Browsing by Author "Oksamytna, Lesia"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
- ItemВнутрішня форма сталих мовних сполук(Національний авіаційний університет, 2023) Онуфрійчук, Ганна; Оксамитна, Леся; Onufriichuk, Hanna; Oksamytna, LesiaСучасному мовознавству властиві інтенсивні пошуки теоретичних і практичних основ щодо вивчення фразеологічного складу української мови, який надалі залишається тим багатим мовним матеріалом, до якого повсякчас звертаються дослідники у пошуках глибинних знань про світ, про людину в ньому, про тісний зв’язок фразеологічної одиниці з народними звичаями та повір’ями.
- ItemГендерні особливості прояву лідерства у студентської молоді(Національний авіаційний університет, 2022) Хоменко-Семенова, Леся Олексіївна; Khomenko-Semenova, Lesia; Істратов, Констянтин Миколайович; Istratov, Konstiantyn; Оксамитна, Леся Богданівна; Oksamytna, LesiaУ статті проводиться теоретичний аналіз та емпіричне дослідження гендерних особливостей прояву лідерства у студентської молоді. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному визначенні гендерних особливості прояву лідерства у студентської молоді. Результати. У ході емпіричного дослідження вдалося встановити: яскраво виражені лідерські якості зустрічаються переважно у жінок, ніж у чоловіків, жінки виявляють себе як впевнені, домінантні, наполегливі. Проте, порівняльний аналіз не виявив статистично значущі відмінності у прояві лідерських якостей за статевою ознакою – у чоловіків і жінок (за методикою Є. Жарикова, Є. Крушельницького); така якість виражена більше у чоловіків, ніж у жінок. Це характеризує чоловіків як наполегливих, вони вміють керувати своїми емоціями, ефективно розподіляти час (значні розбіжності на 1% рівні значимості); жінки характеризуються більш вираженим творчим підходом у вирішенні важких ситуацій та професійних завдань, люблять шукати та пробувати щось нове, легко захоплюються новою справою, приймаючи рішення, схильні перебирати кілька варіантів (значні відмінності на 5% рівні значимості); у жінок, більш ніж у чоловіків, виражені «організаторські здібності». Це виявляється у тому, що жінки домагаються злагодженої роботи команди, намагаються у відносинах із людьми досягати порозуміння і знаходити спільну мову, добре відчувають і вгадують настрої товаришів (значні відмінності на 1% рівні значущості); чим вище у чоловіків прояви маскулінності, тим більшою мірою виявляються їх лідерські якості, у той же час, чим менше у жінок виявляються фемінні якості, тим більшою мірою виявляються у них лідерські якості; чим вище у чоловіків і жінок показник маскулінності, тим краще вони вміють керувати собою, зберігати самовладання у важких ситуаціях; Чим вище у чоловіків показники фемінінності, тим більше вони схильні до творчого підходу у вирішенні завдань; високий рівень андрогінності, тобто прояв одночасно чоловічих та жіночих рис, сприяє розвитку у жінок таких лідерських якостей як «уміння працювати з групою», тобто сприяє тому, що жінки-андрогіни вибудовують ефективні міжособистісні взаємини у групі, засновані на довірі, взаємопідтримці та розумінні, одночасно, вирішуючи ефективно вирішуючи перед групою поставлені завдання. Висновок. Чим вищі у чоловіків і жінок показник маскулінності, тим краще вони вміють керувати собою, зберігати самовладання у важких ситуаціях; Чим вище у чоловіків показники фемінінності, тим більше вони схильні до творчого підходу у вирішенні завдань. Притаманна фемінним чоловікам емоційність, емпатійність дозволяє їм шукати і пробувати щось нове, вибираючи, у тому числі, творчі професії. Високий рівень андрогінності, тобто прояв одночасно чоловічих і жіночих рис, сприяє розвитку у жінок таких лідерських якостей як «уміння працювати з групою», тобто сприяє тому, що жінки-андрогіни вибудовують ефективні міжособистісні взаємини в групі, засновані на довірі, взаємопідтримці та розумінні поставлених завдань.
- ItemРозвиток лідерських якостей студентської молоді(Національний авіаційний університет, 2023-12) Хоменко-Семенова, Леся; Khomenko-Semenova, Lesia; Селезень, Ганна Василівна; Selezen, Hanna; Литвинчук, Наталя Борисівна; Lytvynchuk, Natalia; Оксамитна, Леся Богданівна; Oksamytna, LesiaУ статті проводиться теоретичний аналіз та емпіричне дослідження розвитку лідерських якостей студентської молоді. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні прояву лідерських якостей студентської молоді. Результати. У ході емпіричного дослідження вдалося встановити: за методикою «Діагностика лідерських здібностей» (Е. Жариков, Е. Крушельницький) ми дослідили, що у 35% (14 респондентів із вибірки) лідерські здібності виражені на високому рівні, 45% (18 респондентів із вибірки) демонструють середній рівень прояву лідерських здібностей, 20% (8 респондентів із вибірки) показали низький рівень лідерських здібностей. За методикою «Я лідер» отримали результати: у респондентів виражені високі показники в шкалі «уміння керувати собою» - 16 респондентів (40%), високі показники маємо у шкалі «Наявність творчого підходу», 27 респондентів – 67,5% з вибірки. «Організаторські здібності» та «Знання правил організаційної роботи» 60% (24 респонденти із вибірки) та 57,5% (23 респонденти із вибірки). Співвідношення мотивів досягнення успіху та уникнення невдач у % за методикою А. Реана показало у 32,5% (13 респондентів із вибірки) мотивацію досягнення успіху; 35% (14 респондентів із вибірки) мають мотивацію з тенденцією до розвитку мотивації досягнення успіху; 17,5% (7 респондентів із вибірки) мають мотиваційний полюс який невизначений; студенти які мають схильність до уникнення невдач складають 10% (4 респонденти із вибірки); 5% (2 респонденти із вибірки) мають виключно мотивацію уникнення невдач. За методикою «Тест на самооцінку особистості: Яреальне, Я-ідеальне» С.А. Будассі отримано результати: 12, 5% (5 респондентів із вибірки) мають високу самооцінку, 77,5% (31 респондент із вибірки) мають середню самооцінку, 10% (4 респонденти із вибірки) мають низьку самооцінку. За тестом EQ Н. Холла за шкалами емпатія та управління емоціями інших людей чітко переважає середній рівень – по 57,5% та 55% кожна. Високі показники також спостерігаємо в цих шкалах – 32,5% та 22, 5%, найнижчі показники спостерігаємо за шкалами самомотивація 50% та управління своїми емоціями 42,5%. Висновок. У ході теоретичного аналізу ми визначили лідерські якості студентської молоді як сукупність їх стійких особистісних властивостей, що розвиваються, проявляються, розвиваються у процесі спільної навчальної та позааудиторної діяльності, сприяють досягненню її цілей завдяки активності, мотивації, саморозвитку, емпатійності, впливати на поведінку інших, бути прикладом для них, вести за собою. Спираючись на анліз літературних джерел та на визначення лвдерських якостей, ми виділили структуру лідерських якостей студентської молоді: організаційно-комунікативний компонент (схильність до лідерства, рівень саморегуляції, організаторські здібності); мотиваційно-ціннісний компонент (мотивація, прагнення до самоактуалізації, самосприйняття, самооцінка); емоційно-регулятивний компонент (емоційний інтелект, комунікативні здібності, емпатійність, відкритість). За результатами авторської анкети доведено, що студенти чітко уявляють що таке лідерство, які лідерські якості притаманні лідеру, що сприяє і що заважає розвиткові лідерських якостей студентської молоді, виявили середні показники наявності лідерських якостей студентської молоді. Подальші дослідження вбачаємо у розробці моделі розвитку лідерських якостей студентської молоді.
- ItemУчасть в органах студентського самоврядування як чинник розвитку лідерських якостей студентської молоді(Національний авіаційний університет, 2024-10) Хоменко-Семенова, Леся Олексіївна; Khomenko-Semenova, Lesia; Шевченко, Ігор Вікторович; Shevchenko, Ihor; Оксамитна, Леся Богданівна; Oksamytna, LesiaThe article provides a theoretical analysis and empirical research into the problem of developing leadership qualities of student youth in student self-government bodies. The purpose of the article is to prove the influence of participation in student self-government bodies on the development of students' leadership qualities; Results. In the course of the empirical study, we used the following methods: Methodology "I am a leader" (E.S. Fedorov, O.V. Eryomin, modified by T.A. Mironova); Methodology "Diagnostics of leadership abilities" (E. Zharikov, E. Krushelnytsky; Methodology for diagnosing communicative and organizational inclinations - KOS (V. Sinyavsky and B. Fedoryshyn); Methodology "Self-assessment of leadership" (O.M. Kokun). The results of the study were processed using the following methods of mathematical statistics: to determine the relationship between leadership abilities and gender, the Pearson criterion; to assess the reliability of differences between groups, the t-Student criterion was used; Statistical calculations were performed using the Microsoft Excel XP computer program package. Conclusion. After conducting the study, we established that the leadership qualities of students are a set of personal qualities, such as: activity, motivation, desire for self-improvement, empathy and the ability to influence others, which allow student leaders to effectively achieve goals, serving by example and motivating peers. In higher education institutions, student self-government is an important mechanism for developing students' leadership potential. It creates an environment for the formation of responsibility, communication skills, organizational skills and social activity. The training "The Art of Leadership" was developed, the purpose of which is to develop the leadership qualities of student youth through their participation in student self-government bodies. After the training, a re-sampling showed positive dynamics in all indicators. A correlation analysis was carried out using the Pearson correlation coefficient, which showed that the development of one of the skills or inclinations contributes to the improvement of other important aspects of personal and professional development, which is valuable in the formation of leadership qualities and effective interpersonal interaction.