Наукові статті викладачів кафедри історії та документознавства
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Наукові статті викладачів кафедри історії та документознавства by Author "Khaletska, Lesia"
Now showing 1 - 8 of 8
Results Per Page
Sort Options
- ItemCommunication library mechanisms for children’s social integration(Ceur workshop proceedings, 2019) Bozhuk, Ludmyla; Tiurmenko, Iryna; Khaletska, LesiaУ публікації проаналізовано діяльність сучасної дитячої бібліотеки України як соціокультурного феномену. Бібліотека є універсальним соціокультурним інститутом, завдання якого полягає у залученні соціуму до культурних цінностей, у налагодженні зв’язків і взаємодії із суспільством загалом та громадянами зокрема. Якщо на початку 2000 років соціокультурну діяльність бібліотек зводили до дозвіллєвої діяльності, то сьогодні соціокультурні функції бібліотек розглядають набагато ширше. Особлива місія у процесі соціалізації особистості належить бібліотекам для дітей, які є публічними спеціалізованими установами та входять до бібліотечної й інформаційної системи України. Проаналізовано нормативно-правові акти, які регламентують роботу бібліотек для дітей та визначають її місце у житті громади. У публікації розглядаються різні форми взаємодії бібліотек і громади. Зокрема, приділена увага налагодженню соціального партнерства, взаємодії з органами влади та місцевого самоврядування. На основі дослідження сайтів і блогів обласних дитячих бібліотек, Національної бібліотеки України для дітей визначені основні напрями діяльності, форми роботи та засоби впливу на соціум. Визначені форми роботи, які формують культурний простір та впливають на середовище громади
- ItemNetwork communication technologies in the activity of children’s libraries of Ukraine(CEUR-WS.org., 2020) Khaletska, Lesia; Klynina, Tetiana; Kondrashevska, Yuliia; Peleshchyshyn, AndriyThe article investigates the trends of development of digital information and communication space of children’s libraries of Ukraine.Nowadays librarian communities are undergoing a transformation anddigitization phase and are working to create a new architecture for an integratedlibrary system based on universal access. Modern life requires from libraries to transfer a significant communicative part of their work to the Internet space andto activate their activity in the direction of mastering modern web services andapplications, digitizing documents, expanding the information presence in the electronic communication environment. The article deals with the integration oflibraries in the web space, shows the role of social networks and theblogosphere to correct the nature and quality providing of library services,creation an intellectual product, optimize the activities of different departments of the library, representation of its electronic resources, etc. The concepts of“information space”, “digital space”, “information and communication space”,“integrated library space” are disclosed. The Internet communications and digital information resources of twenty-two regional children’s libraries ofUkraine were researched, information content was disclosed, digital platforms,channels and blogs were characterized and in social media presence. The research find some deficiencies which connected with modification accordingto interests, requests, users preferences. The article points out the existingfeatures of the unsystematic and chaotic nature of the content presented, the irrelevance and irregularity of updating information. There are also suggestedways to improve the functioning of the digital space of children’s libraries ofUkraine.
- ItemКиївські бібліотечні хаби (Україна): перший досвід та виклики становлення(Arşiv Dünyası, 2021) Тюрменко, Ірина Іванівна; Халецька, Леся Пилипівна; Смольніков, Юрій Борисович; Tiurmenko, Iryna; Khaletska, Lesia; Smolnıkov, YuriiУ дослідженні висвітлюється інноваційна діяльність бібліотечних установ України, спрямована на трансформацію їхнього соціокультурного та інформаційного простору. Підкреслюється, що бібліотечний хаб є досить новим явищем в українському культурному середовищі. З 16 000 бібліотек лише невелика кількість стала сучасними бібліотечними хабами. Створення бібліотечних хабів в Україні розпочалося лише у 2016 році. Їх впровадження та функціонування є недостатньо вивченим науковим питанням, яке потребує глибшого аналізу. У статті виявлено розбіжності у використанні терміна «бібліотечний хаб» у науковій літературі та бібліотечній практиці. Висвітлено зміни, які відбуваються в організації бібліотечного простору для дітей у Києві відповідно до світових тенденцій, нормативно-правових актів України, рішень органів місцевого самоврядування. Якщо на початку 2000-х років соціокультурна діяльність бібліотек обмежувалася дозвіллєвою та просвітницькою діяльністю, то сьогодні комунікації бібліотечних установ розглядаються значно ширше, оскільки вони є невід’ємною частиною соціокультурної та інформаційної системи України. Їхньою особливою місією є соціалізація особистості, розвиток зв’язків з громадськістю та організація доступу до культурних цінностей. Авторське трактування поняття «бібліотечний хаб» було сформульовано на основі аналізу результатів досліджень та вивчення практик. Дослідження відкритих джерел інформації, моніторинг бібліотечних сайтів, безпосереднє вивчення публічного простору київських бібліотек-хабів для дітей дозволило узагальнити досвід створення сучасного культурно-інформаційного простору та виявити чинники зростаючої популярності бібліотек-хабів серед населення. У дослідженні окреслено проблеми, які гальмують розвиток та ефективне функціонування бібліотечних хабів. Аргументовано, що бібліотечні хаби – це модернізовані відкриті багаторівневі та багатофункціональні інформаційно-комунікаційні системи, які дозволили урізноманітнити та модернізувати діяльність бібліотечних закладів шляхом зонування бібліотечного простору та використання інноваційних форм роботи з користувачами та відвідувачами.
- ItemКультурний хаб як форма трансформації інформаційно-комунікаційного простору музеїв в Україні(Видавництво СПД «Охотнік»., 2021) Халецька, Леся Пилипівна; Khaletska, LesiaТрансформація інформаційного простору установ культури, зокрема музеїв, передбачає створення культурних хабів, коворкінгів, новаторських форм організації музейного дозвілля. Програми розвитку культури, які приймаються місцевими органами влади, зокрема Київською міською радою, містять положення про створення нових та оновлення наявних об’єктів культури, актуалізацію та просування культурної пропозиції. Орієнтуючись на потреби громади, музеї стають більш гнучкими, адаптованими, мобільними, перетворюючись на культурні центри. Широкі можливості для апробації нових форм діяльності надає щорічне проведення Міжнародного дня музеїв. Приклади змін щоденної музейної діяльності демонструють, зокрема, Музей історії Києва, Літературно-меморіальний музей-квартира П. Тичини. Таким чином, трансформація культурного простору музеїв дає можливість використати нові форми роботи, зробити простір більш зручним і привабливим для відвідувачів.
- ItemНормативно-правове забезпечення розвитку безпілотної авіації України(Національний авіаційний університет, 2021) Халецька, Леся Пилипівна; Khaletska, LesiaПроаналізовано дослідження та публікації, присвячені проблемам правового регулювання використання безпілотних літальних апаратів в Україні. З’ясовано преваги та перспективи, загрози та ризики використання БПЛА; розглянуто та проаналізовано нормативно-правові документи, які стосуються регулювання застосування БПЛА в Україні; висвітлено перспективи подальшого розвитку правового регулювання використання безпілотних літальних апаратів в Україні.
- ItemПитання доступу та організації ігрового контенту на сайтах обласних бібліотек для дітей України(Видавничий центр КНУКіМ, 2021) Халецька, Леся Пилипівна; Khaletska, LesiaНа основі дослідження вебсайтів 23 обласних бібліотек для дітей України, а також вебсайту Національної бібліотеки України для дітей та вивченні й аналізі виявленого на 14 з них ігрового контенту було отримано наступні результати. Уже на етапі пошуку ігор на сайті бібліотеки у дитини-користувача виникають проблеми, оскільки у меншості випадків ігровий контент розміщується на головній сторінці веб-сайту та вірно проіндексований. Для індексації варто використовувати заголовки, підзаголовки, назви, які чітко відповідають ігровому вмісту, розміщуються на головній сторінці сайту бібліотеки з використанням розміру шрифту та кольорового оформлення, яке привертає увагу дітей-користувачів. Лише на половині сайтів ігри подано структуровано, за визначеними бібліотечними працівниками категоріями. Видається доцільним використання єдиних підходів до групування ігрового контенту; розташування колекції ігор в одній рубриці спростить пошук ігор і доступ до них.
- ItemРозвиток інтернет-комунікацій в контексті реалізації «Стратегії ІФЛА на 2019–2024 рр.»(Львівська політехніка, 2023) Халецька, Леся Пилипівна; Khaletska, LesiaРозглянуто розвиток інтернет-ресурсів та інтернет-комунікацій ІФЛА в контексті реалізації Стратегії ІФЛА на 2019-2024 рр. На основі аналізу звітів і діяльності ІФЛА зроблено висновок про те, що протягом 2020-2022 рр. відбувся відчутний поступ у розвитку інтернеткомунікацій ІФЛА під впливом внутрішніх (реалізація визначених «Стратегією ІФЛА на 2019–2024 роки» напрямів та ключових ініціатив) і зовнішніх (виклики пандемії COVID-19) чинників. Інтернет-ресурсами є оновлений вебсайт Федерації, сторінки у соціальних мережах «Інстаграм» і «Лінкедін», листування електронною поштою. Головними формами інтернет-комунікацій ІФЛА виступили: вебінари, телеконференції, онлайнтренінги, онлайн-спілкування, інтернетлистування, новинні повідомлення на вебсайті, дописи в соціальних мережах. Об’єднанням різноманітних платформ і форм інтернет-комунікації стало успішне проведення 17–19 серпня 2021 р. першого в історії Федерації Всесвітнього бібліотечного та інформаційного конгресу онлайн.
- Item«Стратегія ІФЛА на 2019–2024 рр.»: основні напрями та перші результати(Львівська політехніка, 2022) Халецька, Леся Пилипівна; Khaletska, LesiaРозглянуто основні стратегічні напрями, ключові ініціативи ІФЛА на 2019-2024 рр. та висвітлено перші результати їх реалізації. З’ясовано, що стратегічними напрямами діяльності ІФЛА є: зміцнення голосу бібліотек на глобальному рівні; розвиток та вдосконалення професійної практики; об’єднання та зміцнення професійної галузі; оптимізація організації ІФЛА. У межах кожного напряму виділено чотири ключових ініціативи, що забезпечують основу для проведення заходів, спрямованих на реалізацію Стратегії. У межах реалізації стратегічних напрямів діяльності ІФЛА протягом другої пол. 2019 – першої пол. 2021 рр. спостерігався поступ. Зокрема, реорганізовано систему управління ІФЛА; проведена значна робота зі збору, поширення інформації про заходи, вжиті бібліотеками у відповідь на пандемію COVID-19; активно використовувалися інтернет-платформи і ресурси організації; фінансову підтримку діяльності організації було забезпечено завдяки зусиллям членів Федерації, афілійованих членів, підтримці Фонду Білла та Мелінди Гейтс тощо. Зроблено висновок про успішні кроки ІФЛА протягом розглянутого періоду на шляху реалізації стратегії організації на 2019–2021 рр.