function and purpose have not changed. They continue to treasure and preserve the state's documentary heritage. Over the course of 100 years, the structure and subordination of the state archives have changed several times, documents moving from one premise to another, technologies regarding document storage constantly improving. The Lithuanian state archives were officially established on October 19th, 1921, when the Minister of Education of the Republic of Lithuania approved the Statute of the Central State Archive and appointed its director. This statute stated that the archive should preserve all existing state and municipal documents acquired before the establishment of the Republic of Lithuania. It must also maintain the liquidated and non-essential documents of these organizations and collect documents of state, public and scientific value from private people and public organizations.
- ItemModern PR technologies and institutions of social memory: practice of use(National Aviation University, 2021) Klynina, Tetiana; Мarkovets, Oleksandr; Клиніна, Тетяна Сергіївна; Марковець, ОлександрThe paper analyzes the most popular technologies used in public relations to build an image. Particular attention is paid to the functions and goals of PR, the most used tools in PR are revealed, as well as the advantages and disadvantages of each of them. For convenience, PR technologies have been divided into two major groups: those used on the Internet and the so-called “offline” technologies.The essence of the concept of social memory institutions was clarified and on the basis of research of libraries, museums and archival institutions a sample was made about PR technologies used in their activities by social memory institutions. As a result of the analysis, a conclusion was made about the limited set of PR tools used by libraries, museums and archival institutions and suggested ways to solve this problem.
- ItemQuo vadis? Few remarks on identity of archives and archivists within the context of the year of archives(National Aviation University, 2021) Dručkus, Gintaras; Stanišauskė, Kristina; Дручкус, Гінтарас; Станісауске, Крістіна2021 рік у Литві оголошено Роком архівів. Сторіччя – це гарна нагода поміркувати про столітній шлях державних архівів, оцінити, що було добре, а що можна було зробити краще.
- ItemThe issue of digitizing of historical heritage on the example of selected historical clocks(National Aviation University, 2021) Rybenská, Klára; Рубенська, КлараThe digitization of cultural heritage is a topic that is currently being addressed by a large number of institutions around the world. Issues related to the digitization of historical objects and monuments focus not only on their protection, but also on the presentation of cultural heritage. These are addressed in memorial institutions, but also in universities, schools and, last but not least, in the public and the private sector. However, digitizing objects can present a number of problems. These range from the selection of objects for digitization, through to the selection of a suitable method or scanner. And then there’s the 3D digitization itself to the final modification of the model and its storage. All of this is even before consideration of the possibility of its publication, so it is understandable that it is a long and difficult path. The whole process often does not go without interfering with the digitization in a specific program designed for 3D modelling and hence the need to re-scan objects or their parts or indeed having to try more digitization methods on the object. Sometimes we can find out that 3D scanning for a given object is not a suitable method and try to solve the situation differently – from a mere photograph to photogrammetry or the use of a special RTI method of digitization. The aim therefore of the article is to describe the basic issues and possibilities of 3D digitization of selected smaller artefacts using the example of the digitization of historical clocks. It will also describe the possibilities of 3D digitization, which can serve not only to protect and save but also promote cultural heritage. Last but not least, the aim is to describe and evaluate the methods, procedures and the directly selected 3D tools intended for 3D digitization, which have proven themselves in scanning a selected collection of clocks, borrowed with the kind permission of the Náchod Museum.
- ItemАрхівні інформаційні ресурси в умовах пандемії: до питання про створення інформаційного ресурсу «Місця пам’яті української дипломатії»(Національний авіаційний університет, 2021) Матяш, Ірина; Matiash, IrynaОкреслено виклики, що постали перед архівами та дослідниками у зв’язку з карантинними обмеженнями, пов’язаними з загрозою для здоров’я людей, що її спричинила пандемія коронавірусної хвороби через поширення вірусуSARS-CoV-2. Вказано на спільність проблеми для всіх інститутів пам’яті (архівів, бібліотек, музеїв) та проаналізовано напрямки роботи Державної архівної служби України і державних архівів щодо розширення доступу до архівних інформаційних ресурсів. Розглянуто можливості інтеграції державного сектору у сфері архівної справи з осередками громадянського суспільства. На прикладі інформаційного ресурсу – віртуального історичного проєкту «Місця пам’яті української дипломатії» – окреслено шляхи ефективної взаємодії архівістів, науковців і дипломатів щодо забезпечення доступу до джерел інституційної історії української дипломатії.
- ItemВплив культурної комунікації на інституціоналізацію: бібліотеки, музеї та архіви в медіапросторі сьогодення(Національний авіаційний університет, 2021) Мина, Жанна; Myna, ZhannaУ дослідженні аналізується вплив культурної комунікації на інституціоналізацію змін у бібліотечній, архівній та музейній справах в умовах цифрового суспільства. Показано культурну комунікацію як процес взаємодії між суб’єктами соціокультурної дійсності в цілях передачі або обміну повідомленнями. Наголошено на тому, що медіа як атрибут сучасної комунікації є одним із засобів конструювання соціокультурної реальності. Інституціоналізацію визначено як процес виділення та закріплення певних норм, правил, статусів і ролей та приведення їх у систему, яка здатна адаптовуватися до нових умов, викликів, поступу та діяти для задоволення суспільної потреби. Проаналізовано інноваційні технології в діяльності бібліотек, архівів та музеїв. Розглянуто роль соціальних мереж у рекламно-інформаційному представленні діяльності інформаційних установ. Показано позитивні і негативні сторони процесів медіатизації. Доведено, що медіазасоби здійснюють одне з найважливіших завдань із збереження і трансляції в народні маси цінностей культури, а показником зрілості суспільства є саме ставлення до пам’яток історії та культури.
- ItemВіртуальний вимір присутності державних архівів у публічному просторі(Національний авіаційний університет, 2021) Ємельянова, Тетяна; Yemelianova, TetianaМетою статті є спроба авторки обумовити і охарактеризувати сучасну присутність державних архівів у публічному просторі, з акцентом на віртуальному вимірі. Актуальність дослідження зумовлена трансформаційними процесами та викликами, що сьогодні супроводжують архівну галузь. На основі аналізу форм та засобів, увиразнених в архівній практиці останніми роками, доведено, що віртуальна реальність дозволяє архівам виконувати різні функції, вписані в канон їх діяльності, завдяки чому останні можуть не тільки задовольняти широкі інформаційні потреби користувачів, але дедалі більш свідомо створювати соціальні потреби, ініціювати події та впливати на суспільство. Зрештою, це питання соціальної зрілості державних архівів, як установ та їх персоналу, ступінь розвитку якої суттєво визначає їх становище і роль у суспільстві.
- ItemДо питання створення електронних копій електронних документів, засвідчених паперових копій електронних документів і цифрових копій паперових документів(Національний авіаційний університет, 2021) Ковтанюк, Ковтанюк; Kovtaniuk, YuriiУ статті розглянуто законодавче та нормативно-правове підґрунтя створення електронних копій електронних документів, засвідчених паперових копій електронних документів і цифрових копій паперових документів у діяльності юридичних осіб України, в яких запроваджено електронне діловодство, проаналізовано доцільність створення таких документів із урахуванням, що сучасне діловодство залишається гібридним, та визначено подальші тенденції щодо зміни діловодства в найближчій перспективі.
- ItemНауково-просвітницький проєкт Українського інституту національної пам’яті «Український південь»(Національний авіаційний університет, 2021) Юрченко, Ольга Андреевна; Yurchenko, OlhaУ статті розглянуто та проаналізовано інформаційну діяльність Українського інституту національної пам’яті, здійснення науково-просвітницького проєкту «Український південь» (2020-2021), присвяченого розкриттю маловідомих сторінок історії Південної України та спростуванню російських імперських міфів про цей край. У рамках проєкту були підготовлені історичні інформаційно-аналітичні матеріали з даного питання та інформація про час заснування південноукраїнських міст Дніпра, Маріуполя, Первомайська, Овідіополя, Одеси. За підтримки Українського інституту національної пам’яті була видана колективна монографія «Нариси історії розвитку Південної України у XV-XVIII ст.» накладом 600 примірників. Монографія розкриває різні аспекти історії поселень на півдні України цього періоду та механізми символічного привласнення даного простору, що використовувалися Російською імперією. У грудні 2020 р презентація монографії відбулась у Києві, Дніпрі та Одесі (у тому числі й в режимі онлайн – через карантин у зв’язку з поширенням епідемії коронавірусу). Створено серію анімаційних відеороликів про історію степової України під загальною назвою «Південь без міфів». Серія включає 5 відеороликів: 1) «Український південь. Історія Білгород-Дністровського», 2) «Український південь. Я-мазепинець», 3) «Український південь. Рання історія Одеси», 4) «Український південь. Некрасівські козаки», 5) «Український південь. Ханська Україна». Відео було опубліковано у січні-лютому 2021 року.
- ItemОрганізація доступу до архівних документів в умовах COVID–19: досвід архівних установ України(Національний авіаційний університет, 2021) Свердлик, Зоряна; Sverdlyk, ZorianaУ статті на основі законодавчих актів, нормативно-правових документів розглянуто питання організації архівними установами доступу до архівних документів в умовах поширення на території України респіраторної хвороби COVID-19. Архівні установи одразу після появи повідомлень про поширення інфекції мали швидко зорієнтуватися та виробити стратегію подальшої діяльності, не порушуючи прийнятих законів та діючи в межах виданих центральною владою розпоряджень. З огляду на зростання останнім часом серед дослідників, науковців, усіх зацікавлених інтересу до інформації з архівних документів, перед працівниками архівних установ постало важливе завдання: організувати доступ до архівних документів в умовах дії карантинних обмежень. Тому важливим є питання аналізу конкретних кроків, що здійснювалися керівництвом та працівниками архівів, а також підпорядкованих Державній архівній службі (Укрдержархіву) науково-дослідних установ щодо забезпечення доступу дослідників до архівних документів без шкоди для їхнього здоров’я та загрози життю. Продемонстровано мережу архівних установ України та структуровано інформацію про їхню роботу щодо надання доступу користувачів до документів Національного архівного фонду в умовах обмеження роботи читальних залів. Проаналізовано зміст прийнятих Укрдержархівом наказів щодо протидії поширенню коронавірусної хвороби на території архівних установ України. Виокремлено ключові напрями у наданні доступу до архівних документів за умови повного припинення роботи читальних залів, простежено зростання онлайн-активності архівних працівників на шляху розміщення копій архівних документів, описів фондів для їх використання широким загалом дослідників.
- ItemПроблема актуалізації історичної пам’яті у контексті політичного впливу регіональних еліт Сумщини(Національний авіаційний університет, 2021) Бевз, Тетяна Анатоліївна; Bevz, TetianaУ статті проаналізовано роль регіональних політичних еліт Сумщини в актуалізації історичної пам’яті. Зазначено, що політика пам’яті виступає символічним ресурсом регіональних політичних еліт. Показано, що регіональні політичні еліти, з одного боку, «можуть створювати сприятливий ґрунт для зростання множинних ідентичностей», а з іншого – «здатні стимулювати зростання полярних і конфліктних ідентичностей». Акцентована увага на тому, що історичне минуле стає ідеологічним сьогоденням. Показано, що базовим чинником для регіональної політичної еліти Сумщини у процесах актуалізації історичної пам’яті була символічна репрезентація минулого, насамперед, історії регіону. Визначено, що пам’ять покликана не лише відображати минуле, а й формувати його сенс для сучасності. В умовах сьогодення є великий громадський запит на формування, відновлення, збереження, транслювання, зчитування і утвердження історичної пам’яті. І у цьому контексті нагальною вимогою до центральної влади та регіональної політичної еліти стає потреба активно формувати загальнонаціональну політику історичної пам’яті.
- ItemСоціальні мережі як локальний інформаційний ресурс для бібліотечного закладу територіальної громади(Національний авіаційний університет, 2021) Горова, Віталіна; Gorova, VitalinaСтаття присвячена дослідженню особливостей застосування соціальних мереж як одного із доступних інструментів і важливих складових інформаційного простору територіальної громади в Україні (на прикладі бібліотечних установ об’єднаних територіальних громад у Вінницькій області). Зроблено спробу структуризації їх функцій і можливостей для місцевої бібліотечної установи. З-поміж різних видів соціальних мереж приділено увагу найпопулярнішій – фейсбук, розкрито переваги користування нею. На основі дослідження офіційних сторінок/груп на фейсбуці бібліотечних закладів адміністративних центрів міських об’єднаних територіальних громад у Вінницькій області з’ясовано тематику та якість інформаційного контенту. Також простежено рівень комунікаційної активності підписників/учасників. Проаналізувавши рівень залученості аудиторії (кількість підписників відносно чисельності населення громади), публікаційної активності (кількість дописів на день/місяць), активності користувачів (сукупність реакцій на публікацію), зворотного зв’язку (наявність кнопки швидкого доступу), отримано дані, що засвідчують середній показник наявності дописів на сторінці/у групі місцевої бібліотечної установи, для якого характерним є нерегулярність їх виходу. Зроблений зріз показує, що локальні бібліотеки не використовують повною мірою можливості фейсбуку. У першу чергу потребує підвищення рівень залучення аудиторії та активність користувачів (реагування на дописи). Цього можна досягти за рахунок розширення тематики і підвищенням якості інформаційного контенту, а також працюючи над збільшенням органічного охоплення.
- ItemСтворення інноваційного клімату як передумова управління нововведеннями у бібліотеці(Національний авіаційний університет, 2021) Біловус, Леся; Васильків, Олена; Bilovus, LesiaУ статті порушуються питання створення інноваційного клімату як важливої передумови управління нововведеннями в бібліотеці. Процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві, ставлять бібліотечних фахівців перед необхідністю постійного пошуку нових ідей, форм, засобів і методів роботи, управлінських дій, аналізу своєї діяльності. Специфічність інновацій пов’язана з тим, що вони завжди містять нове вирішення актуальної проблеми, дозволяючи отримати результати, які мають новаторський зміст. Інновація в бібліотечній справі – це створення принципово нових зразків діяльності, що виходять за межі нерегламентованих норм та виводять професійну діяльність на принципово новий якісний рівень.
- ItemТехнології просування інтересів України Світовим Конґресом Українців(Національний авіаційний університет, 2021) Бем, Наталія; Bem, NataliiaСвітовий Конґрес Українців (СКУ) як впливова міжнародна організація відіграє значну роль у просуванні інтересів України у світі, докладає значних зусиль для того, щоб правдиво показувати події в Україні, протистояти дезінформації, перешкоджати зусиллям Москви представляти Україну як територію хаосу в очах міжнародної спільноти.
- ItemІмплементація комунікаційних елементів у роботі музейної установи(Національний авіаційний університет, 2021) Василенко, Дар’я; Бутко, Лариса; Vasylenko, Daria; Butko, LarysaУ статті висвітлюється роль і місце музею в сучасному соціокультурному просторі, розглядаються можливості реалізації елементів комунікації на прикладі музейних установ України. Метою дослідження є аналіз впровадження елементів комунікації в процесі модернізаційного розвитку в музейних закладах та її вплив при підвищенні рівня музейної галузі в контексті культурно-просвітницької діяльності музеїв. У дослідженні використано декілька традиційних загальнонаукових комплексів (детермінованість, репрезентація, єдність протилежностей) та методів (аналіз та синтез, систематичний та структурний, опитування, контент-аналіз, спостереження, статистика), пов’язаних із музейною діяльністю. Автори представили основні комунікативні елементи діяльності музею: оцифрування (з використанням ІТ-технологій), інновації в управлінні персоналом, PR-технології. Визначено, що головним принципом сучасної музейної комунікації є принцип гнучкості, тобто необхідність оптимального зв’язку традиційних та інноваційних елементів музейної комунікації у сучасному культурному розвитку суспільства. Передача інформації у музейному просторі означає, що експозиція музею як дійсна модель за допомогою конкретних музейних предметів показує не лише факти, а й думки, точки зору та ставлення до них. Усе це може вплинути на свідомість відвідувачів та створити необхідні контекстуальні судження, наприклад, про історію якоїсь події. У висновках зазначено, що реалізація елементів комунікації в українському музейному просторі повинна мати чітко окреслений характер, визначені цілі, цільову аудиторію і, звичайно, вже підготовлений медіаконтент (статті, відео-, аудіоматеріали, презентації).