Browsing by Author "Гуменюк, Ія Ігорівна"

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Методичні підходи до ревіталізації та реновації історичних будівель (аналіз досвіду)
    (Національний авіаційний університет, 2019) Гнатюк, Лілія Романівна; Гнатюк, Лилия Романовна; Gnatiuk, Liliia; Пламеницька, Ольга Анатоліївна; Гуменюк, Ія Ігорівна
    У статті аналізуються поняття «ревіталізація» та «реновація» в контексті збереження історичних будівель і пам’яток архітектури. Констатується відсутність фахових нормативів та поняттєва розмитість термінів «ревіталізація» та «реновація» внаслідок невизначеності їх методичних засад. Цими ж причинами пояснюється синонімічне використання паралельних термінів (реабілітація, регенерація, ревалоризація, реституція), сутність яких є розмитою. Причиною цього явища є пошук можливостей осучаснення об’єктів спадщини і пристосування їх до суспільних потреб шляхом розширення спектру фахових методик, які би передбачали застосування до деградованих пам’яток архітектури дії ширшого спектру, ніж вимагає реставрація і формували методичні підходи до такого виду робіт. Системні теоретичні дослідження з цього предмету відсутні. Окремі праці теж не дають відповіді на поставлене питання. Відтак розглядається практичний досвід робіт з ревіталізації та реновації у Польщі (Мануфактура в Лодзі), Франції (музей Орсе в Парижі), Голландії (Національний музей в Амстердамі), Німеччині (Новий музей в Берліні, музей Моріцбург у Галле, дієцезіальний музей у Кьольні), Іспанії (Кайша Форум у Мадриді), який демонструє споріднені підходи, а іноді спірні концепції. Розглянуті об’єкти належать до тих, що позитивно сприйняті суспільством. Їх споріднює монофункція (музеї), яка дозволила застосувати єдиний концептуальний принцип для ревіталізації (реновації) об’єктів. Переконливість їх образу значною мірою зумовлена високою якістю сучасних матеріалів і виконанням робіт на найвищому технологічному рівні. Акцентується необхідність наукового аналізу ширшого кола типологічно різних об’єктів з метою професійної рефлексії, узагальнення методичних підходів та вироблення законодавчих принципів.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Особливості пристосування історичних споруд під громадські простори
    (Національний авіаційний університет, 2020) Гуменюк, Ія Ігорівна
    Архітектурна спадщина є невід’ємною частиною сучасного середовища в Україні. Вона є не лише містоформуючим чинником, але водночас виконує важливі функції естетизації середовища і наповнення його духовним змістом. Важливим є вибір оптимальної функції, яка дозволить в науково-пізнавальному аспекті, розкрити есетичні та історичні якості будівлі, вписати її в сучасний архітектурно-містобудівний контекст. В наш час існує багато прикладів реставрації, реновації різних за призначенням споруд, які протягом якогось часу не функціонували, мали занедбаний стан та яким надали нову функцію та нове життя. Такими будівлями можуть бути: цивільні (музеї, школи, банки), промислово-господарські (фабрики, заводи, склади, трамвайні депо), оборонні (фортеці, замки,) сакральні (церкви, костьоли, кірхи, синагоги) тощо. Виконано дизайн-проект культурно-музейного комплексу в будинку авіаконструктора І. Сікорського, з використанням методів та прийомів пристосування історичних будівель під громадські простори. Запропонована концепція відповідає сучасним тенденціям та нормам проектування: кольорова палітра, яка використана створює таке враження: спокій, стриманість, натхнення; створено візуально чисті, лаконічні, мінімалістичні та функціональні інтер’єри; кожен з відвідувачів зможе пізнати та спробувати себе у новому занятті; переглянути різноманітні експозиції; ознайомитися з історією пам’ятки.