Browsing by Author "Balakhtar, Valentyna"

Now showing 1 - 11 of 11

Creativity as a factor in the psychological well-being of teachers of higher educational institutions
(Wydawnictwo Adam Marszałek,Toruń, 2020) Androshchuk, Iryna; Андрощук, Ірина; Balakhtar, Valentyna; Балахтар, Валентина Візіторівна; Balakhtar, Kateryna; Балахтар, Катерина Сергіївна; Oleshko, Petro; Олешко, Петро
The article reveals the importance of creativity in achieving psychological well-being in teachers of higher educational institutions and substantiates the feasibility of its study. Psychological well-being is considered as an important indicator in people’s lives, their desire for the development of personal poten tial, the formation of positive relationships, and productive creative activity for the benefit of society. The role of creativity in achieving the psychological well-being of a person as a unique creative ability, an important condition for human life, is substantiated. It affects self-acceptance, personal growth, cre ativity, among others. Creativity indicators (curiosity, creative opportunities, self-confidence, stability and persuasiveness, the desire to be an independent person, the ability to cope, etc.), affecting the psychological well-being of teachers of higher educational institutions, their satisfaction with life, work and themselves are investigated. It was established that the level of creativity is insufficient and that teachers for training specialists in social work have lower indicators than teachers of a foreign language. It is shown that creativity is a factor in psychological well-being and affects the formation of relationships with others, the purposefulness and meaningfulness of life, self-acceptance, personal growth, and the like. Statistically significant differences were found in terms of creativity and psychological well-being of the teachers who were studied depending on gender.
Features of responsibility of future specialists of the socionomic professions as an indicator of their digital competence
(Центральний інститут післядипломної освіти, 2022) Bondarchuk, Olena; Бондарчук, Олена Іванівна; Balakhtar, Valentyna; Балахтар, Валентина Візіторівна; Gorova, Olena; Горова, Олена; Lytvynenko, Nina; Литвиненко, Ніна; Pinchuk, Nataliia; Пінчук, Наталія; Shmanko, Oleh; Шманько, Олег; Kiv, Arnold; Ків, Арнольд; Oleksiuk, Vasyl; Олексюк, Василь
The article dwells on to the study of the responsibility of future specialists of socionomic professions as an important indicator of their digital competence. The role of responsibility as a vital indicator of digital competence of future specialists of socionomic professions was determined, which determines their conscious and responsible activities in the context of obtaining and disseminating information in the digital space, promoting both their own psychological safety alongside psychological safety of other members of the digital community. The results of an empirical study were highlighted, which revealed an insufficient level of both responsibility and cognitive-operational components of digital competence for a significant number of future specialists in socionomic professions. Gender differences in the manifestations of responsibility of future specialists depending on the gender are characterized according to which the female respondents were slightly more responsible for the consequences of dissemination of information than male specialists. The expediency of promoting the development of responsibility of future specialists of socionomic professions as an indicator of their digital competence is stated, which can be provided in a specially organized psychological training
Monitoring of the quality of the psychological component of teachers’ activity of higher education institutions based on Gооgle Forms
(Kryvyi Rih National University, 2020) Bondarchuk, Olena; Бондарчук, Олена Іванівна; Balakhtar, Valentyna; Балахтар, Валентина Візіторівна; Balakhtar, Kateryna; Балахтар, Катерина Сергіївна
The focus of the current research is on the quality of education as a multifaceted category, and the monitoring of the quality of education – as a purposeful and specially organized system of studying, assessment, analysis of data on the state of education of students. This study aims at exploring the nowadays conditions, and exactly the development of digital technologies. The need of using the electronic resources (Google services) has become more acute, which enables the creation of text documents, presentations, spreadsheets, forms, drawings and other documents. In order to provide the monitoring of the quality of the psychological component of the teachers’ activity of higher education institutions the Google form was elaborated to obtain the information about the psychological state and satisfaction of the quality of educational services by the fellows of the educational process, their relationships, socio-psychological climate in higher education institutions and others, and respond in a timely manner to the social and educational changes.
Personal indicators of occupational stress of employees working remotely in a pandemic quarantine
(Academy of Cognitive and Natural Sciences, 2022) Pinchuk, Nataliia; Пінчук, Наталія; Pinchuk, Oleksandra; Пінчук, Олександра; Bondarchuk, Olena; Бондарчук, Олена; Balakhtar, Valentyna; Балахтар, Валентина; Balakhtar, Kateryna; Балахтар, Катерина; Onopriienko-Kapustina, Nataliia; Онопрієнко-Капустіна, Наталія; Shyshkina, Mariya; Шишкіна, Марія; Kuzminska, Olena; Кузьмінська, Олена
This article highlights the problem of occupational stress of workers in the mass transition to remote work caused by the difficult conditions of our time in a pandemic COVID-19. Based on the results of theoretical analysis of scientific literature, the classification of the main models of stress is given. The content, features, factors, consequences of occupational stress of workers working remotely in general in a pandemic in particular are highlight. Personal indicators of occupational stress of employees are revealed. The role of personal qualities of employees in the emergence of occupational stress as a buffer that mediates the impact of stressors, enhancing their action, or inhibiting it, negatively affecting the mental health, psychological safety of employees and the quality of their professional activities are shown. The results of an empirical study show that the influence of stressors, which is significantly enhanced in the forced transition to remote work, causing violations in the communicative, emotional, volitional and need-motivational spheres of personality of employees in general and depending on gender and age and professional features of employees in particular. The expediency of taking into account the personal characteristics of employees to prepare them for the prevention and overcoming of occupational stress, developing the ability of employees to conscious and active stress management and counteracting stressors is stated.
Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на формування професійної компетентності особистості фахівця соціальної роботи
(Національна академія педагогічних наук України, 2018) Балахтар, Валентина Візіторівна; Balakhtar, Valentyna
Проблема формування компетентності фахівця соціальної роботи є, була і залишається складною проблемою, яка потребує максимально швидкого розв’язання. Нині зростає потреба в підготовці фахівців соціальної сфери, які б відзначалися чітко вираженою професійною спрямованістю, високим інтелектуальним рівнем, творчістю, здатністю до постійного розвитку, вдосконалення, аналізу проблем вразливих категорій населення, планування роботи як соціальних працівників, так і соціальної служби загалом, відданістю загальнолюдським і національним ідеям тощо. Необхідністю якісної освіти майбутніх фахівців соціальної роботи в Україні зумовлено перегляд методів і форм, принципів та підходів до їх навчання. У статті обґрунтовується необхідність використання інформаційнокомунікаційних технологій в освітньому процесі, адже нині фахівець соціальної роботи має бути конкурентоспроможним на ринку праці, уміти успішно вирішувати проблеми різного характеру в системі «людина-люлина», спираючись на вміння спілкування й співробітництва з різними категоріями населення, прагнути досягнути цілісного розвитку власної особистості та діяльності, набути компетентності, майстерності, професіоналізму, оскільки найбільшою цінністю нинішнього суспільства є людина, її сутність, індивідуальні особливості. Упровадження в навчальний процес інформаційно-комунікаційних технологій сприяє формуванню професійної компетентності майбутнього фахівця соціальної роботи та є об’єктивним процесом розвитку освіти. Визначаються перспективні напрями використання інформаційно-комунікаційних технологій: які можуть бути як об’єктом вивчення, так і засобом навчання. Представлено результати опитування фахівців соціальної роботи з питань отримання практично-орієнтованих знань та навичок.
Конфліктологічна компетентність подружжя у розв’язанні сімейних конфліктів
(Національний авіаційний університет, 2022) Балахтар, Валентина Візіторівна; Balakhtar, Valentyna; Волошина, Юлія Іванівна; Voloshyna, Yuliia
Актуальність дослідження зумовлена потребою розв’язання сімейних конфліктів як значущих психологічних проблем, що потребують вирішення і спричинюють активність подружжя, спрямовану на подолання протиріч чи суперечок у родині, зумовлених різними причинами. Особливо затребуваним у контексті вирішення досліджуваної проблеми є розв’язання конфліктів у подружній парі в кризових умовах сьогодення шляхом формування конфліктологічної компетентності сім’ї. Мета статті передбачає визначення рівня конфліктологічної компетентності та значущості властивостей конфліктно-компетентної поведінки подружжя у розв’язанні сімейних конфліктів. У дослідженні використано комплекс теоретичних методів наукового пізнання (аналіз, синтез - дозволили охарактеризувати ключові поняття дослідження, проаналізувати наукові джерела; систематизація та узагальнення – сформулювати висновки) та емпіричних (методика «Оцінка рівня компетентності у вирішенні конфліктів» та ін.). Вибірку склали 65 осіб, яких було розподілено на групи залежно від віку, статі, місця проживання, років подружнього життя, кількості дітей у сім’ї. Наведено результати емпіричного дослідження конфліктологічної компетентності подружжя. Виявлено недостатній рівень її сформованості у більше ніж половини досліджуваних (низький). За результатами дисперсійного аналізу виявлено статистично значущі особливості конфліктологічної компетентності залежно від статі (чоловіки більш компетентні порівняно з жінками), місця проживання (чоловіки у сільській місцевості характеризуються вищими показниками порівняно з чоловіками, які проживають у місті, та жінками, незалежно від місця проживання), кількості дітей в родині (найбільш високі показники компетентності виявлені у чоловіків у сім’ях, де є 1 дитина і у жінок, у сім’ях яких є 2 дитини), років подружнього життя (найбільш спроможними до розв’язання сімейних конфліктів є жінки, які перебувають у шлюбі понад 10 років та чоловіки з сімей, стаж яких 5-10 років) та ін. Перспективним вбачається необхідність розробки й апробації програми сприяння формуванню конфліктологічної компетентності подружжя
Освітньо-професійна програма «Практична психологія» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 053 Психологія галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки
(Національний авіаційний університет, 2023) Балахтар, Валентина Візіторівна; Balakhtar, Valentyna; Кокарєва, Анжеліка Миколаївна; Kokarieva, Anzhelika; Грузинська, Ірина Миколаївна; Hruzynska, Iryna; Павленко, Тетяна Валеріївна; Pavlenko, Tetiana; Тягур, Любомира Миронівна; Tiahur, Liubomyra; Баранова, Ольга Юріївна; Baranova, Olha
Освітньо-професійна програма бакалавра орієнтована на: теоретичну підготовку (обов’язкові та вибіркові компоненти), практичну підготовку (фахово-ознайомлювальну, діагностико-психокорекційну та професійно-орієнтовану), науково-дослідницьку підготовку (написання здобувачами наукових робіт, участь у науково-дослідницьких проектах, конференціях, конкурсах наукових робіт тощо). Практична орієнтованість: - поглиблене вивчення психодіагностики, психологічного консультування, психокорекції, психотерапії та постстресової реабілітації; - залучення експертів психологів-практиків до проведення занять.
Педагогіка і психологія в соціальній роботі
(Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2017) Балахтар, Валентина Візіторівна; Balakhtar, Valentyna
Сучасні трансформаційні зміни в суспільстві породжують нові виклики перед освітньою галуззю України, а зростання потреб у наукових знаннях перетворюють освіту у вирішальний фактор суспільного поступу. Нині першочерговим завданням української освіти є якнайшвидша адаптація до єдиних європейських освітніх критеріїв і стандартів, реалізація основної мети державної політики в галузі освіти – створення умов для розвитку особистості, її інноваційного мислення, творчої самореалізації кожного громадянина України, оновлення змісту освіти та принципів організації навчально-виховного процесу, взаємовідносин в освітньому середовищі відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень. У зв’язку з цим зростають нові вимоги, поставлені державою перед вищою школою в сучасних умовах її функціонування, що визначають перспективні напрямки професійної підготовки фахівців освітньої галузі, зокрема соціальної сфери, серед яких передбачається гармонійне поєднання високого рівня їх професіоналізму, наукового світогляду й особистісних якостей фахівця. Соціальна робота – це професійна діяльність, спрямована на підтримання і надання кваліфікованої допомоги будь-якій людині, групі людей, громаді, що розширює або відновлює їхню здатність до соціального функціонування, сприяє реалізації громадянських прав, запобігає соціальному виключенню. Соціальна робота – це високопрофесійна діяльність, що вимагає від тих, хто її виконує, володіння найсучаснішими методами, формами роботи з людиною та впливу на суспільні процеси, оскільки професійні обов’язки фахівця соціальної роботи обумовлюють його ролі: педагог, учитель, вихователь, експерт, консультант, посередник, адміністратор, соціальний адвокат тощо. Важливу роль у професійній підготовці соціальних працівників, реалізації соціальної роботи відіграють навчальні дисципліни «Педагогіка» і «Психологія», адже психолого-педагогічні принципи зумовлюють вимоги до вибору засобів психолого-педагогічного впливу на клієнтів соціальних служб, необхідність врахування індивідуальних психологічних характеристик при здійсненні будь-яких соціально-педагогічно-технологічних процедур. Фахівець повинен бути психологічно готовим до діяльності в соціальній сфері, мати сформоване професійне мислення, вміти самостійно аналізувати 5 конкретну ситуацію, оцінювати можливі наслідки та брати відповідальність за обрані рішення, які часто пов’язані з життям людини, досконало володіти професійними знаннями й організаційно-комунікативними навиками, вміти допомогти клієнтові знайти себе, своє місце в динамічно мінливому світі, в особливих, важких або екстремальних умовах діяльності, зорієнтуватися в нових соціальних відносинах, коли зовнішні або внутрішні фактори викликають порушення нормальної діяльності функціональних систем, виникає природна потреба відновити рівновагу, збалансованість психічних процесів тощо. Сьогодні тривають пошуки щодо визначення найбільш повного й оптимального змісту підготовки фахівців соціальної роботи, формування професійних знань, умінь, навичок і особистісних якостей, адекватних кваліфікаційним вимогам та етичному стандарту професії; звертається увага на її науково-методологічне та методичне забезпечення. Загальне визнання й широке використання отримали праці, присвячені психолого-педагогічним аспектам соціальної роботи та професійній підготовці працівників соціально-педагогічної сфери, зокрема таких науковців, як: О. Безпалько, Р. Вайнола, А. Горілий, О. Горпинич, І. Грига, Л. Димитрова, А. Капська, Л. Коваль, Г. Лактіонова, Б. Новіков, Т. Семигіна, В. Поліщук, В. Полтавець, Г. Попович К. Шендеровський, С. Хлебік (історія, зміст та організація соціальної роботи в Україні), О. Беца, З. Зайцева, І. Зязюн, В. Кравуць, С. Кротюк, М. Коваль, В. Ковальчук, О. Максимович, В. Москаленко, Н. Ничкало (аспекти соціальної допомоги та реабілітації особистості залежно від наявних у неї проблем у навчанні, адаптації у сім’ї, товаристві ровесників чи трудовому колективі, пошуку роботи та фізичної реабілітації), В. Алфімова, М. Босенко, В. Оржеховська, М. Панасюк, О. Пилипенко, В. Слюсаренко (питання превентивної роботи) та ін. Важливе місце у вивченні проблеми підготовки майбутніх працівників соціальної сфери займають праці українських науковців О. Безпалько, А. Белінської, В. Бочарової, В. Докучаєвої, І. Звєрєвої, Е. Зєєра, С. Іщук, З. Кияниці, Н. Краснової, В. Кузьмінського, А. Маркової, І. Миговича, Н. Ларіонової, І. Ляшенка, Г. Попович, Д. Разіної, В. Сидорова, С. Харченко, Є. Холостової та ін. У навчальному посібнику «Педагогіка і психологія у соціальній роботі: Модульна технологія навчального курсу», укладеному за результатами систематизації й узагальнення наукової та навчальної літератури, на основі викладання автором названих курсів, 6 розкривається сутність провідних педагогічних і психологічних категорій, понять, явищ, процесів, діалектичні зв’язки між ними, обґрунтовуються теоретичні і практичні основи ефективної організації навчання, освіти і виховання майбутніх фахівців соціальної роботи, психологічні особливості особистості фахівця соціальної сфери та його практичної діяльності. Матеріал посібника подано у вигляді змістових модулів, розподілених на навчальні елементи. Значну увагу приділено розробці різнорівневих видів діяльності й завдань для поточного контролю знань студентів, що вимагає глибокої систематизації, творчого осмислення навчального матеріалу, специфіки соціальної роботи, тісної міждисциплінарної інтеграції. Наукові факти, психолого-педагогічні концепції та ідеї, наведені у посібнику, сприятимуть формуванню світогляду майбутніх фахівців, розширенню їхніх знань, поєднанню теоретичного та практичного психолого-педагогічного навчання, умінню брати на себе відповідальність за виконану роботу, навчанню творчого, відповідального, гуманного мислення і діяльності у процесі вирішення найрізноманітніших практичних проблем виховання громадян, які потребують соціальної та іншої допомоги.
Соціальна відповідальність у професійному становленні майбутніх практичних психологів
(Національний авіаційний університет, 2023) Балахтар, Валентина Візіторівна; Balakhtar, Valentyna
Актуальність проблеми зумовлена потребою розвитку соціальної відповідальності особистості майбутніх практичних психологів, що є універсальною формою взаємозв’язку та взаємодії людини та суспільства. Особливого значення набуває проблема соціальної відповідальності в умовах Актуальні проблеми вищої професійної освіти: збірник наукових праць. Київ, Національний авіаційний університет, 2023 10 цифрового суспільства, яке зумовлює зростання ролі інформації та цифрових технологій загалом і в професійній діяльності практичного психолога зокрема. Це, у свою чергу, потребує розвитку цифрової компетентності майбутніх практичних психологів, їх здатності не лише самостійно орієнтуватися в цифровому просторі, здійснювати пошук професійно важливої інформації, бути здатним до аналізу та її систематизації, використання цифрових технологій як сукупності засобів розв’язання професійних завдань, але й відповідати за наслідки поширення інформації, сприяти попередженню кібербулингу, мобінгу та інших негативних явищ, що супроводжують становлення цифрового суспільства. Соціальна відповідальність, таким чином, є важливим індикатором не лише соціальної, але й цифрової компетентності майбутніх практичних психологів.
Соціальна відповідальність у професійній діяльності практичних психологів
(Національний авіаційний університет, 2022-04) Балахтар, Валентина Візіторівна; Balakhtar, Valentyna
Особливого значення набуває проблема соціальної відповідальності в умовах цифрового суспільства, яке зумовлює зростання ролі інформації та цифрових технологій загалом і в професійній діяльності практичних психологів зокрема. Це, у свою чергу, потребує розвитку як цифрової компетентності практичних психологів, їхньої здатності не лише самостійно орієнтуватися в цифровому просторі, здійснювати пошук професійно важливої інформації, бути здатним до аналізу та її систематизації, використання цифрових технологій як сукупності засобів розв’язання професійних завдань, але й відповідати за наслідки поширення інформації, сприяти попередженню кібербулінгу, мобінгу та інших негативних явищ, що супроводжують становлення цифрового суспільства. Соціальна відповідальність є важливим індикатором не лише соціальної, але й цифрової компетентності практичних психологів.
Європейські цінності у формуванні національної ідентичності майбутнього практичного психолога
(Національний авіаційний університет, 2023) Баранова, Ольга; Baranova, Olha; Балахтар, Валентина Візіторівна; Balakhtar, Valentyna
Для повноти аналізу європейської ідентичності варто дати загальне визначення цього поняття. Таким чином, ідентичність на рівні індивіда описує ступінь співвіднесення себе з певною групою на основі певного набору характеристик, таких як раса, стать, сексуальна орієнтація, політична орієнтація тощо. Вона формується в результаті взаємодії з навколишнім середовищем, його нормами, цінностями та моделями поведінки. Національна ідентичність - це зв’язок та ідентифікація з певною нацією, її мовою, культурою, історією, традиціями, соціальними та політичними практиками